"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/10574/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Швеця В.В.,
здійснивши в письмовому порядку касаційний розгляд справи за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання права на пенсію за касаційною скаргою позивача на судові рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2014 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року,
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся із заявою, відповідно до якої просив поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого документа.
Посилався на поважність причин пропуску строків для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки судом була допущена помилка у прізвищі позивача, що не дало можливості виконати судове рішення.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року, в задоволенні заяви відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого документа. Вказує на те, що судами неправильно встановлені обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з необґрунтованості клопотання, оскільки строк пропущено без поважних причин.
Висновок судів не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
За правилами частини другої статті 24 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом..
При розгляді зазначеної вимоги, суд, з урахуванням положень, викладених у частині першій статті 2, статті 8 КАС України, повинен з'ясувати причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та за наявності поважності причин поновити пропущений строк.
Звертаючись до суду із заявою про поновлення пропущеного строку, ОСОБА_1 вказував на те, що фактично з вини суду першої інстанції, який допустив помилку у написанні прізвища позивача, не виконано судове рішення про призначення йому пенсії.
Зазначені доводи знайшли своє підтвердження у зібраних по справі доказах. Як установлено судами попередніх інстанцій, 23 квітня 2007 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом від 13 квітня 2007 року, виданого на підставі постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2006 року про зобов'язання Київський обласний військовий комісаріат призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ». 3 липня 2008 року виконавчою службою прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним, повним виконання рішення суду.
При ухваленні рішення від 13 червня 2006 року судом допущено помилку у написанні прізвища позивача, яка була виправлена ухвалою 6 червня 2014 року, у зв'язку з чим ОСОБА_1 повторно видано виконавчий лист від 14 листопада 2014 року, з яким він звернувся до виконавчої служби 26 листопада 2014 року.
З урахуванням зазначених обставин, ОСОБА_1 пропущено строки для пред'явлення виконавчого документа до виконання з поважних причин, адже фактично рішення про призначенні пенсії не виконано до тепер, в тому числі з підстав неправильного написання прізвища позивача.
Посилання судів на положення статті 38 Закону № 606-XIV ( у редакції Закону України від 10.07.2003 року № 1095-ІV) про те, що завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, є безпідставні. Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець послався на пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV ( у реакції Закону України від 02.10.2012 р. N 5405-VI) (пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання), не з підстав, передбачених частиною першою статті 50 Закону № 606-XIV (у редакції Закону № 4212-ІV) (завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом).
В матеріалах справи відсутні докази й тому, що позивачем подано дублікат виконавчого листа, оскільки такий видається за правилами і в порядку, передбаченому статтею 260 КАС України, тому висновок суду в цій частині теж не відповідає дійсним обставинам справи..
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати судові рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2014 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року і ухвалити нове про задоволення про задоволення заяви.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа № 2а-1740/06р від 14 листопада 2014 року до виконання.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
В.В. Швець