23 вересня 2015 року м. Київ К/9991/75409/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Вербицької О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.06.2010
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012
у справі № 2а-12263/09/2170 Херсонського окружного адміністративного
за позовом Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд"
до Державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Херсоні
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.06.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012, позовні вимоги ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" задоволені: податкове повідомлення - рішення від 06.08.2009 № 0000642301/3, яким позивачеві ДПІ у м. Херсоні визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 263 194,00 грн., скасовано.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, були висновки, викладені у акті від 28.01.2009 № 337/23-8/01273243 про результати планової виїзної перевірки ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008, про порушення позивачем норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР).
Такі висновки податкового органу вмотивовані тим, що позивач не підтвердив своє право на валові витрати у 2007 році та у І кварталі 2008 року у сумі 327 363,00 грн., сформовані структурними підрозділами (БМУ "Житлопромбуд-1" ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" та БМУ "Житлобуд-6" ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд"), які не є окремою юридичною особою та платниками податку на прибуток, внаслідок придбання ТМЦ (послуг) у контрагента (ПП "Ромакс ЛТД"), установчі та реєстраційні документи якого визнано недійними з моменту реєстрації (з 16.10.2006) і скасовано державну реєстрацію в судовому порядку (постанова Господарського суду Херсонської області від 27.05.2008 № 9/271-АП-08). При перевірці визначення валових витрат з придбання товарів, робіт, послуг по структурному підрозділу КМТЗ "Будкомплект" ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" не проведено коригування у бік зменшення валових витрат за І квартал 2007 року на 130 607,00 грн., що відповідає вартості товарів, отриманих без компенсації їх, які (товари) було отримано цим структурним підрозділом від головного підприємства без здійснення компенсації на суму 156 728,00 грн. (з урахуванням ПДВ).
Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).
Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та анулювання реєстрації цієї юридичної особи платником ПДВ самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані цією особою як платником ПДВ до анулювання реєстрації платником цього податку податкові накладні.
На час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до складу валових витрат сум з придбання структурними підрозділами позивача ТМЦ) ПП "Ромакс ЛТД" мав господарську та податкову правосуб'єктність. З врахуванням цього та при відсутності інших доводів з боку ДПІ на підтвердження, зокрема безтоварності господарських операцій, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач як покупець не може нести відповідальність за несплату податків постачальником чи за можливу недостовірність відомостей про нього у державному реєстрі, за умови необізнаності щодо останньої.
Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно із частинами 4, 5 статті 62 Господарського кодексу України підприємство є юридичною особою, має майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Законодавчий порядок організації структури підприємств установлено статтею 64 Господарського кодексу, якою визначено право підприємств створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. При цьому відповідно до частини 1 цієї статті підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Філії та представництва, як і інші структурні підрозділи підприємства, установи, організації не мають статусу юридичних осіб і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (стаття 95 Цивільного кодексу України, частина 4 статті 64 Господарського кодексу України).
Отже, можливість здійснення в розумінні вищенаведених норм господарської операції між підприємством та його структурним підрозділом не передбачена.
Судом встановлено, що КМТЗ "Будкомплект" ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" є структурним підрозділом без статусу юридичної особи.
Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що заборгованість за передані ТМЦ головним підприємством ВАТ "Проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" структурному підрозділу без права юридичної особи КМТЗ "Будкомплект" не є господарським зобов'язанням сторін господарського договору (кредитора і боржника), а тому висновок ДПІ стосовно заниження позивачем валового доходу за І квартал 2007 року на суму 130607,00 грн. як на доход з інших джерел є безпідставним. Та обставина, що в бухгалтерському обліку ця сума обліковується як кредиторська заборгованість, не може вплинути на зміну даних податкового обліку позивача з огляду на встановлений факт, що ця сума відповідає внутрішньому перерозподілу активів позивача.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статті 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 у справі № 2а-12263/09/2170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.В. Вербицька
підписО.А. Веденяпін