"07" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/30514/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області (далі - Управління) на постанову Кодимського районного суду Одеської області від 6 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року,
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним рішення Управління №10 від 4 грудня 2014 року та зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Постановою Кодимського районного суду Одеської області від 6 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року, позов задоволено. Визнано незаконною відмову Управління (рішення №10 від 4 грудня 2014 року) в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_2 з 21 грудня 2014 року за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Управління призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, що досягла віку 50 років, має загальний стаж роботи понад 28 років, з яких більше 11 років спеціального стажу роботи на посадах з підземними умовами праці при повному робочому дні, передбаченими Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про часткове задоволення касаційної скарги.
Як встановлено судами та вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_2 з 2 січня 1986 року прийнятий на посаду акумуляторника на шахту «Загнітково» підземний повний робочий день на підставі наказу №101 від 24 грудня 1985 року, з 1 лютого 1991 року позивач переведений акумуляторником на державне підприємство «Гірняк» з підземними умовами праці з повним робочим днем на підставі наказу №14 від 1 лютого 1991 року, з 2 лютого 1991 року позивач прийнятий по переводу в МДП «Гірняк» акумуляторником з повним робочим днем підземні умови праці на підставі наказу №2 від 1 лютого 1991 року. 1 лютого 1997 року ОСОБА_2 звільнився з роботи за власним бажанням.
Загальний трудовий стаж позивача становить понад 28 років, з яких 11 років - робота з підземними умовами праці, де він був задіяний на підземних роботах повний робочий день на посадах, передбачених Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України.
У листопаді 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак, Управління рішенням №10 від 4 грудня 2014 року відмовило позивачу у призначенні відповідної пенсії, мотивуючи відсутністю атестації робочого місця, яка б підтверджувала зайнятість працівника на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з пунктами 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (набрала чинності з 21 серпня 1992 року), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що робота позивача акумуляторником передбачена списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, однак суди не вказали реквізити постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджений цей список, що був чинним на період роботи позивача, та конкретно розділ у якому міститься посада акумуляторника.
Крім того, судам необхідно встановити, коли МДП «Гірняк» вперше провело атестацію робочого місця за посадою акумуляторника та чи змінились умови праці на цій посаді після звільнення позивача з роботи.
Без встановлення вказаних обставин неможливо зробити висновок про пільговий характер роботи ОСОБА_2 після 22 серпня 1992 року, що можуть підтвердити лише результати атестації робочого місця за умовами праці.
Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, то в силу частини четвертої статті 227 цього Кодексу прийняті ними рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Кодимського районного суду Одеської області від 6 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб