01 жовтня 2015 року Справа № 876/650/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Малетич М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі № 807/2236/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування пункту 1 припису від 19 червня 2014 року,-
03 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» звернулося в суд з позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області у якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису від 19 червня 2014 року, винесеного державним інспектором з ОНПС Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Державної екологічної інспекції України Ковтик Ярославом Івановичем.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування пункту 1 припису від 19 червня 2014 року - відмовлено повністю.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача повністю.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції здійснив хибне трактування норм чинного законодавства України та акцентував увагу на тому, що позивачем порушені вимоги ст.ст. 16,19 Кодексу України "Про надра", відповідно до яких надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. А право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, а також наголошено на тому, що спеціальний дозвіл на користування надрами (в частині видобування підземних вод) передбачає погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного комітету України по нагляду за охороною праці та міністерства охорони здоров'я на місцях.
За правилами, встановленими ст. 23 Кодексу України про надра, без спеціального дозволу на користування надрами підземні води можна використовувати за одночасного виконання та наявності таких умов: 1) набуття права власності чи користування на земельну ділянку де ведеться забір; 2) не перевищення продуктивності водозаборів підземних вод понад 300 кубічних метрів на добу; 3) використання підземних вод для власних господарсько - побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання.
Представник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в судове засідання на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 11 червня 2014 року по 19 червня 2014 року державними інспекторами з ОНПС Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Ковтик Я.І. та Лембак О.С. проводилася планова перевірка діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19 червня 2014 року, яким встановлено, що позивач здійснює спеціальне водокористування підземних вод із 4 свердловин, розміщених на території виробничої бази. Вода використовується для господарсько-побутових, санітарно-гігієнічних, виробничих і допоміжних потреб. Позивачем представлено дозвіл на спеціальне водокористування УКР № 172-А/ЗАК від 10.04.2014 року, терміном дії до 10.04.2015 року. Ліміт забору води, встановлений дозволом становить 22,742 тис. м3/рік (87,472 м3/добу). Встановлено відсутність спеціального дозволу на користування надрами в частині видобування підземних прісних вод.
Відповідно до ст. 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 червня 2014 року державним інспектором з ОНПС Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Ковтик Я.І. винесено припис, яким позивачу приписано: 1) отримати спеціальний дозвіл на користування надрами в частині видобування підземних прісних вод. Термін виконання - до 19 листопада 2014 року; 2) представити договір оренди земельної ділянки, що знаходиться в с. Перехрестя по вул. Ракоці, 1/2. Термін виконання - до 19 серпня 2014 року.
Статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Частиною 1 статті 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до статті 151 Господарського кодексу України, суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах).
Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Зокрема, спеціальним законодавством яке визначає порядок надання у користування надр є Кодекс України про надра.
Відповідно до статті 1 Водного кодексу України розмежовуються поняття використання води та водокористування. Зокрема, використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб, а водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).
Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
У відповідності до вимог статті 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що до природних ресурсів загальнодержавного значення належать, зокрема і підземні води.
Відповідно до статті 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року за № 827, до корисних копалин загальнодержавного значення, зокрема, належать підземні води, які включають мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні.
Пунктом 5 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 615 від 30.05.2011 року, передбачено надання дозволів на видобування корисних копалин.
Пунктом 8 вищенаведеного Порядку встановлено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних питних та технічних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства.
У відповідності до вимог статті 56 Кодексу України про надра, встановлено, що серед основних вимог в галузі охорони надр є, зокрема, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Згідно вимог статті 23 вищенаведеного кодексу передбачено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» використовує воду на виробничі потреби на підставі Дозволу на спеціальне водокористування УКР № 172-А/ЗАК.
У відповідності до міждержавного стандарту ГОСТ 17.1.1.03-86 «Охрана природы. Гидросфера. Классификация стандартов водопользований», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 25.06.1986 року за № 1778, водокористування класифікується по цілям використання вод на господарсько-питні потреби населення, номінально-побутові потреби населення, промислові потреби та інші.
Промислові потреби, як це визначено в ГОСТ 17.1.1.04-80 «Охрана природы. Гидросфера. Классификация подземных вод по целям водопользования», затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 року за № 1452, відповідно до цілей водокористування поділяються на господарсько-питні та комуно-побутові потреби промислових підприємств; технічні потреби підприємств, втому числі забезпечення водою виробничих процесів та інше. Судом встановлено, що саме під даний вид класифікації підпадає вид господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття».
Суд першої інстанції вірно встановив, що у відповідності до Акту перевірки Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» рішенням чергової 37 сесії шостого скликання Перехрестівської сільської ради від 27 листопада 2013 року за № 199 «Про надання дозволу на використання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, що знаходиться в с. Перехрестя по вул. Ракоці, 1/2, однак позивач приступив до використання земельної ділянки до оформлення державного акту щодо права власності на земельну ділянку чи постійного користування земельною ділянкою, договору оренди земельної ділянки тощо, а отже до виникнення в нього права власності чи право користування на вищезазначену землю. Отже, позивач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів з врахуванням земельного законодавства.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Рей Закарпаття» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі № 807/2236/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
І.В. Глушко
Повний текст ухвали складений 02 жовтня 2015 року.