06.10.2015 Справа №607/10407/15-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Грицака Р.М., за участю секретаря Палашовської У.А. представника позивача Семенеко Л.М. представника відповідача Мота Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про стягнення соціальної виплати - грошової компенсації за речове майно, не отримане під час звільнення з військової служби, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про стягнення соціальної виплати - грошової компенсації за речове майно, не отримане під час звільнення з військової служби в розмірі 10528,72 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 відповідачем не виплачено грошову компенсацію замість неотриманого речового майна, чим порушено статтю 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункт 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 (далі - Положення). Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав і мотивів викладених в позовній заяві та просить їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав та подав суду письмове заперечення в якому просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що грошова компенсація замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі не поширюєься на військовослужбовців, звільнених з військової служби, а довідка обліку речового майна виданого відповідно до постанови КМУ № 1444 не є виразом грошової заборгованості оскільки відображає вартість недоотриманого майна за весь період служби, а не у період коли компенсаційні виплати за речове майно могли проводитись.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з наданими письмовими запереченнями, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав:
ОСОБА_2 , прапорщика, техніка (ПЕОМ) 2-го стрілецького батальйону, звільнену відповідно до пункту «в» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом Начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 18.12.2014 № 18 о/с у відставку за віком. Наказом командувача командира Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) від 05.01.2015 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, а особову справу направлено для постановки на військовий облік до Тернопільського ОМВК м. Львова. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 № 154 від 16 січня 2015 року, розмір грошової компенсації за неотримане ОСОБА_1 речове майно становить 10528,72 грн. Листом від 23.01.2215 року за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України відмовлено ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації за недоотримане речове майно з підстав, що п.2 статті 9 -1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» втратив чинність і фінансування на цей вид видатків з державного бюджету на 2015 рік не передбачено.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Згідно з пунктом 27 Положення військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно, виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. Статтею 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», що набрав чинності 11 березня 2000 року, призупинено дію частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в частині одержання військовослужбовцями речового майна або за їх бажанням грошової компенсації замість нього. З січня 2001 року набула чинності стаття 16 Закону України «Про Збройні Сили України», якою військовослужбовцям гарантувалося одержання за рахунок держави житла, фінансового, речового, продовольчого, медичного (у тому числі санаторно-курортного) та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України і враховують характер та умови службової діяльності, стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Закон не передбачав отримання грошової компенсації за неотримане речове забезпечення. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03 листопада 2006 року N 328-V (набрав чинності з 1 січня 2007 року) статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено у новій редакції, а також доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Цей Закон згідно Прикінцевих положень набрав чинності з 01 січня 2007 року. Проте, дія пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зупинена на 2007 рік Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», а Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» взагалі виключена. Лише після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 положення пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відновили свою редакцію, але з урахуванням частини 2 статті 152 Конституції України, тільки з моменту ухвалення цього Рішення. При цьому положення частини 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби. Таким чином на момент звернення ОСОБА_1 за отриманням грошової компенсації замість речового майна Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачав такого права для військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, а пункт 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. № 1444 не підлягає застосуванню, оскільки суперечить Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 19 березня 2013 року у справі №21-38а13 та від 27 травня 2014 року у справі №21-132а14.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про стягнення соціальної виплати - грошової компенсації за речове майно, не отримане під час звільнення з військової служби слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 69-72, 158-163, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про стягнення соціальної виплати - грошової компенсації за речове майно, не отримане під час звільнення з військової служби - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Р.М.Грицак