09 жовтня 2015 року м. Київ К/800/40805/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення , -
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення, ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.
У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області прийнято 16 лютого 2015 року рішення №71, яким визначено місце проживання неповнолітніх дітей, у межах своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, без порушення процедури його прийняття, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (КАС України) Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянути Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Єрьомін