Справа №668/3397/15-ц Головуючий в І інстанції: Булах Є.М.
Провадження №22-ц/791/1990/2015 Доповідач: Вейтас І.В.
Категорія: 27
2015 року вересня місяця 28 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справа апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:ОСОБА_1
Суддів:ОСОБА_2В
ОСОБА_3
При секретарі:ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 28 травня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» про захист прав споживачів,-
В березні 2015 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26 липня 2006 року між нею ПАТ «ОСОБА_5 банк Аваль» було укладено кредитний договір, згідно якого банк відкрив на її ім'я картковий рахунок у гривні в розмірі 4000 гривень. Протягом 2006-2008 років вона користувалась кредитною карткою, банком з її зарплатної картки списувались кошти на погашення заборгованості. У травні 2008 року вона внесла 1000 гривень на кредитну картку та працівник банку повідомила, що заборгованість по кредиту повністю погашена. У вересні 2010 року вона звільнилась з роботи та її зарплатний рахунок № НОМЕР_1 було закрито. У січні 2014 року позивач відновилась на роботі та їй було відкрито картковий рахунок по заробітній платі № НОМЕР_2. У липні 2014 року з вказаного зарплатного рахунку на погашення заборгованості за кредитним договором, банком було списано 1089,63 гривень та за період з серпня 2014 року по лютий 2015 року, включно, ще 318,09 гривень.
Після уточнення позовних вимог позивач просила визнати протиправними дії відповідача по списанню з її рахунку 1495,34 гривень, зобов'язати відповідача повернути їй безпідставно списані кошти у сумі 1495,34 гривень, застосувати строк позовної давності до стягнення заборгованості по кредитному договору №010/23/1206 від 26.07.2006 року; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у сумі 5000,00 гривень, судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 28 травня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» Херсонська обласна дирекція задоволено частково.
Визнано неправомірними дії публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» Херсонська обласна дирекція щодо списання грошових коштів у розмірі 1495,34 гривень з карткового рахунку по заробітній платі ОСОБА_6.
Зобов'язано публічне акціонерне товариства «ОСОБА_5 Аваль» Херсонська обласна дирекція повернути ОСОБА_6 безпідставно списані грошові кошти у розмірі 1495,34 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» Херсонська обласна дирекція в дохід держави 243,60 гривень в рахунок оплати судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль» в апеляційній скарзі зазначає, що списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_6 є правомірним та відповідає умовам Кредитного договору від 26.07.2006 року та угоди (договір банківського обслуговування) № PD - 167790 від 13.01.2014 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати в частині про задоволення позовних вимог, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні вказаних вимог ОСОБА_6.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ніким не оскаржується.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_6, суд першої інстанції прийшов до висновку, що банк не мав права списувати з карткового рахунку № НОМЕР_2 борг за кредитним договором за відсутності відповідного рішення суду, домовленості сторін або розпорядження клієнта, а тому його дії є такими, що не відповідають умовам договорів, укладених між сторонами, та нормам чинного законодавства. Однак, на думку колегії суддів, до такого висновку суд прийшов через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.
З матеріалів справи слідує, що між сторонами 26.07.2006 року був укладений кредитний договір №010/23/1206, за умовами якого ОСОБА_6 отримала від акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_5 банк Аваль» кредитні кошти в сумі 4000,00 грн., які обліковувались на картковому рахунку, зі сплатою відсотків у розмірі 24% .
Відповідно до пункту 5.2 договору, для виконання п.5.1 цього Договору (позичальник зобов'язався до 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отриманого кредиту, сплачувати 1/10 від залишку заборгованості на картковому рахунку до повного погашення заборгованості за кредитом), позичальник уповноважує кредитора списувати з рахунку № НОМЕР_1 (зарплатний рахунок позивача на час укладення даного договору), відкритого позичальнику відповідно до чинного законодавства кошти в розмірі 1/10 від суми кредиту, що обліковується на картковому рахунку вказаному в п.1. цього Договору. Для цього позичальник зобов'язався забезпечити наявність необхідної суми коштів на вказаному рахунку.
В період з 31.07.2006 року до 30.08.2010 року (звільнення ОСОБА_6 з роботи та відповідно відсутність коштів на рахунку) ПАТ «ОСОБА_5 банк Аваль» проводив відповідні списання.
В заявку з відсутністю коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_6 в період з 01.09.2010 року по 25.06.2014 року списання грошових коштів не проводилося. Заборгованість по кредиту залишилась не сплачена.
З влаштуванням ОСОБА_6 в 2014 році на роботу та відкриттям нею у ПАТ «ОСОБА_5 банк Аваль» нового зарплатного рахунку № НОМЕР_2, 14.01.2014 року між ОСОБА_6 та ПАТ «ОСОБА_5 банк Аваль» укладено угоду (договір банківського обслуговування), за умовами якого (п.9) ОСОБА_6 надала право банку здійснювати Договірне списання грошових коштів з рахунків Клієнта банку в будь-яких валютах (у тому числі з Рахунків, що будуть відкриті Клієнтом у майбутньому) реквізити, яких банк визначить самостійно, у сумах необхідних для виконання грошових зобов'язань Клієнта перед банком, у тому числі для сплати пені, штрафів та відшкодування збитків. Договірне списання здійснюється банком відповідно до правил на підставі меморіального ордеру до повного погашення заборгованості клієнта перед банком. Банк є отримувачем коштів по Договірному списанню та спрямовує їх до мети Договірного списання.
Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Згідно з п. 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.
Враховуючи вказані положення закону та умови договорів укладених між сторонами, суд першої інстанції безпідставно не врахував, що ОСОБА_6 надала згоду на договірне списання коштів з її рахунків на погашення кредиту та прийшов до помилкового висновку про те, що така згода стосується лише карткового рахунку № НОМЕР_1.
Доводи апеляційної скарги є юридично обґрунтованими, та таким, що відповідають матеріалам справи і тому відсутні підстави вважати, що дії банку щодо списання грошових коштів з карткового рахунку по заробітній платі ОСОБА_6 є неправомірними.
За таких обставин, переглядаючи судове рішення в апеляційному порядку в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
Рішення суду в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 в силу принципу диспозитивності, не перевірялось колегією судів, так як ніким не оскаржувалось.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 626, 627, 1066, 1068, 1071 ЦК України, та керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 28 травня 2015 року в частині визнання неправомірними дій публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» та зобов'язання повернути ОСОБА_6 грошові кошти, стягнення судового збору, скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні вказаних позовних вимог.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий
Судді