06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/66191/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2013
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2014
у справі № 2а-8224/10/1470
за позовом Державного підприємства "Підприємство Арбузинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області
до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
третя особа - Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря - Машпроект"
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2014, адміністартивний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 19.08.2010 № 0000012400/1; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Оскільки, відмова в задоволенні позовних вимог по справі не оскаржується, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.03.2010 відповідно до затвердженого плану перевірки, складено акт від 25.06.10 №52/23-01/08680537, яким встановлено порушення: абз. „а" пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.00 №2181-111 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі змінами та доповненнями, а саме: за перевіряємий період без згоди податкового органу ДП Арбузинська ВК №83 реалізовано активи, готову продукцію (та інші матеріали), не за кошти, а в рахунок взаєморозрахунків (бартер) на загальну суму 1 509 129,96 грн.; п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємством занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість від реалізації готової продукції всього на суму 50 090,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 73 191,00 грн., які не підтверджені в результаті автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в результаті чого контрагент не підтверджує суми податкового кредиту всього на суму 52 365,00 грн. Крім того, перевіркою зменшено зарахування від'ємного значення поточного звітного періоду р. 22.1 Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 9 811,00 грн.
На підставі акта перевірки, 12.07.2010 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000012400/1, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за самостійне відчуження активів, що перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, в розмірі 1 366 253,65 грн.; №0000342301/1, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 113 480,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56 740,00 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірного податкового повідомлення-рішення № 0000012400/1 , враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, 18.12.2002 за № 263021 у Державний реєстр застав рухомого майна внесено запис про заставу №788-11226, який був дійсний до 17.12.2007, але, згідно заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 17.10.2007 № 2606/10/24-008, наданою Арбузинським відділенням Южноукраїнської ОДНІ на адресу ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України Миколаївської філії, термін податкової застави продовжено до 18.10.2012.
Згідно із витягом, наданим реєстратором Інформаційним центром Міністерства Юстиції м. Миколаєві, у Державному реєстрі застав рухомого майна 15.01.2004 о 12:11 внесено зміни до запису про заставу №788-11226, після чого запис містить наступні дані: Заставодавці: Арбузинська виправна колонія 83, код ЄДРПОУ 08680537; Майно: Все рухоме та майнові права; Бруківка 100x100x100 у кількості 4 357,70 кв.м. по ціні 72 грн. за один кв.м. на суму 313 754,00 грн.; борт ГП-1 у кількості 921,45 м/п по ціні 93,60 грн. на суму 86 248,00 грн.
На момент опису майна, яке знаходиться в податковій заставі, на складі знаходилося 4 357,7 кв.м. бруківки, а на момент проведення перевірки 7 789,2 кв.м.; борт ГП-1 на момент опису 921,45 м/п, а на момент перевірки 10 349,98 м/п.
За наведених обставин, оскільки судами встановлено, що на час проведення перевірки позивач не здійснив продажу майна без узгодження з податковим органом, яке знаходилося в податковій заставі, оскільки, на складі знаходилось продукції значно більше, ніж визначено згідно витягу з Державного реєстру застав рухомого майна від 15.01.2004 та запису про заставу №788-11226, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 № 0000012400/1.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області відхилити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль