01 жовтня 2015 року м. Київ К/800/18869/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач),
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області, Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Рєпіна Олексія Івановича, Старшого Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Павловського Андрія Миколайовича про визнання дій протиправними за касаційною скаргою Державної інспекції сільського господарства у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року
У червні 2012 року Військова частина НОМЕР_1 в Харківському окружному адміністративному суді пред'явила позов до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області, Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Рєпіна О.І., Старшого Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Павловського А.М. про визнання дій протиправними.
Військова частина просила:
- визнати протиправними дії відповідачів: державного інспектора сільського господарства в Харківській області Репіна О.І. та старшого державного інспектора сільського господарства в Харківській області Павловського А.М. у зв'язку із порушенням ними вимог пунктів 11 і 12 статті 4, пунктів 1, 2, 3 статті 6, пункту 5 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства Військової частини
НОМЕР_1 ;
- визнати відсутність повноважень відповідачів стосовно надання висновку в акті перевірки від 16 травня 2012 року про неправомірність укладення договорів між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ “Агрофірма ім. Гагаріна”, ПП “Явірське”, ФГ “ ОСОБА_1 ” та незаконності надання земель для сільськогосподарської обробки;
- визнати протиправним і скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 17 травня 2012 року № 000016.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року в задоволені позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 відмовлено в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року скасовано.
Прийнято нове судове рішення, яким позовні вимоги Військової частини
НОМЕР_1 задоволено частково.
Визнано незаконними дії щодо проведення перевірки Військової частини
НОМЕР_1 16 травня 2012 року.
Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, винесений 17 травня 2012 року № 000016 державним інспектором сільського господарства в Харківській області
Рєпіним О.І.
У задоволенні решти позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 відмовлено.
Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Державна інспекція сільського господарства у Харківській області просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2012 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відомості про Військову частину НОМЕР_1 , як юридичну особу, були внесені до ЄДРПОУ 29 листопада 2000 року, головним підприємством є Міністерство оборони України, безпосереднє підпорядкування - Харківський університет Повітряних сил Збройних Сил України (ХУПС), види діяльності за КВЕД - 75.22.0 - діяльність у сфері оборони.
Земельна ділянка, площею 3.069,2 га. (військове містечко № 265 в
с. Благодатне Зміївського району Харківської області) перебуває на обліку та балансі КЕВ м. Харкова. Земельна ділянка надана у користування Міністерству оборони України для навчальних цілей згідно із рішенням Ради міністрів України УРСР від 23 лютого 1973 року № 90-ДС та закріплена за Військовою частиною
НОМЕР_1 .
У березні 2009 року Військовою частиною НОМЕР_1 укладені договори на використання земель військового полігону “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (с. Благодатне Зміївського району Харківської області) з ПП “Явірське”, ТОВ “Агрофірма
ім. Гагаріна”, ФГ “Моспан”.
Листом від 20 березня 2012 року № 70/27-600 Відділом в м. Чугуєві УСБ України в Харківській області Державній інспекції сільського господарства в Харківській області було запропоновано провести перевірку інформації фактів грубого порушення чинного законодавства України в сфері земельних відносин посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 під час використання земель оборони, які полягають в укладанні посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 договорів на використання земель військового полігону.
04 квітня 2012 року державному інспектору сільського господарства в Харківській області Репіну О.І. та старшому державному інспектору сільського господарства в Харківській області Павловському А.М. були видані направлення (посвідчення) на проведення перевірки Військової частини НОМЕР_1 .
16 травня 2012 року вказаними посадовими особами була проведена позапланова перевірка Військової частини НОМЕР_1 з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки (земель оборони) військового авіаційного полігону Військової частини НОМЕР_1 на території Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, за наслідками якої складений акт перевірки від 16 травня 2012 року.
