"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/66932/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Швеця В.В.,
здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області (далі - УДАІ в Тернопільській області) про зобов'язання вчинити дії по перереєстрації автомобіля, за касаційною скаргою представника відповідача на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, -
У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила зобов'язати відповідача вчинити дії по перереєстрації в Кременецькому ВРЕР №2 ВДАІ УМВС України в Тернопільській області легкового автомобіля марки «Опель Вектра», який експлуатується нею з 22.03.1999 року, і залишився у спадщину після смерті батька ОСОБА_5 без сплати мита та інших податків і зборів, передбачених законодавством при імпорті автомобілів.
Посилалась на те, що автомобіль був розмитнений ще на час ввезення його на територію України у 2006 році, тому вимагання повторного розмитнення є незаконним.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року, залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом від 11 листопада 2014 року, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано УДАІ в Тернопільській області вчинити дії по перереєстрації на ОСОБА_4 автомобіля марки «Опель Вектра» без сплати мита інших податків та зборів, передбачених законодавством України.
В касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати. Вказує на його незаконність, оскільки відповідно до абзацу 8 пункту 16 постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» (далі - Порядок №999) іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Автомобіль перебував у користуванні ОСОБА_5 1 рік, отже немає підстав для його безоплатної перереєстрації.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 є спадкоємицею (донькою) інваліда ОСОБА_5, який 24.10.2006 року отримав в якості гуманітарної допомоги автомобіль «Опель Вектра», і помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням суду за ОСОБА_4 визнано право власності на вказаний автомобіль.
14.10.2010 року позивачка звернулася до Кременецького ВРЕР ВДАІ УМВС України в Тернопільській області із заявою про безоплатну перереєстрацію успадкованого автомобіля, проте в задоволенні її вимоги відмовлено з тих підстав, що автомобілем заявниця користувалися менше 10 років, а отже необхідно сплатити податки і збори за його користування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації надало дозвіл на перереєстрацію автомобіля, а отже відповідач зобов'язаний його перереєструвати.
Висновок судів не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.
Питання про вилучення автомобіля після смерті інваліда, отриманого як гуманітарна допомога, регулюється Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 41 цього нормативного акту (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2010 року №826) після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Виходячи зі змісту зазначеного положення, автомобіль, яким інвалід був забезпечений, і яким він користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї лише на підставі рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України та за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення.
15 грудня 2009 року був прийнятий Закон України №1760-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями» (далі - Закон №1760-VI), яким Закон України «Про гуманітарну допомогу» доповнено статтею 11-1 такого змісту:
"Стаття 11-1. Забезпечення інвалідів легковими автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою
Забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи праці та соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. Якщо інвалід, дитина-інвалід користувався автомобілем більше 10 років, за бажанням членів його сім'ї автомобіль може бути переданий у їх власність безкоштовно.
У разі несплати членом сім'ї інваліда, дитини-інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) органам праці та соціального захисту населення у порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України".
Даними змінами до закону про гуманітарну допомогу законодавець узгодив норми Порядку №999 та відобразив їх на законодавчому рівні.
Враховуючи те, що позивачка звернулася із заявою про перереєстрацію автомобіля 14.10.2010 року, то на неї розповсюджувалася дія положень Закону №1760-VI.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Посилання судів, як на підставу до задоволення позов, про те, що Головне управління праці та соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації надало дозвіл на перереєстрацію автомобіля, є безпідставні, оскільки на спірні правовідносини даний факт не впливає.
Доказів на підтвердження факту сплати цього податку в необхідному розмірі позивачкою не надано.
Отже, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 231, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області задовольнити частково.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2011 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити дії по перереєстрації автомобіля.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
В.В. Швець