07 жовтня 2015 року м. Київ К/800/42201/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, як державному службовцю, у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» та зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії з 29.08.2011 в розмірі 87% від суми заробітної плати державного службовця у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» та стягнути на її користь 14206,17 грн. своєчасно неодержаної пенсії.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області в проведені ОСОБА_1 перерахунку раніше призначеної пенсії, як державному службовцю, у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату призначеної пенсії державного службовця в тому ж розмірі 87 % від суми заробітної плати державного службовця, з якої була призначена пенсія, у відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції закону чинного на момент призначення пенсії) з 14.04.2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх змінити.
Відповідно до положень пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 з 29.08.2011 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області та отримує пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
Постановою Кам'янець - Подільського міськрайонного суду від 26 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2014 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області здійснити нарахування ОСОБА_1 пенсії з 14 квітня 2014 року, включивши до сум заробітної плати з якої нараховується пенсія, інші виплати: за невикористані щорічні відпустки, суму індексації, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення.
На виконання вказаного рішення, управління Пенсійного фонду України в місті Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області здійснило позивачу перерахунок пенсії в розмірі 80% суми заробітної плати на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» із змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011.
Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну служу» (в редакції чинній на час призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 % суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
З 01.10.2011 втупив у силу Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким внесено зміни до Закону України «Про державну службу», зокрема до статті 37, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014, внесено зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу» і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, положення частини третьої статті 37 Закону України «Про державну службу» щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків посадового окладу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а з моменту вступу в законну силу Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» втратили чинність положення статті 37 Закону України «Про державну службу» щодо призначення пенсії державним службовцям в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 призначено пенсію до прийняття відповідних змін до статті 37 Закону «Про державну службу», суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що при її перерахунку застосуванню підлягають положення, в редакції, чинній на момент призначення їй пенсії, тобто 87 % розміру заробітної плати.
Відмовляючи в решті позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено неправомірність дій відповідача, щодо неотримання нею пенсії з 29.08.2011 в розмірі 14206,17 грн. Судами зазначено, що при вирішенні попереднього спору, позивач просила зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з дня її звернення, тобто з 14 квітня 2014 року.
Враховуючи, що відповідачем проведено перерахунок пенсії відповідно до судового рішення, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2015 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Сорока