01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/56484/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Штульман І.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області (далі - УПФ) про зобов'язання зарахування до трудового стажу певного періоду роботи за касаційною скаргою представника відповідача на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила:
визнати протиправними дії УПФ щодо відмови в перерахунку їй пенсії із зарахуванням до страхового стажу період роботи у відкритому акціонерному товаристві «Шепетівський завод культиваторів» (далі - ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» з 01.06.2007 року по 31.12.2010 року та з 01.06. по 31.07.2011 року;
зобов'язати відповідача зарахувати зазначений період до страхового стажу і провести перерахунок пенсії в межах позовної давності, передбаченої законом.
Посилалась на те, що її вини у несвоєчасній сплаті товариством страхових внесків із заробітної плати немає.
Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 5 грудня 2013 року в позові відмовлено.
Вінницький апеляційний адміністративний суд рішенням від 2 жовтня 2014 року постанову міськрайонного суду скасував та ухвалив нову про задоволення позову. Визнано протиправними дії УПФ щодо не зарахування ОСОБА_4 до страхового стажу період роботи у ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» з 01.06.2007 року по 31.12.2010 року та з 01.06. по 31.07.2011 року. Зобов'язано зарахувати вказаний період до страхового стажу.
У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що страхувальником, в особі ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому страховий стаж за даний період не може бути зарахований позивачці.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Частиною четвертою статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
У частині першій статті 24 вказаного Закону надано визначення термінів "страховий стаж" та "застрахована особа". Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що перерахунок пенсії проводиться за умов, що фізична особа є застрахованою, продовжувала працювати після призначення (попереднього перерахунку) пенсії та за наявності страхового стажу не менше як 24 місяці.
Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена Верховним Судом України в постанові від 25 листопада 2014 року (справа № 21-457а14).
Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_4 після отримання пенсії за віком продовжувала працювати у ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», в тому числі в період з 01.06.2007 року по 31.12.2010 року, з 01.06. по 31.07.2011 рік, була застрахованою особою.
Відмова у зарахуванні вказаного періоду до страхового стажу ґрунтується на тому, що товариством, на якому вона працювала, не сплачені до ПФ України страхові внески.
Така відмова не відповідає вимогам вище згаданим нормам Закону, оскільки, як установлено судом апеляційної інстанції, господарським судом задоволені грошові вимоги УПФ як поточного кредитора до ВАТ «Шепетівський завод культиваторів». У серпні 2013 року товариство було продано, виплачена заборгованість по заробітній платі з відрахуванням пенсійних внесків.
Виходячи із зазначених обставин та норм права, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок суду в частині оскарження рішення, не спростовують і не дають підстав вважати рішення таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу представника управління Пенсійного фонду України в м. Шепетівці та Шепетівському районі Хмельницької області відхилити, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
І.В. Штульман