Рішення від 14.09.2015 по справі 595/378/15-ц

Справа № 595/378/15-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015

Бучацький районний суд Тернопільської області

одноособово суддею Гордєєвим В.О.,

при секретарі Ковалівському Б.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про порушення порядку педагогічного навантаження на 2014-2015 н.р., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації про зобов'язання відповідача встановити йому тижневе педагогічне навантаження на 2014-2015н.р. з 01.09.2014р. згідно чинного законодавства, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Згідно доповнень до позовної заяви позивач просив зобов'язати відповідачів виплати йому допомогу по тимчасовій непрацездатності з 01.09.2014р. по 24.09.2014р. та з 23.02.2015р. по 25.03.2015 р. та зобов'язати відповідачів виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22.12.2014р. та визнати незаконним звільнення з роботи та скасувати наказ відділу освіти Бучацької РДА від 17.04.2015р. про звільнення його з роботи 17.04.2015р., поновити його на роботі з тижневим навантаженням 16 год. вчителя фізкультури та 0,5 ставки бібліотекаря. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 28.08.2014р. його поновлено на посаді вчителя фізкультури та бібліотекаря 0,5 ставки Ліщанецької ЗОШ I-11ст. з 26.02.2014р. Станом на 31.08.2014р. його тижневе педагогічне навантаження становило 16 годин фізкультури і 0,5 ставки бібліотекаря. З 01.09 по 25.09.2014р. він знаходився на лікарняному, а з 26.09 по 20.12.2014р., в зв'язку з незадовільним станом здоров'я, згідно наказів відділу освіти Бучацької РДА, він знаходився у відпустці без збереження заробітної плати і у щорічні оплачуваній відпустці. Представивши в бухгалтерію відділу освіти листи непрацездатності, він дізнався, що директор школи ОСОБА_2 з 01.09.2014р. призначила йому тижневе педагогічне навантаження 2 години фізкультури, яких не передбачено в робочому навчальному плані Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ст. на 2014-2015н.р., а з 19.09.2014р.- 0,5 ставки бібліотекаря. Допомогу по тимчасовій непрацездатності йому оплатили з 01.09 по 24.09.2014р. за дві тижневі години і за 1 день роботи бібліотекаря.

Наказом відділу освіти Бучацької РДА № 256-К від 10.09.2014р. його поновлено на роботі вчителя фізкультури Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ст. з 26.02.2014р. Цього наказу відділу освіти директор школи не виконала. З 01.09 по 09.09.2014р. йому повинні оплатити за вимушений прогул від 25.02.2014р., а з 10.09.2014р. із зарплати, з якої він був незаконно звільнений з роботи 25.02.2014р. йому повинні оплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності. З 22.12.2014р. він перебуває у вимушеному прогулі. Накази про звільнення його з роботи є незаконними і тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, з підстав викладених в позовній заяві та доповненнях до позовної заяви та письмовому поясненні.

Відповідачка ОСОБА_2 позов заперечила, суду пояснила, що позовні вимоги позивача є безпідставними. Щоб ознайомити позивача ОСОБА_1 з наказом про його поновлення на роботі та про тижневе навантаження дирекція школи запрошувала його листом з повідомленням 23.09.2014 та 15.11.2014 р., однак він не з'являвся і не повідомляв жодних причин відсутності на роботі. І до даного дня про його відсутність дирекції школи нічого не відомо. 18.09.2014р. вона отримала наказ відділу освіти про поновлення ОСОБА_1 на посаді вчителя фізкультури ОСОБА_1, тому одразу ж видала наказ № 181-К про поновлення його на роботі. Рішення апеляційного суду вона побачила у відділі освіти 19.08.2014р. і цього ж дня видала наказ про поновлення на бібліотеку ОСОБА_1, звільнивши при цьому вчителя історії - ОСОБА_4, яка має III групу інвалідності. ОСОБА_5 не звертався до неї з жодною заявою щодо непогодження із його тижневим навантаженням, на роботу він не з'являвся і про свою відсутність на роботі нічого не повідомляв. Те, що він перебував у щорічній відпустці дізналась із наказу відділу освіти, оскільки ОСОБА_5 заяву до школи не приносив. На листи з повідомленнями, які направлялися ОСОБА_1 він не реагував, до школи не з'являвся. Після поновлення апеляційним судом, жодного дня не був на роботі, а 20 лютого 2015 року прийшов, погрожував їй, але жодних пояснень про свою відсутність на роботі не дав. Був складений акт про відмову від дачі пояснень та від ознайомлення із наказом у присутності комісії, який ОСОБА_1 відмовився підписувати і покинув приміщення школи.

Згідно з п.6. ст. 40 КЗпПУ власник вправі, а не зобов'язаний, звільнити працівника при поновленні на роботі працівника, який раніше займав це робоче місце (посаду).

