01 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/48404/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Олексієнка М.М. (доповідач), Бутенка В.І., Штульман І.В.,
здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом Нижньосірогозького районного центру зайнятості Херсонської області (далі - РЦЗ) до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманої грошової допомоги по безробіттю за касаційною скаргою представника позивача на судові рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 4 листопада 2011 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року,
У вересні 2011 року представник РЦЗ звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з ОСОБА_4 суму допомоги по безробіттю 3941,60 грн.
Посилався на те, що відповідачка неправомірно отримала зазначену допомогу, оскільки на час перебування на обліку в РЦЗ знаходилася у трудових відносинах з ПП «Арія 2».
Постановою Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 4 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує на те, що судами неповно з'ясовані обставини справи, які мають суттєве значення.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.
Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України від 1 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:
а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";
в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;
г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;
е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;
ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, доказів того, що ОСОБА_4. в період перебування в центрі зайнятості знаходилася у трудових відносинах з ПП «Арія 2» немає. Зокрема, відсутні відповідні записи трудової книжки, розписка про отримання заробітної плати.
За правилами частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Представником позивача не доведено наявності трудових відносин між відповідачкою та ПП «Арія 2».
За наведених обставин, рішення судів є законним і обґрунтованим, тому підстав до їх скасування чи зміни немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Нижньосірогозького районного центру зайнятості Херсонської області відхилити, а судові рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 4 листопада 2011 року, Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
В.І. Бутенко
І.В. Штульман