10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"07" квітня 2011 р. Справа № 2а-303/2010
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "24" вересня 2010 р. у справі № 2а-303/2010 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
В листопаді 2009 року позивачка звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом та в обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачі в порушення статей 37, 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" необґрунтовано здійснюють виплату грошової допомоги та доплату до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р.
До участі по даній справі у якості співвідповідача було залучено ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 коштів передбачених ст.ст. 37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнуто з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_3 2 926 грн.80 коп. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнуто з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на користь ОСОБА_3 14 634грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачі звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати вищевказану постанову суду та прийняти нову - про відмову в позові.
Зокрема, ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації, в апеляційній скарзі посилається на те, що суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідні роки щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також не врахував, що кошти виплачувалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №936.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Олевському районі Житомирської області просить рішення суду скасувати, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а тому управління Пенсійного фонду не є належним відповідачем по справі. Суд, також не звернув уваги, що кошти стягуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду Олевського району, віднесена до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення (а.с.3,9). Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом (а.с.8).
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.91р. громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від
мінімальної заробітної плати.
За змістом ст. 39 вищезазначеного Закону до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39 вищевказаного Закону, а тому починаючи з травня 2008 року, позивач має право на виплати, які передбачені ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В послідуючому, дія зазначених статей не зупинялася.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянтів щодо правомірності їх дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи апелянта про те, що Пенсійний фонд не є належним відповідачем по справі, не може проводити виплату спірних сум, оскільки такі кошти є бюджетними, а кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, є необгрунтованими.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року №121/2001, Пенсійний фонд є центральним органом виконавчої влади.
За змістом п 2.1. Положення основними завданнями ОСОБА_2 є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, а тому управління Пенсійного фонду України є належним відповідачем у справах щодо виплати пенсій, доплат до них.
Вказана норма узгоджується зі ст.72 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка відносить до джерел формування коштів Пенсійного фонду кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Зазначені кошти становлять бюджет Пенсійного фонду (ст.71 цього Закону).
Однак, визнавши протиправними дії відповідачів щодо неналежного нарахування і виплати грошової допомоги, суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів.
При цьому, суд не врахував, що з огляду на положення статей 21,105,162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Отже, поза увагою місцевого суду залишилося те, що адміністративний суд повинен визнати дії суб'єкта владних повноважень незаконними (протиправними) і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до Закону, а не ухвалювати рішення про стягнення визначених сум.
З урахуванням викладеного, постанова суду в названій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нової - про відновлення порушеного права позивачки на отримання доплат передбачених вищезазначеним законом в межах, визначених ст.99 КАС України, за період з 18 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року, шляхом зобов'язання відповідачів провести нарахування та виплату позивачці коштів передбачених ст.ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Керуючись ст.ст. 195,197,202,207,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 24 вересня 2010 року в частині стягнення на користь ОСОБА_3 коштів скасувати, та прийняти нову постанову.
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_3 допомогу як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 40% мінімальної заробітної плати, визначену законодавством щомісячно, за період з 18.11.2008 року по 01.11.2009 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області провести перерахунок і виплату ОСОБА_3 допомогу як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні двох мінімальних заробітних плат, визначених законодавством щомісячно, за період з 18.11.2008 року по 01.11.2009 року.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 вул.Малікова,5,с.Хочине,Олевський район, Житомирська область,11011
3- відповідачу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області вул.Привокзальна 5,м.Олевськ,Житомирська область,11002
4 - відповідачу: ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, 11001, Жит. обл., м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, 31.