02 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42189/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служба України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та акту службового розслідування,
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2015 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту службового розслідування закрито, а постановою цього суду від 23 липня 2015 року у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 15 вересня 2015 року зазначенні судові рішення скасував та відмовив в задоволенні позову в повному обсязі.
У касаційній скарзі ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Вказується на те, що суди не дослідили належним чином обставин та не надали оцінки доказам, які мають суттєве значення.
Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту службового розслідування та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині виходив з того, що спірні у справі відносини пов'язані із проходженням позивачем публічної служби, а в силу пункту 2 частини другої статті 17 КАС України, розгляд такої категорії спорів віднесено до юрисдикції саме адміністративних судів.
Пунктом 8 Поряду проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок) передбачено, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт.
Положенням пункту 10 цього Порядку встановлено, що за результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.
Отже, акт службового розслідування не створює для особи, щодо якої проведено це розслідування, безпосередніх правових наслідків, викладені у ньому висновки є суб'єктивною думкою уповноважених членів комісії, які його проводили, і особа не позбавлена права спростувати ці висновки під час оскарження прийнятого за результатами службового розслідування рішення.
Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно із законодавством (пункт 11 Порядку).
Як установлено судами попередніх інстанцій, в ході службового розслідування не допущено порушень прав ОСОБА_1, оскільки, ним було реалізовано право на участь в проведенні розслідування, ознайомленні з його результатами та оскарженні цих результатів службового розслідування. Крім того, позивачем надавалися зауваження до акту службового розслідування, відповідно до пункту 9 Порядку.
Суд апеляційної інстанції, з посиланнями на зібранні докази, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служба України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та акту службового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Олексієнко