Кожного року перед початком навчального року, тобто десь 28 - 29 серпня проводиться розподіл годин тижневого навантаження. Всі вчителі ознайомлені під підпис про свої тижневі години, навчальний рік запущено і згідно ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту» перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року, допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачено робочим навчальним планом.

Наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі виданий 10 вересня відділом освіти, вона його отримала 18 вересня і відповідно видала свій наказ. І весь цей час ОСОБА_5 не з'явився в школі, на дзвінки не відповідав, на листи не реагував. Бухгалтерія провела всі виплати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про порушення порядку встановлення педагогічного навантаження на 2014-2015 н. р. є безпідставним. Жодних підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає. Звільнення позивача здійснено відповідно до вимог трудового законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов заперечив та пояснив, що в рішенні суду не вказано, на яке тижневе навантаження вчителя фізкультури поновити ОСОБА_1 Керуючись абзацом другим п. 2 ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту», при виплаті коштів позивачу за вимушений прогул включно по 31.08.2014 року враховано тижневе навантаження 16 год. (згідно тарифікації на 2013-2014 н.р.). Тобто, ніхто протягом навчального року не зменшував ОСОБА_1 кількості годин без його згоди та відома.

Початок нового навчального року передбачає новий розподіл тижневого навантаження, який відповідно до абзацу 6 ч. І ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту» здійснює керівник закладу та затверджує відповідний орган управління освітою.

Директором школи здійснено розподіл годин на 2014-2015 н.р. погоджено на засіданні профспілкового комітету 29.08.2014р., про що свідчать підписи усіх членів ПК школи.

Керуючись п.2 ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіти», ОСОБА_1 стверджує, що без його згоди та відома директор школи встановила йому тижневе навантаження менше тарифної ставки, але ж і наказ про прийняття ОСОБА_1 вчителем фізвиховання від 31.08.1978 р. № 240-К не передбачав повного тижневого навантаження.

З моменту проголошення рішення апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_1 жодного разу не з'являвся на робоче місце, аргументуючи це тривалим лікуванням:- з 01 по 24 вересня представив листки непрацездатності; з 26.09 по 09.10 відпустка без збереження заробітної плати; з 10.10 по 04.12 основна щорічна відпустка; з 05.12 по 20.12 відпустка без збереження заробітної плати; з 22.12.2014 р. відсутність на робочому місці без поважних причин, тому постає питання щодо обґрунтованості позовних вимог, а саме стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

При звільненні позивача відділом освіти Бучацької райдержадміністрації дотримані вимоги трудового законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, вивчив докази по справі суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно наказу начальника відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації від 10 вересня 2014 року № 256-К-к ОСОБА_1 поновлено на посаді вчителя фізичної культури Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ст. з 25 лютого 2014 року (ст.235 КЗпП України) на підставі рішення апеляційного суду Тернопільської області від 28 серпня 2014 року.

Наказом директора Ліщанецької ЗОШ №181-К від 18.09.2014р. - ОСОБА_1 поновлено на посаді вчителя фізичної культури з 26.02.2014р.

Наказом директора Ліщанецької ЗОШ №183-К від 19.09.2014р. - ОСОБА_1 поновлено на посаді бібліотекаря.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. Так, за змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права чи інтересу.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту» трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, законом України «Про освіту», цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.

Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку.

Розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою.

Згідно з п.63 Інструкції №102 навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та іншими конкретними умовами, а також згідно з п. 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року за №102.

Узагальнюючи, педагогічне навантаження вчителям у кожному навчальному році було встановлено наказом керівника навчального закладу до початку навчального року, після затвердження тарифікаційних списків за погодженням із профспілковим комітетом.

У 2014-2015 навчальному році вчителю ОСОБА_1, було визначено тижневе навантаження в кількості 22 години, а саме 2 год. спецмедгрупи та 0,5 ставки бібліотекаря.

Згідно акту від 25.09.2014 р., складеного комісією у складі 5 працівників Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ст., ОСОБА_1 будучи повідомлений рекомендованим листом не з'явився в школу для ознайомлення з наказом № 181-К та № 183-К та відмовився від пояснень.

Питання розподілення годин педагогічного навантаження між педагогічними кадрами залежить від ряду конкретних умов, що склались у кожному конкретному закладі, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача забезпечити позивача повним тижневим навантаженням у Ліщанецькій ЗОШ І-ІІ ступенів та виключно уроками фізкультури 16 год. та 0,5 ставки бібліотекаря задоволенню не підлягають, оскільки в судовому засіданні не встановлено, а позивачем не доведено про порушення його прав з боку відповідачів.

Вимушений прогул - час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати. Вимушений прогул працівника має місце при незаконній відмові у прийнятті його на роботу або при несвоєчасному укладенні трудового договору, незаконному відстороненні від роботи, незаконному звільненні або незаконному переведенні на іншу роботу, затримці видачі трудової книжки, неправильному формулюванні в трудовій книжці причини звільнення, якщо воно перешкоджало працевлаштуванню його.

