01 жовтня 2015 року Справа № 876/525/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Малетич М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі № 809/3659/14 за адміністративним позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому "Прикарпатвійськбудпроект" про припинення юридичної особи,-
10 листопада 2014 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому "Прикарпатвійськбудпроект" у якому просила постановити рішення про припинення особи Товариства з обмеженою відповідальністю Торгового дому "Прикарпатвійськбудпроект" у зв'язку наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Постановою івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача повністю.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що ТзОВ ТД «Прикарпатвійськбудпроект» зареєстроване як юридична особа 04.02.2010р. державним реєстратором Коломийської міської ради Івано-Франківської області.
Відповідно до пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи підприємцем та/або визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Згідно наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, то органи державної податкової служби мають право звернутися до суду із позовною заявою про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Частиною 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 08.02.2014р. до державного реєстру внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи ТзОВ ТД «Прикарпатвійськбудпроект» за вказаною в реєстраційних документах адресою. Таким чином станом на дату подання позову в Єдиному державному реєстрі наявний запис про-відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Станом на дату подання позову у ТзОВ ТД «Прикарпатвійськбудпроект» відсутня заборгованість по податках та платежах до бюджетів, які обліковуються в Коломийській ОДПІ.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Прикарпатвійськбудпроект" зареєстроване як юридична особа та взяте на облік у Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків.
Відповідно до вищевказаного Витягу, державним реєстратором внесено запис про відсутність відповідача за його місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Відповідно до ч. 11. ст. 19 вказаного Закону юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно зі ст. 239 Господарського кодексу України до таких санкцій, зокрема віднесено скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.
Статтею 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено підстави для притягнення відповідача до відповідальності, однак позов не може бути задоволений з огляду на нижченаведене.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані виключно уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно пп. 20.1.37. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Статтею 19 Податкового кодексу України визначено функції контролюючих органів, серед яких, контроль за своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" здійснює - спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації.
Згідно положень "Порядку обліку платника податків і зборів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 за №1588, зокрема п.12.4, 12.5 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі № 809/3659/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
І.В. Глушко