06 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42824/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа - Комунальний заклад «Криворізька міська поліклініка № 6» Дніпропетровської обласної ради, про скасування рішення,-
У березні 2013 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (надалі також - позивач, Підприємство) звернулось до суду із позовом до Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі також - відповідач, Фонд), третя особа - Комунальний заклад «Криворізька міська поліклініка № 6» Дніпропетровської обласної ради, в якому просило визнати незаконним рішення відповідача від 27 лютого 2013 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в листку непрацездатності, виданому на період з 4 серпня 2012 року по 13 серпня 2012 року хворому ОСОБА_2, в графі «Відмітки про порушення режиму» зроблено запис «Не має», що засвідчено підписом та печаткою лікаря. Також в цьому листку непрацездатності в графі «Направлено до МСЕК» жодних відміток не зазначено. Однак, в наступному листку непрацездатності, виданому з 14 серпня 2012 року хворому ОСОБА_2, аналогічні записи і лише в графі «Примітки» вказано, що « 13 серпня 2012 року від оформлення МСЕК відмовився» при цьому печатки МСЕК відсутні. Позивач вважає виплату по листу непрацездатності правомірною, кошти Фонду витрачені за цільовим призначенням.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року рішення першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Фонду № 65 від 27 лютого 2013 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду із касаційною скаргою, в якій просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року. Зазначив, що під час прийняття оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції неповно з'ясував обставини справи, не дослідив нормативно-правову базу, яка регулює спірні відносини, що призвели до неправильного вирішення спору, також не враховано невідповідність записів про порушення режиму для подальшого прийняття рішення щодо оплати: в примітці ЛН зазначено « 13 серпня 2012 року від оформлення МСЕК відмовився», однак у графі «відмітки про порушення режиму» - зазначено «немае».
Позивачем надіслано до суду письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких Підприємство вказує, що на час хвороби хворий ОСОБА_2 вже був пенсіонером за віком, саме тому ним була написана заява щодо відмови у проходженні МСЕК та встановленні інвалідності, оформлення іншої пенсії це лише його право, а не порушення режиму, призначеного лікарем. А тому, на думку позивача, постанова суду апеляційної інстанції є такою, що винесена правомірно без порушень норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 лютого 2013 року уповноваженими фахівцями контролюючого органу проведено планову документальну перевірку правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 1 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року.
21 лютого 2013 року за результатами даної перевірки складено акт, в якому встановлено порушення пункту 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме - сплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності за період, коли застрахована особа порушувала режим, встановлений для неї лікарем, вказано про неправомірно витрачені страхові кошти в сумі 5050,83 грн.
Застрахованій особі - ОСОБА_2 призначено та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності по листку непрацездатності серія АВН № 663669 за період з 14 серпня 2012 року по 28 вересня 2012 року, з причиною непрацездатності - захворювання загальне, незважаючи на примітку лікаря у правому полі вказаного листка непрацездатності « 13.08.2012 року від оформлення МСЕК відмовився».
Згідно з відповіддю Комунального закладу «Криворізька міська поліклініка № 6», запис у графі «Примітка» 13 серпня 2012 року від оформлення на МСЕК відмовився» зроблена на підставі заяви ОСОБА_2, в якій він домовився від оформлення інвалідності.
За наслідками проведеної перевірки Фондом прийнято рішення № 65 від 27 лютого 2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким вирішено:
повернути до Фонду витрачені страхові кошти в сумі 5050,83 грн.,
застосувати фінансові санкції в розмірі 2525,42 грн. (50% належної до сплати суми страхових коштів).
Не погоджуючись із вищенаведеним рішенням відповідача, Підприємство оскаржило його в судовому порядку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про протиправність оскаржуваного рішення та його скасування, оскільки відмова від огляду МСЕК не є нез'явленням для огляду МСЕК без поважних причини, що могло стати підставою для втрати права на допомогу.
Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року N 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції від 9 грудня 2012 року, що діяла на момент виникнення спірних відносин; надалі - Закон N 2240-III) передбачено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 призначено та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 14 серпня 2012 року по 28 вересня 2012 року.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону N 2240-III застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
З оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для застосування до позивача фінансових санкцій стало порушення режиму ОСОБА_2, встановленого для нього лікарем, оскільки хворий відмовився від оформлення інвалідності, написавши заяву.
Пунктом 3.5 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року N 532/274/136-ос/1406 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за N 1456/10055) (надалі - Інструкція) передбачено, що у графі "Відмітки про порушення режиму:" зазначається дата порушення режиму, що засвідчується підписом лікаря. Види порушень режиму вказуються у графі "Примітка:" з обов'язковим записом у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, із листка непрацездатності серії АВН № 663669 хворого ОСОБА_2 вбачається, що у відповідній графі відсутня відмітка про порушення режиму.
У свою чергу колегія суддів зазначає, що за перевіркою матеріалів справи вбачається, що хворим була написана саме заява про відмову в оформленні інвалідності, оскільки на той час він вже отримував пенсію за віком.
Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку, щодо протиправності рішення відповідача № 65 від 27 лютого 2013 року, оскільки хворим не було порушено режиму, встановленого лікарем, а тому призначено та виплачено йому допомогу по тимчасовій непрацездатності позивачем правомірно.
Таким чином, колегія суддів, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Кравцов О.В.
Судді Єрьомін А.В.
Цуркан М.І.