Справа № 583/2888/15-ц
2/583/1117/15
12 жовтня 2015 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого Плотникова Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
треті особи: центр надання адміністративних послуг Охтирської міської ради, Управління державної міграційної служби України в Сумській області в особі Охтирського міськрайонного сектору
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом зняття з реєстрації, -
31 серпня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом зняття з реєстрації, в якому просить суд визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим будинком по пров. Радгоспний, 21 м. Охтирка Сумської області; усунути перешкоди у користуванні нею будинком шляхом зняття відповідачки з реєстрації в Центрі надання адміністративних послуг в м. Охтирка та Охтирському районі. Свої вимоги мотивує тим, що їй (ОСОБА_3А.) належить на праві приватної власності житловий будинок, розташований за адресою: пр. Радгоспний, 21, м. Охтирка. Разом з нею в даному житловому будинку зареєстрована її колишня невістка ОСОБА_2 Відповідачка фактично не проживала в даному житловому будинку по пров. Радгоспний, 21 м. Охтирка, так як проживала разом з її сином АДРЕСА_1. Після розірвання шлюбу з її сином відповідачка забрала речі та виїхала зі свого місця проживання - з квартири АДРЕСА_2. Оскільки відповідачка не проживає у спірному будинку більше двох років без поважних причин, просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житлом в будинку № 21 по пров. Радгоспному в м. Охтирка.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в письмовій заяві просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином в порядку, передбаченому ч.5 ст.74 ЦПК України, справа розглядається в порядку заочного провадження.
Представники третіх осіб - Центру надання адміністративних Охтирської міської ради, Управління державної міграційної служби України в Сумській області в особі Охтирського міськрайонного сектору в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи у відсутності їх представників.
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені. В зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. ст. 169, 197 ЦПК України у відсутність сторін та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписуючого засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2008 р. належить на праві приватної власності житловий будинок з господарчими спорудами, що знаходиться в м. Охтирка, пров. Радгоспний, 21, що підтверджується копією рішення Охтирського міськрайонного суду № 2-924/2008 від 12.06.2008 р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 43948626 від 16.09.2015 року.
Таким чином, на даний час власником житлового будинку по пров. Радгоспному, 21, м. Охтирка Сумської області є позивачка - ОСОБА_3
Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Згідно ст. 150 Житлового кодексу Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно із ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, а саме, дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Встановлено, що колишня невістка ОСОБА_3 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Охтирської міської ради № 84 від 26.01.2015 р., копією паспорта ОСОБА_2 серія МВ 485752 від 01.11.2011 р., довідкою Охтирського МС УДМС України в Сумській області № 3007 від 02.09.2015 року.
Встановлено, що договори найму житлового приміщення відповідачкою ОСОБА_2 з власником будинку ОСОБА_3 не укладалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
За змістом ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно з ч.4 ст.156 ЖК Української РСР припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Згідно ч. 2 статті 405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що положення ч.2 ст.405 ЦК України поширюється і на тих членів сім'ї власника житла, які припинили з ним сімейні відносини.
Судом встановлено, що колишня невістка позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_2 починаючи з 01 жовтня 2012 року і по даний час без поважних причин у домоволодінні за адресою: пров. Радгоспний, 21, м. Охтирка Сумської області не проживає, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Охтирської міської ради від 26.01.2015 року № 84.
Згідно ст. 72 ЖК України - визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 більше одного року без поважних причин була відсутньою і не проживала у ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому втратила право користування даним житлом.
Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. - зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Оскільки реєстрація місця проживання відповідача перешкоджає позивачу у здійсненні ним свого права користування та розпорядження своїм майном, позов слід задовольнити в частині визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком.
Що стосується вимог позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку, суд зазначає, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення, є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку у цьому житловому приміщенні, а відтак відсутні визначені законом підстави для задоволення позову в частині зняття відповідача з реєстраційного обліку.
Згідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати в розмірі 243,60 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 16, 319, 383, 405 ЦК України, ст. 72, 156 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 169, 197, 212-215, 226 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою пров. Радгоспний, буд. 21, м. Охтирка Сумської області.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 243,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Плотникова Н.Б.