Відповідно до п. 4 ст.40 Кзпп трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого органу за прогул без поважних причин.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" ( з усіма змінами та доповненнями) прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження обставин на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач не з'являвся на роботу з 01 вересня 2014 року, а саме:

- з 01.09.2014р. по 24.09.2014р. представив листки непрацездатності;

- з 26.09 по 09.10.2014р. перебував у відпустці без збереження заробітної плати;

- з 10.10 по 04.12.2014р. перебував в основній щорічній відпустці;

- з 05.12 по 20.12.2014р. перебував у відпустці без збереження заробітної плати;

- з 22.12.2014 р. був відсутній на робочому місці без поважних причин;

- з 23.02.2015р. по 24.03.2015р. представив листок непрацездатності.

Як вбачається з повідомлення відділу освіти від 15.012.2014р. наданого ОСОБА_1Д розрахунок та виплата по лікарняних листках були проведені вірно.

Позивач 22.12.2014р. на роботу не вийшов, документи про поважність причин відсутності на роботі не надав.

Про відсутність вчителя фізкультури та бібліотекаря ОСОБА_1 на робочому місці з 01.09.2014р. в Ліщанецькій ЗОШ І-ІІ ст. складено комісією у складі 4 працівників акти від 25.09.2014р., 11.11.2014р., 25.11.2014р., 02.12.2014р., 05.12.2014р., 09.12.2014р., 12.12.2014р., 22.12.2014р., 23.12.2014р., 24.12.2014р., та відсутність на робочому місці 02.02.2015р., 03.12.2015р., 05.02.2015р., 06.02.2015р., 09.02.2015р., 10.02.2015р., 11.02.2015р., 12.02.2015р., 13.02.2015р., 16.02.2015р., 17.02.2015р., 19.02.2015р.

Згідно акту від 19.02.2015р., складеного комісією у складі 4 працівників Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ст., ОСОБА_1 в Бучацькому районному суді відмовився від підпису на повідомленні, у якому директор школи запропонувала йому з'явитися 20.02.2015р. для вияснення питання відсутності на роботі на протязі тривалого часу в Ліщанецькій ЗОШ та на засідання профспілкового комітету. Свою відмову він пояснювати не захотів.

Згідно акту від 20.02.2015р., складеного комісією у складі 5 працівників Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ст., ОСОБА_1 відмовився підписати наказ про ознайомлення з тижневим розподілом на навчальний рік.

Суд не може погодитися з доводами повача, що його звільнення є незаконним, оскільки його не було повідомлено належним чином про поновлення на роботі та його не було фактично допущено до роботи.

Дані доводи позивача спростовуються матеріалами справи.

Стосовно до правил ст. 24 Кзпп України рішення про поновлення на роботі вважається виконаними з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ст. 24 Кзпп України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Як було встановлено у судовому засіданні позивача фактично було допущено до роботи, накази про його поновлення видано 10.09.2014р. відділом освіти Бучацької РДА на посаді вчителя фізичної культури та 18.09.2014р. директором Ліщанецької ЗОШ на посаді бібліотекаря, а відсутність його на роботі без поважних причин на протязі тривалого часу та відмови від надання пояснень з цього приводу, стало підставою для його звільнення.

Згідно протоколу засідання профспілкового комітету від 17.04.2015р. надана згода на звільнення вчителя фізичної культури та бібліотекаря ОСОБА_1 за прогул без поважних причин.

Наказом директора Ліщанецької ЗОШ від 17.04.2015р. № 189-К бібліотекаря ОСОБА_1, звільнено з посади з 17 квітня 2015 року відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України на підставі згоди профспілкового комітету.

Наказом начальника відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації від 20 квітня 2015 року № 83-К ОСОБА_1, вчителя фізичної культури Ліщанецької ЗОШ І-ІІ ст., звільнено з роботи з 20 квітня 2015 року відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України. Підстава: подання директора школи, згода профспілкового комітету.

Таким чином, суд вважає, що відповідачами при звільненні позивача не було порушено трудове законодавство, тому в задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

За встановлених обставин і визначених відповідно до них правовідносин суд приходить до переконання, що 17.04.2015р. та 20 квітня 2015 року позивача на законних підставах звільнено з роботи, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України.

Оскільки позивач за подання даного позову, що випливає із трудових правовідносин, був звільнений від сплати судового збору та такий позов залишено без задоволення, то суд не вирішує питання розподілу судових витрат в порядку ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 40 Кодексу законів про працю України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до відділу освіти Бучацької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 про встановлення йому тижневого педагогічного навантаження на 2014-2015н.р. з 01.09.2014р., стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зобов'язання відповідачів виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності з 01.09.2014р. по 24.09.2014р. та з 23.02.2015р. по 25.03.2015р. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6

Попередній документ
52171451
Наступний документ
52171453
Інформація про рішення:
№ рішення: 52171452
№ справи: 595/378/15-ц
Дата рішення: 14.09.2015
Дата публікації: 19.10.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Бучацький районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин