29 вересня 2015 року м. Київ К/800/41631/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного Управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
До Вищого адміністративного суду України надійшла зазначена касаційна скарга, вивчивши яку приходжу до висновку про її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на таке.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Втім, до касаційної скарги додано копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке роздруковане з Єдиного державного реєстру судових рішень, з якого неможливо встановити сторін по справі та не додано копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, відповідачем до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
За приписами частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду касаційних скарг на судові рішення.
З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір».
Як встановлено підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Касаційна скарга Головного Управління Державної фіскальної служби у Волинській області, згідно відбитку поштового штемпелю, надіслана до суду касаційної інстанції 25 вересня 2015 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Закон України «Про судовий збір» положень щодо звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору не містить.
Клопотання відповідача про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною третьою статті 214 КАС України до касаційної скарги, що не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Головного Управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з моменту отримання зазначеної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Швець