ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
03.07.06 Справа № 7/195ад.
Суддя Калашник Т.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Луганськгаз" (Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства), м. Луганськ
до Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області, м. Луганськ
про визнання нечинною постанови про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів
в присутності представників сторін:
від позивача -Кузьмін Ю.Л., довіреність № 476 від 21.12.05;
Азманова С.В., довіреність № 522 від 25.04.06;
від відповідача -Шапар І.П., довіреність № 12/168-1639 від 25.05.06.
Згідно ст. 17 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 01.09.05, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: про визнання нечинною постанови № 18-12/029-1 від 27.02.06 територіального управління Державної інспекції з енергозбереження, якою передбачено застосування до Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ВАТ "Луганськгаз" санкції у вигляді подвійної плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів у сумі 796901 грн. 00 коп.
На підставі ст. 150 КАС України у засіданні суду оголошено перерву з 13.06.06 до 03.07.06.
В обґрунтування доводів позивач посилається зокрема на наступне:
- ст. 27 Закону передбачена відповідальність осіб, які винні, зокрема, у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів. А такі дії у використанні газу при перевірці не були встановлені;
- позивач не мав перевищення встановлених на 2005 рік лімітів обсягів газу, використаних для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат;
- можливі обсяги розбалансування газу (відтоки/притоки) передбачені укладеними між ДК "Газ Україна" НАК "Нафтогаз України" та позивачем Договорами № 06/04-1367 від 24.12.04 та № 06/05-1464 від 22.06.05, за які позивачем відповідно до умов зазначених Договорів здійснюється оплату.
У відзиві на позовну заяву за листом № 12/161-1648 від 29.05.06 та у поясненнях зданих до суду 09.06.06 відповідач проти позову заперечує з посиланням на наступне:
- справа має розглядатись за місцезнаходженням відповідача, тобто у окружному адміністративному суді м. Києва;
- та на відповідність матеріалів перевірки положенням Закону України "Про енергозбереження".
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
У відповідності до ст. 9 Закону України »Про енергозбереження» від 01.07.94 № 74/94 (далі -Закон) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.
Державна інспекція з енергозбереження, тобто відповідач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 № 1039.
Розділом V Закону, який має назву "Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону", передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України /стаття 26/.
Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.00 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874.
Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, відповідачем в особі структурної одиниці -Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області - було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на Луганському міжрайонному управлінні з експлуатації газового господарства ВАТ "Луганськгаз" /позивач/.
За результатами перевірки позивачем було складено акт № 18-12/029 від 25.01.06, зі змісту якого вбачається, що з боку відповідача :
- факти марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання палива не виявлені (вид палива -газ);
- факти марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання теплоенергії не виявлені;
- факти неекономного та неефективного використання електроенергії не виявлені;
- за 2005 рік понаднормативні втрати природного газу склали 4136,167 тис. м3 на суму 732,1 тис. грн.
На підставі даного акту комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів № 18-12/029 від 25.01.06 відповідачем застосовано подвійну плату у загальній сумі 796901 грн. 00 коп.
Відповідно до п. "е" ст. 11 Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону).
Відповідно до абзацу 2 р. ІІ Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державного інспекцією з енергозбереження.
На виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області винесено постанову № 18-12/062-1 від 27.02.06 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати ПЕР у розмірі 796901 грн. 00 коп.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню повністю з огляду на наступне.
Комплексною перевіркою відповідачем не було виявлено недодержання позивачем технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), а також технічної недосконалості процесів, за які згідно р. ІІ Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93 № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві" застосовується подвійна плата.
Фактів марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем при проведенні комплексної перевірки не було виявлено.
Крім того, Договорами № 06/04-1367 від 24.12.04 та № 06/05-1464 від 22.06.05, укладеними між ДК "Газ Україна" НАК "Нафтогаз України"(далі-Постачальник) та позивачем (далі-Покупець), передбачено, що Постачальник передає Покупцеві газ, з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків/притоків) (п. п. 1.1., 1.3., 2.1. Договору № 06/04-1367 від 24.12.04), що відповідає вимогам Порядку обрахування та розрахунків за понаднормативні втрати природного газу, які виникають у підприємств з газопостачання та газифікації за підсумками роботи за звітний рік (Додаток до наказу НАК "Нафтогаз України" № 287 від 24.05.05 та Додаток до наказу НАК "Нафтогаз України" від 28.12.04 № 723). За який відповідно до умов зазначених Договорів позивачем здійснюється оплату.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Постанова № 18-12/029-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів від 27.02.06, підставою якої є результати перевірки, має бути визнана нечинною.
Заперечення відповідача за відзивом відхиляються судом за необґрунтованістю, у тому числі з огляду на те, що ч. 2 ст. 19 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, які стосуються інтересів конкретної особи , вирішуються адміністративними судами за місцем знаходження позивача.
Згідно до ст. 94 КАС України судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., який сплачено позивачем, присуджується до відшкодування йому з Державного бюджету України. Крім того, позивачу повертаються 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, так як ст. 89 КАС України передбачено, що особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.
Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний 07.07.06.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 89, 94, 98, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Постанову № 18-12/029-1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів від 27.02.06 визнати нечинною.
3. Стягнути з Державного бюджету України, ВДК в Ленінському районі м. Луганська, код 24046582, рахунок № 31111095600006 банк УДК в Луганській області, МФО 804013 на користь Відкритого акціонерного товариства "Луганськгаз" (Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства), м. Луганськ, вул. Радянська, 82, код 03340624 - судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.
4. Повернути позивачу витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., сплачені за квитанцією № 11502811 від 28.04.06, яке видати з матеріалів справи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 07.07.06.
Суддя Т.Л.Калашник