Справа № 609/767/15-к
"12" жовтня 2015 р. Шумський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого суду: ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ кримінальне провадження № 12015210200000142, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 12 червня 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ланівці Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого не судимого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_3
потерпілої: ОСОБА_5
ОСОБА_3 і жителька с.Матвіївці Шумського району ОСОБА_5 протягом 10 місяців 2010 року спільно проживали, як співжителі у житловому будинку ОСОБА_5 у с. Матвіївці Шумського району. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 у кінці 2010 року розійшлися, однак дружні відносини підтримували.
11 червня 2015 року близько 14 год. ОСОБА_3 прийшов в гості до ОСОБА_5 , яка у цей час приїхала до місця свого проживання у с.Матвіївці Шумського району із міста Шумськ, де отримала за допомогою банківських терміналів КБ «Приватбанк» та «Райфайзен Банк Аваль» грошові кошти, як соціальну допомогу на дітей.
В цей час у будинку ОСОБА_5 знаходилася її мати - ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 , знаходячись у своєму житловому будинку поклала свою жіночу сумочку, у якій були грошові кошти в сумі 500 грн. та її мобільний телефон марки « Nokia RM - 969» на полицю шафи у спальній кімнаті. ОСОБА_3 , перебуваючи у цій кімнаті, знаючи, що у ОСОБА_5 є гроші, попросив її позичити йому 20 грн. Однак вона відмовила йому у цьому.
У цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення сумочки ОСОБА_5 , з метою заволодіння грошовими коштами, які знаходились у ній. Реалізовуючи свій злочинний намір, 11 червня 2015 року, близько 14 год. 30хв., знаходячись у приміщенні спальної кімнати житлового будинку ОСОБА_5 , що у с.Матвіївці Шумського району Тернопільської області ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з корисливою метою, усвідомлюючи, що вчиняє протиправні дії, відкрито викрав у ОСОБА_5 жіночу сумочку вартістю 50 грн., у якій були мобільний телефон марки « Nokia RM - 969», вартістю 250грн. та грошові кошти в сумі 500грн. у присутності потерпілої та її матері ОСОБА_6 , які усвідомлювали протиправний характер дій ОСОБА_3 .. ОСОБА_3 усвідомлював, що його дії помічені і оцінюються, як викрадення.
Із викраденим майном ОСОБА_3 втік із житлового будинку ОСОБА_5 , завдавши потерпілій ОСОБА_5 шкоду на суму 800грн.
Обвинувачений вину у кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно здійснив відкрите викрадення майна своєї бувшої співмешканки у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. Також обвинувачений повідомив, що відшкодував шкоду потерпілій і просить суд обрати йому покарання із застосуванням ст..75 КК України.
Потерпіла в судовому засіданні просила суд обрати останньому покарання у вигляді громадських робіт та повідомила, що претензій до останнього не має.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ).
Приймаючи до уваги повне визнання вини обвинуваченим та з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, судом ухвалене рішення про недоцільність дослідження інших доказів кримінального провадження, попередньо роз'уяснивши учасникам положення ст. 349 КПК України, які погодилися з подальшим розглядом справи за правилами, передбаченими згаданою статтею.
При призначенні покарання у відповідності до вимог ст.ст. 65,66,67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його вік, те, що останній щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, активно сприяв встановленню істини по справі, потерпілий просить суд суворо не карати обвинуваченого, як обставини, що пом'якшують покарання.
Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння - суд враховує, як обставину, що обтяжує покарання.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України доведена повністю.
З врахуванням всіх вище перелічених обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому, обвинуваченому слід призначити покарання, в межах санкції вміненої статті, у вигляді позбавлення волі , звільнивши від призначеного покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України. Суд також вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого обмеження, передбачені п.2,3 ст. 76 КК України.
Суд вважає, що призначене покарання ОСОБА_3 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Керуючись ст.ст. 371,373,374,376 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому за даною статтею покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 ( один ) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням на строк 1 ( один ) рік.
На підставі п. 2,3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу органів кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Речові докази по справі - жіночу сумочку та мобільний телефон марки « Nokia RM - 969», які передані потерпілій - залишити останній.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 306,9 грн. за проведення товарознавчої експертизи та 306,9 грн. за проведення судової товарознавчої експертизи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області протягом 30 днів через Шумський районний суд.
Суддя: ОСОБА_1