01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/63646/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Головчук С.В.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова, третя особа Державна податкова інспекція у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державна податкова інспекція про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу , -
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова від 13 травня 2013 року №Ф-1453 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 3411,48 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року - без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як особа, що забезпечує себе роботою самостійно.
Відповідно до поданого позивачем Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, позивачем самостійно вказано суму доходу від адвокатської діяльності, отриманого протягом 2012 року в розмірі 3345 грн. 62 коп. В тому числі, розмір отриманого ним доходу за період з січня по жовтень 2012 року становив 278,80 грн. щомісяця. В листопаді та грудні позивачем отримано доходу по 278,81 грн. щомісяця. Сума нарахованого та сплаченого позивачем єдиного внеску за 2012 рік становила 1160,94 грн. (в тому числі за період з січня по червень по 96,74 грн. та з липня по грудень по 96,75 грн. щомісяця). Однак, позивачем невірно визначено суму єдиного внеску за 2012 року у зв'язку з чим відповідачем 13 травня 2013 року винесено вимогу про стягнення недоїмки у розмірі 3411,48 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, зробив висновок про правомірність вимоги управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова, оскільки позивачем сплачено єдиний внесок в меншому розмірі ніж це передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Пунктом 5 частини 1 статті 1 зазначеного Закону мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року (ч.8 ст.9 Закону).
Проаналізувавши зазначені норми суди зробили обґрунтований висновок про те, що розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач визначив невірно, оскільки останній у звіті вказав суму 1160,94 грн., що не відповідає розміру мінімального страхового внеску у 2012 році, який складає 4572,42 грн.
Частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Разом з тим, з аналізу пункту 6.3 вказаної Інструкції вбачається, що органи Пенсійного фонду протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом, надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, зокрема у випадку, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Таким чином, судами зроблено обґрунтований висновок про законність вимоги позивача та необґрунтованість позовних них вимог ОСОБА_2
Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, та ним повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова, третя особа Державна податкова інспекція у Сихівському районі міста Львова Львівської області Державна податкова інспекція про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: С.В. Головчук
Ю.К. Черпак