Справа № 581/419/15-к
Провадження № 1-кп/581/39/15
12 жовтня 2015 року смт.Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 10 квітня 2015 року за № 12015200210000112 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Розбишівка Гадяцького району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, із загальною середньою освітою, непрацюючого, перебуваючого на обліку у лікаря психіатра, раніше судимого:
- вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 06 січня 2011 року за ч.3 ст. 185, ст. 15 ч.2 ст. 185 ч.2, 70, 75, 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік;
- вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 06 березня 2012 року за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць;
- вироком Липоводолинського районного суду Сумської області від 16 травня 2012 року за ч.2 ст. 185, ст. 70 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців; звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 11 місяців 25 днів на підстави ухвали Ковпаківського районного суду м.Суми від 20 листопада 2014 року,
- вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 року за ст. 186 ч.2, ст.186 ч.3, ст. 289 ч.2 КК України, із застосуванням ст.ст.70,71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, що є його власністю,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.185 ч.3 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням до приміщення, за нижчеописаних обставин.
Усередині лютого 2015 року близько о 12 год. 00 хв., перебуваючи у господарстві, де проживає мати та брат, а саме, за адресою в АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 вирішив знайти металобрухт для подальшого його продажу. Знаючи, що на зазначеній АДРЕСА_2 , недалеко від його господарства, розташовані нежилі будинки, в яких можуть перебувати металеві вироби, ОСОБА_5 , рухаючись по АДРЕСА_2 , та за адресою по АДРЕСА_3 , побачив нежитлове господарство, яке було огороджене парканом.
Близько о 00 год. 00 хв. ОСОБА_5 взяв із собою металевий візок, з яким пішов до нежилого господарства, за адресою АДРЕСА_2 , з метою крадіжки чавунних батарей. Зайшовши до нежилого будинку за вказаною вище адресою, а саме до приміщення кімнати, яка знаходиться з правого боку від входу, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний намір на вчинення крадіжки, діючи умисно, повторно, переконавшись, що за його протиправними діями не спостерігають сторонні особи, здійснив крадіжку 5 чавунних батарей по 8 секцій кожна, які по черзі знімав руками та на подвір'ї складав їх на візок. У наступному ОСОБА_6 знову повернувся до нежилого будинку та в кімнаті навпроти, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, по черзі зняв 3 чавунних батареї по 7 секцій, які виніс на подвір'я та склав на візок. Після цього ОСОБА_5 склав дані батареї, у кількості 8 штук, а саме 5 чавунних батарей по 8 секцій та 3 чавунних батареї по 7 секцій у приміщенні літньої кухні в господарстві за адресою в АДРЕСА_2 , завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_7 1525 грн. матеріальних збитків.
Уранці, ОСОБА_5 згадав, що його знайомий ОСОБА_8 , житель АДРЕСА_4 , під час розмови розповідав, що має знайомих, які приймають металобрухт, у зв'язку із чим ОСОБА_5 зателефонував до останнього, для того, щоб ОСОБА_8 зателефонував до своїх знайомих осіб, які приймають металобрухт та домовився про зустріч. Через деякий час до господарства за адресою АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_8 , який погодився на пропозицію ОСОБА_5 допомогти перенести 8 чугунних батарей та про те, що вони отримані незаконним шляхом, ОСОБА_8 не знав. Близько через 30 хв. до вказаного вище господарства приїхав автомобіль марки «Фольксваген», темного кольору, із якого вийшло двоє невідомих осіб. ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_8 та двома невідомими особами, по черзі винесли 8 чавунних батарей із приміщення літньої кухні, які в подальшому зважили на вагах. Двоє невідомих осіб приймали металобрухт, за ціною 2 грн. 50 коп. за 1 кг. та за дані батареї ОСОБА_5 отримав 650 гривень, із яких 200 грн. він віддав ОСОБА_8 .
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в скоєному визнав, а також суду під час допиту показав про те, що у лютому 2015 року, як про це він показав під час слідчого експерименту на стадії досудового розслідування, він, перебуваючи в с.Русанівка Липоводолинського району Сумської області біля 24 год. ночі зайшов до одного нежилого будинку та праворуч від входу він побачив 4 штуки батарей, окремо у кухні - ще чотири і перевіз їх додому на металевому возку. Зранку наступного дня він зателефонував своєму другу ОСОБА_8 з тією метою, щоб він допоміг погрузити батареї, як металобрухт. Він разом із ОСОБА_8 завантажили всі батареї до автомобіля, який збирав металобрухт, за що він отримав 600 гривень, з яких 200 грн. передав ОСОБА_8 . Уточнив, що всього було 5 чавунних батареї по 8 секцій, приблизно вагою по 50 кг. Кожна, і 3 чавунних батареї з меншою кількістю секцій, приблизною вагою біля 40 кг. кожна. Беручи в руки перед собою кожна батарею окремо, він їх сам виносив з будинку, попередньо зриваючи їх із застосуванням сили руками з кріплень і відгинаючи їх на трубах всередині будинку; кожну батарею відвозив окремо на возку до окремого приміщення кухні домогосподарства, де він проживав разом із матір?ю та братом в с.Русанівка; збувши батареї в якості металобрухту отримав 600 грн., з яких 200 грн. віддав ОСОБА_8 , а на 400 грн. придбав продукти харчування.
