Справа №577/246/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кравченко В. О.
Номер провадження 22-ц/788/1480/15 Суддя-доповідач - Ткачук С. С.
Категорія - 27
07 жовтня 2015 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ткачук С. С.,
суддів - Ільченко О. Ю. , Рибалки В. Г.
за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ПАТ «ДельтаБанк » ( далі банк) звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який після уточнення обґрунтовує тим, що 29.07.2008 року між АКІБ “УкрСиббанк”, правонаступником якого є ПАТ “УкрСиббанк”, та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 90000 доларів США на строк до 30.07.2029 року зі сплатою 12,8% відсотків річних, а у випадку користування кредитними коштами понад встановленим договором термін проценти на прострочену суму основного боргу збільшуються вдвічі. З метою забезпечення виконання зобов'язання, 29.07.2008 року з ОСОБА_1 укладено договір поруки № 220423 відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі за невиконання позичальником умов кредитного договору. ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню коштів не виконує, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, станом на 22.04.2015 року у розмірі 88295,95 доларів США - тіла кредиту та 44481,82 доларів США - відсотки, що за курсом НБУ взагалі становить 2957781,37 грн., які просить суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Заочним рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у солідарному порядку, на користь ПАТ “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором № 11377556000 від 29.07.2008 року загальною сумою 2927979 грн. 63 коп., що утворилася станом на 22.04.2015 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» понесені останнім судові витрати по 1827 грн. з кожного.
Відповідач ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення, у якій пояснила, що вона мешкає у м. Києві, де і зареєстрована, тому не отримувала судові повістки до суду. Просила врахувати суд положення ст. 559ч.4 ЦК України, а також ті обставини, що ані вона, ані чоловік не отримували вимоги про дострокове повернення кредиту.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.06.2015р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заочного рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «ДельтаБанк ». В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд не перевірив чи повідомляв позивач належним чином відповідачів про заміну кредитора, та не з'ясував всіх обставин справи, які мають суттєву значення. Крім того, суд не встановив, чи виконані відповідачами боргові зобов'язання перед попереднім кредитором та в якої частині виконано.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , яка є одночасно представником позичальника - чоловіка ОСОБА_2 , доводи скарги підтримала і просила задовольнити. Під час апеляційного розгляду подала клопотання до суду про застосування строку позовної давності.
Представник банку вважає рішення законним та обґрунтованим, наполягає апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11377556000 (а.с. 6-16) за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 90000 доларів США на строк до 30.07.2029 року зі сплатою 12,8% відсотків річних, а у випадку користування кредитними коштами понад встановлений договором термін проценти на прострочену суму основного боргу збільшуються вдвічі (п.1.3.1 Договору).
З метою забезпечення виконання зобов'язання, 29.07.2008 року, з ОСОБА_1 укладений договір поруки №220423 відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі за невиконання позичальником умов кредитного договору (а.с.28-30).
08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу «прав вимоги за кредитами», які передбачають відступлення прав по відношенню до осіб, що надають забезпечення за відповідними договорами забезпечення. Отже, ПАТ «Дельта Банк» є належним позивачем і за умовами п.5.5 кредитного договору має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів.
Відповідно до розрахунку за цим кредитним договором, станом на 22.04.2015 року, заборгованість складає 88295,95 доларів США - тіла кредиту, що за курсом НБУ становить 1966896 грн. 39 коп., та 44481,82 доларів США - відсотки, що за курсом НБУ становить 990884 грн. 98 коп. (а.с.98).
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконують, допустили заборгованість по погашенню кредиту, тому мають нести солідарну відповідальність у вигляді настання правових наслідків, встановлених як договором, так і законом.
Згідно повідомлення та витягу з наказу військового комісара ОСОБА_3 в м. Києві військового комісаріату рядовий ОСОБА_2 з 09.08.2014 року призваний до лав Збройних Сил України на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 року №607/2014 та відповідно до мобілізаційного плану направлений до військової частини НОМЕР_1 , с.Старичі, де проходив військову службу (а.с.86-89).
