"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/3525/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування коштів, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправним дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» №889 від 22 вересня 2010 року (далі - постанова № 889) та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату грошової допомоги з урахуванням зазначеної щомісячної грошової допомоги.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року позов задоволено частково. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошової допомоги при звільненні з включенням до грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовців Збройних Сил України згідно з постановою Кабінету Міністрів України постанова № 889, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач проходив службу на посаді заступника начальника медичної служби Командування Повітряних Сил Збройних Сил України та наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 вересня 2014 №543 його звільнено на підставі частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я).
При звільненні ОСОБА_1 здійснено виплату грошової допомоги у сумі 75877,92 грн. до складу якої входить оклад за військовим званням, посадовий оклад, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавка за кваліфікаційну категорію медичного працівника, надбавка за охорону таємниці, премія 90% , надбавка за виконання особливо важливих завдань.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що при звільненні з військової служби склад грошового забезпечення має бути визначений відповідно до положень пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до якого має бути включена, зокрема, і щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою № 889.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком судів виходячи з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
У постанові Кабінету Міністрів «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» України від 7 листопада 2007 року № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Пунктом 1 постанови № 889 встановлено, що військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби, мають право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати цієї винагороди визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 зазначеної постанови).
Згідно з підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489), виданим на виконання постанови № 889 (далі - Інструкція, наказ № 595 відповідно) (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) щомісячна додаткова грошова винагорода для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах, в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, - 20 % місячного грошового забезпечення.
Пунктами 5 та 8 Інструкції передбачено, що винагорода виплачується як окремий платіж разом (одночасно) з грошовим забезпеченням. Грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У пункті 9 Інструкції передбачено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони (Головного управління розвідки Міністерства оборони) в Державному бюджеті України на відповідний рік.
Відповідно до положень пункту 10 Інструкції командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.
У первинній редакції Інструкція передбачала, що підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди є витяги з вахтових журналів, засвідчені командиром або старшим помічником командира корабля (судна) і скріплені гербовою печаткою корабля (судна). У витягах зазначаються номер і дата наказу про зарахування корабля (судна) в кампанію, а також дні плавання на кораблі (судні) за межами зовнішнього рейду (абзаци другий, третій пункту 5 Інструкції в редакції від 15 листопада 2010 року).
Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби,
Отже, судами зроблено неправильний висновок про наявність у позивача права на перерахунок та виплату разової грошової допомоги при звільненні з урахування 60% щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування коштів відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
Ю.К. Черпак