10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"12" квітня 2011 р. Справа № 2а-30/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Євпак В.В.
ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "25" січня 2011 р. справу № 2а-30/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
12 січня 2011 року ОСОБА_3 звернулась до Зарічненського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 25 січня 2011 року позов задоволено: визнано дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі в частині визначення ОСОБА_3 щомісячної доплати до пенсії за ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 12.07.2010 року протиправними та зобов'язано ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії за віком, згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 12.07.2010 року з врахуванням мінімальної пенсії за віком у вказаний період.
Не погоджуючись прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 має статус дитини війни.
Таким чином ОСОБА_3 є особою, що належить до соціальної категорії громадян "діти війни" в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" особам, що належать до соціальної категорії громадян "діти війни", з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року - 695,00 грн., з 01.04.2010 року - 706,00 грн., з 01.07.2010 року - 709,00 грн., з 01.10.2010 року -723 грн., з 01.12.2010 року - 734 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року №530, якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивачки права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни". Проте суд першої інстанції не зазначив дату, до якої необхідно проводити такий перерахунок.
Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 12.01.2011 року, жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання перерахувати позивачці доплату до пенсії як дитині війни підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, а саме починаючи з 12.07.2010 року по 11.01.2011 року.
Адже згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорені права. А на момент звернення позивача до суду факт порушення її оспорюваного права в майбутньому відсутній.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За частини 1 статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зазначення в резолютивній частині дати, до якої підлягає перерахунок та виплата пенсії у розмірах визначених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 25 січня 2011 року у справі №2а-30/11 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:
"Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та забезпечити її виплату ОСОБА_3, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 12 липня 2010 року по 11 січня 2011 року із врахуванням раніше виплачених сум підвищення до пенсії."
В решті постанову залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: В.В. Євпак
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Климович Надія Сергіївна вул.Харківця,92,Зарічне,Рівненська область,34000
3- відповідачу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівненської області вул. Л.Українки, 3,смт. Зарічне,Рівненська область,34000