За приписом ст.14 п.15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню підлягають тіло кредиту в розмірі 88295,95 доларів США, що за курсом НБУ становить 1966896 грн. 39 коп., а також відсотки несплачені до 08.08.2014 року, тобто до дня мобілізації позичальника, в сумі 43143,99 доларів США, що за курсом НБУ становить 961083 грн. 24 коп.
Суд першої інстанції правильно визначено характер спільних правовідносин, але колегія суддів не може погоджується з висновком суду першої інстанції про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості виходячи з наступного.
Представником банку в апеляційному суді представлені вимоги «УкрСиббанку» від 30.06.2009р. направлені відповідачам про погашення заборгованості за кредитним договором станом на 30.06.2009р., де зазначено, що у випадку не усунення порушень на 31 день з дня отримання вимоги, банк буде вимушений вжити заходів щодо дострокового повернення ними суми кредиту, яка залишалась в повному обсязі, сплати сум нарахованих процентів та пені, які підлягає уточненню на дату фактичного повернення коштів.
Представлені ксерокопії вимог місять відмітку про їх отримання 06.07.2009р. ОСОБА_2 особисто. ОСОБА_1 підтвердила в судовому підпис свого чоловіка на аркушах та факт ознайомлення з цими листами.
Враховуючи, що вирішення позову відбулось в заочному порядку, апеляційний суд дотримуючись принципу диспозитивності у цивільному процесі, вважає, що доводи ОСОБА_1 , викладені у її заяві про скасування заочного рішення щодо припинення поруки до вимог, заявлених після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, ґрунтуються на законі.
Так, дійсно п.3.1 договору поруки № 220423 від 29.07.2008р. передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника в рахунок виконання зобов'язань за основним договором в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором , тобто до першої із перерахованої події, яка настане раніше.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають і з договорів.
Частиною першої ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до частин 1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За змістом ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.
Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі ,якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Статтями 251-255 ЦК України визначено поняття строку та терміну, визначення строку та терміну, початок перебігу строку, закінчення строку та порядок вчинення дій в останній день строку.
Отже строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом.
У наведеному пункті 3.1 договору поруки, укладеного з ОСОБА_1 строк дії (закінчення) договору не визначено.
Листи - вимоги «УкрСиббанку» направлені відповідачам про погашення заборгованості за кредитним договором станом на 30.06.2009р. та про намір банку вжиття заходів у випадку не усунення порушень на 31 день з дня отримання вимоги, щодо дострокового повернення ними суми кредиту, яка залишалась в повному обсязі, отримані відповідачем ОСОБА_2 06.07.2009. Як підтвердила відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні їй відомо про такі вимоги банку. Але до суду з позовом банк звернувся 13.01.2015р.
У зв'язку з тим, що у заяві про перегляд заочного рішення відповідач ОСОБА_1 не ставила питання про застосування строку позовної давності, колегія суддів відхиляє таке клопотання , заявлене під час апеляційного розгляду, бо це питання не було предметом судового дослідження в суді першої інстанції при перегляді заочного рішення.
В зв'язку з тим, що графіком погашення кредиту передбачено до 28 числа кожного календарного місяця в межах строку кредитування щомісячні платежі чергового внеску суми кредиту та процентів за користування кредитом до 30.07.2029р., колегія суддів визнає, що порука відносно заборгованості, яка виникла станом до 28 липня 2014 року, припинилася через сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у поточному місяці.
Таким чином, позичальник ОСОБА_2 одноособово зобов'язаний погасити заборгованість, яка виникла станом на 22.04.2015р. у повному обсязі, а у солідарному порядку разом з поручителем виконати зобов'язання, які виникли з липня 2014 року і до кінцевої дати строку кредитування 30.07.2029р. без нарахування процентів з моменту призову чоловіка під час мобілізації до лав Збройних сил України і його демобілізації 18.09.2015 року.
Вирішуючи спір на корись банку, суд першої інстанції не звернув уваги на вище наведене і допустив стягнення на користь банку заборгованості у солідарному порядку за офіційним курсом валюти станом на 22.04.2015, чим порушив норми матеріального права.