Незважаючи на визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні протиправного діяння в повному обсязі, обставини вчинення ОСОБА_5 вказаного вище кримінального правопорушення (злочину) також підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:
- оголошеним протоколом огляду місця події від 11 квітня 2015 року з фототаблицями до нього, в якому зафіксовано огляд нежилого господарства, розташованого в АДРЕСА_3 , зокрема у житловому будинку, в чотирьох кімнатах якого виявлені сліди від восьми секцій батарей довжиною від 74 см. до 65 см. та сліди демонтажу їх з місць кріплення. Зафіксовані в даному протоколі обставини узгоджуються із зізнавальними показаннями обвинуваченого щодо об'єктів крадіжки, місць їх розташування і демонтажу;
- оголошеним протоколом слідчого експерименту від 30 квітня 2015 року з фототаблицями, в якому зафіксовано як в присутності двох понятих, обвинувачений ОСОБА_5 спочатку розповів як він вчинив крадіжку 8 чавунних батарей з домогосподарства потерпілої ОСОБА_7 в АДРЕСА_3 , а після цього особисто продемонстрував послідовність та механізм таємного викрадення батарей з вказаного вище домоволодіння. Відображені в цьому протоколі обставини співпадають з обставинами, наведеними обвинуваченим в ході його допиту під час судового розгляду в присутності захисника;
- оголошеним висновком судово-товарознавчої експертизи від 28 квітня 2015 року № 190, призначеної слідчим на стадії досудового розслідування, згідно з яким середня ринкова вартість трьох викрадених 7-секційних батарей, станом на момент вчинення злочину, могла становити 525 грн. 00 коп., вартість п?яти 8-секційних батарей могла становити 1000 грн.;
- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка суду показала про те, що нежитловий будинок АДРЕСА_2 належав її свекрусі до 2005 року, після чого вказане майно успадкував її чоловік. Батьками чоловіка в будинку було встановлено парове опалення, яке складалося із 6 батарей 8-секційних (одна батарея залишилась в будинку після крадіжки, вона розміщувалась за шифанером в одній із кімнат) та 3 батарей 7-секційних, пофарбованих у білий колір; виявив факт проникнення та крадіжки мешканець с.Русанівка ОСОБА_9 , про що повідомив її та її чоловіка особисто. Підтвердила, що біля кожного з місць кріплення батарей при огляді було видно лише одні відбитки від чоловічого взуття.
Зізнавальні показання обвинуваченого у даному провадженні є послідовними та детальними, є такими, що повністю узгоджуються із зібраними на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення, доказами, а тому суд вважає, що факт вчинення обвинуваченим вищевказаного злочину (кримінального правопорушення) знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, є повністю доведеним, а тому вищевстановлені дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.185 ч.3 КК України, оскільки він усередині лютого 2015 року повторно учинив таємне викрадення майна гр. ОСОБА_7 на загальну суму 1525 грн., поєднану з проникненням до приміщення.
При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, судом визнаються повне визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні злочину; активне сприяння розкриттю злочину, що виявилося у наданні як після початку досудового розслідування кримінального провадження зізнавальних показань на цій стадії, так і в ході судового розгляду безпосередньо.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Ураховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_5 , а саме те, що він вчинив тяжкий злочин (кримінальне правопорушення) в розумінні ст.12 КК України, який пов'язаний із проникненням до приміщення і заволодінням значної за вартістю для потерпілої викраденого майна, безповоротньозбутого обвинуваченим, його особу ( ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується посередньо, неодружений, має чотири незняті та непогашені судимості за злочини проти власності, має молодий 22-річний вік, проте є схильним до вчинення злочинів проти власності, перебуває на обліку у лікаря психіатра Гадяцької ЦРЛ у зв'язку з вадою психічного здоров'я, непрацюючий, протиправне діяння вчинив у стані, коли міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, інвалідності не маючого), наявність двох обставин, які пом'якшують покарання, і відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання за вчинене ним діяння у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для виправлення й перевиховання обвинуваченого. Окремо слід зазначити, що остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначати на підставі ст.70 ч.4 КК України із остаточним застосуванням принципу часткового складання покарань, оскільки за вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 року вказану особу засуджено за тяжкі злочини, вчинені ним у період часу з квітня по червень 2015 року, і після ухвалення вказаного судового рішення у даному провадженні з?ясувалося, що ОСОБА_5 вчинив ще один тяжкий злочин до ухвалення вказаного вироку суду у липні 2015 року, що свідчить про підвищену небезпечність вчиненого і особи винуватого. Крім цього, на підставі ч.3 ст. 70 КК України до остаточного основного покарання підлягає приєднанню додаткове покарання за першим вироком у виді конфіскації належного ОСОБА_5 майна.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. На підставі ст.124 ч.2 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого витрати по залученню експерта на користь держави, а саме за проведення судово-товарознавчої експертизи на загальну суму 122 грн. 76 коп. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування та на стадії судового розгляду не обирався, а тому суд у відповідності з вимогами ч.1 ст. 331 КПК України не вправі з власної ініціативи обирати запобіжний захід обвинуваченому до набрання даним вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 368,373,374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст.70 ч.4 КК України ОСОБА_5 шляхом часткового складання призначеного основного покарання за даним вироком та основного і додаткового покарань, призначених вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 17 липня 2015 року, остаточно за сукупністю злочинів ОСОБА_5 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна, що є його власністю.
Строк відбуття основного покарання у виді позбавлення волі, призначеного за даним вироком ОСОБА_5 , рахувати з 30 квітня 2015 року (з моменту взяття під варту обвинуваченого по кримінальному провадженню, в якому був ухвалений вирок Зіньківським районним судом Полтавської області від 17 липня 2015 року). Строк тимчасового залишення обвинуваченого ОСОБА_5 у слідчому ізоляторі м.Полтава рахувати до дати набрання даним вироком законної сили.
До набрання даним вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його оголошення.
Суддя ОСОБА_1