В акті перевірки визначено про те, що, укладені у березні 2009 року Військовою частиною НОМЕР_1 договори (з наступною пролонгацією) на використання земель оборони з ПП “Явірське”, ТОВ “Агрофірма ім. Гагаріна”, ФГ “ ОСОБА_1 ” не відповідають вимогам законодавства. При цьому зазначено, що укладання вказаних договорів здійснено з порушенням чинного законодавства і у діях посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 вбачаються ознаки порушення правил використання земель у часті невикористання земель оборони за цільовим призначенням та незаконного надання зазначених земель для сільськогосподарського обробітку.
Не дотримано вимог пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки ці договори погоджені головою селищної ради, а не органом виконавчої влади, а додаткові угоди до договорів взагалі не мають погоджень. З цих підстав перевіряючими зроблений висновок про неправомірність укладання Військовою частиною НОМЕР_1 договорів на використання земель оборони і, відповідно, про порушення приписів пункту “а” статті 96 Земельного кодексу України, яким передбачено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
17 травня 2012 року на адресу командира Військової частини НОМЕР_1 скерований припис державного інспектора сільського господарства в Харківській області Рєпіна О.І. щодо усунення в тридцяти денний термін порушення, яке встановлено перевіркою.
Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що військовим частинам, за певних обставин, при умові, що це не зашкодить бойовій підготовці військ і збереженню військової таємниці, дозволено надавати сільськогосподарським підприємствам землі полігонів, аеродромів, та інших об'єктів для сінокосіння, випасу худоби, посівів сільськогосподарських культур. Крім того, дії щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є неправомірними, оскільки рішення відповідача стосовно проведення такої позапланової перевірки прийнято без згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Така правова позиція апеляційного суду є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445/2011 повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель має Державне агентство з земельних ресурсів України (що є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів), а згідно з Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 - Державна екологічна інспекція України, Державна інспекція сільського господарства України.
Відповідно до статей 18-1, 19 Закону України “Про охорону земель”, частини першої статті 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Статтею 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року
№ 459/2011, визначено, що Державна інспекція сільського господарства України (далі - Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Статтею 6 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, пунктом 1 статті 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України встановлено, що Держсільгоспінспекція України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення.
Згідно із статтею 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 7 цього Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Відповідно до статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства. Землі оборони можуть перебувати в державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Суб'єктами права користування землями, наданими для потреб оборони, виступають військові частини, установи, військово-навчальні заклади, підприємства та організації Збройних Сил України, інші військові формування, які функціонують як самостійні юридичні особи.
Статтею 4 Закону України “Про використання земель оборони” визначено вичерпний перелік використання земель оборони в господарських цілях.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 вересня 1999 року № 1076-XIV “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” господарська діяльність у Збройних Силах України - специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, яка пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом.
Господарська діяльність у Збройних Силах України здійснюється з метою одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Господарська діяльність у Збройних Силах України не повинна негативно позначатися на їх боєготовності та боєздатності.
Як вбачається з матеріалів справи, Військова частина НОМЕР_1 має Свідоцтво про реєстрацію військової частини, як суб'єкта господарської діяльності у Збройних Силах України.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України “Про використання земель оборони” військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.
Таким чином є вірним висновок апеляційного суду, що військовим частинам дозволено, за певних обставин, при умові, що це не зашкодить бойовій підготовці військ і збереженню військової таємниці, надавати сільськогосподарським підприємствам землі полігонів, аеродромів, та інших об'єктів для сінокосіння, випасу худоби, посівів сільськогосподарських культур.
Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідно до частини першої статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” позаплановий захід державного нагляду (контролю) з підстав звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Оскільки такої згоди Державна інспекція сільського господарства в Харківській області не отримувала, рішення відповідача стосовно проведення позапланової перевірки Військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із надходженням листа Відділу в м. Чугуєві УСБ України в Харківській області від 20 березня 2012 року № 70/27-600 та усі наступні дії щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) є також протиправними.
Висновки апеляційного суду є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.
Доводи касаційної скарги правильність висновків суду та обставини справи не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної інспекції сільського господарства у Харківській області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Державної інспекції сільського господарства у Харківській області, Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Рєпіна Олексія Івановича, Старшого Державного інспектора сільського господарства в Харківській області Павловського Андрія Миколайовича про визнання дій протиправними - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.