Частиною 2 ст. 533 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні визначено еквівалент в іноземній валюті сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки банком після зміни заявлені вимоги про стягнення заборгованості ( поточну та прострочену по кредиту та нараховані на неї проценти)з достроковим поверненням всієї суми кредитування станом на 22.04.2015р., колегія суддів визнає, що розмір як заборгованості, так і суми дострокового повернення кредиту по яким ще не настав строк платежу, слід визначати із застосовуванням офіційний курс валюти - долару США, який був встановлений НБУ на день ухвалення рішення судом першої інстанції 07.05.2015р. :за 100 доларів США - 2102,5503 грн.
Отже станом на 22.04.2015р. за розрахунком заборгованості за договором кредиту від 29.07.2008р. ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити суму поточної заборгованості - 81156,52 доларів США і суму простроченої заборгованості - 7139,43 доларів США, а в цілому 88295,95 доларів США, що еквівалентно у національній валюті за курсом НБУ станом на 07.05.2015р. - 1856466,76 грн. Крім того, колегія визнає вірною нараховану судом першої інстанції загальну суму процентів за користування кредитом - 43143,99 доларів США, що еквівалентно у національній валюті за курсом НБУ станом на 07.05.2015р. - 907124,09 грн. Всього в гривневому еквіваленті сума заборгованості складає - 2763590,85 грн.
Поручитель ОСОБА_1 у солідарному порядку з боржником від нарахованої загальної суми зобов'язана сплатити заборгованість починаючи з липня 2014 року з достроковим поверненням всієї суми кредитування станом на 22.04.2015р.: поточну заборгованість 82559,35(81156,52+1402,83(7139,43-5736,6)) доларів США, що еквівалентно у національній валюті за курсом НБУ станом на 07.05.2015р. - 1735851,86грн. У зв'язку із призивом боржника до лав Збройних Сил України з 09.08.2014, до сплати у солідарному порядку підлягає нарахована сума по процентам у липні 2014 року 1883,33(880,63+122,07)доларів США, що еквівалентно у національній валюті за курсом НБУ станом на 07.05.2015р. - 39597,96грн. Усього у солідарному порядку підлягає стягненню - 1775449,82грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову на користь банку у відшкодування фактично понесених витрат по сплаті судового збору пропорційно, враховуючи частину задоволення позову у солідарному порядку, колегія суддів стягує з ОСОБА_2 - 2583,72грн., а з ОСОБА_1 - 1070,28грн.
За статтями 303,309 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги і змінює рішення суду першої інстанції, якщо під час справи встановлено порушення або неправильне застосування норм матеріального права або процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суд першої інстанції через неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та незастосування при вирішенні питання солідарної відповідальності поручителя положеннь ч.4 ст. 559, ч.2ст. 533 ЦК, дане рішення в частині сум заборгованості і дострокового погашення у солідарному порядку, визначення сум заборгованості у гривневому еквіваленті та в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 303; 307,309,316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 07 травня 2015 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк » заборгованість за кредитним договором від 29 липня 2008 року в розмірі 131439 ( сто тридцять одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) доларів США 94 цента, в т.ч. заборгованість по кредиту в сумі 88295( вісімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) доларів США 95 цента та заборгованість по процентам за користування кредитом 43143 ( сорок три тисячі сто сорок три) доларів США 99 центів, що еквівалентно у національній валюті за курсом Національного Банку України станом на 07.05.2015р. загальна сума заборгованості 2763590 ( два мільйона сімсот шістдесят три тисячі п'ятсот дев'яносто)грн.85 коп., в т.ч. заборгованість по кредиту в розмірі 1856466 (один мільйон вісімсот п'ятсот шість тисячі чотириста шістдесят шість)грн. 76 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 907124 (дев'ятсот сім тисяч сто двадцять чотири)грн. 09коп., з яких за цим кредитним договором починаючи з липня 2014 року сума заборгованості в розмірі 1775449(один мільйон сімсот сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять)грн.82коп. підлягає стягненню на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк » з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у солідарному порядку.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк » у відшкодування понесених судових витрат з ОСОБА_2 2583грн.72коп., а з ОСОБА_1 1070грн.28коп.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді