Копія: Справа № 592/1774/15-к
Провадження № 1-кп/592/178/15
12 жовтня 2015 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора прокуратури м. Суми ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015200440000202 від 11.01.2015 року за обвинувальним актом у відношенні:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, що має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у пред'явленому обвинуваченні по ст.286 ч.1 КК України, -
11 січня 2015 року ОСОБА_5 керував на підставі довіреності №940875 від 17.08.2010 року технічно- справним автомобілем «DAEWOO Lanos TF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 виданого на його ім'я 22.02.2005 року ДАІ ГУ УМВС України м. Суми.
Рухаючись приблизно о 16.30 год. на автомобілі по вул. Роменській в м. Суми, зі сторони вул. Гайової у напрямку вул. Баумана, в районі будинку №60, зневажив безпекою дорожнього руху при наближені до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, завчасно не зменшив швидкості, не зупинився та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який переходив проїзну частину по зазначеному нерегульованому пішохідному переходу, зліва на право відносно напрямку руху автомобіля. Після наїзду ОСОБА_7 впав на проїзну частину, а водій ОСОБА_5 зупинив автомобіль біля правого краю проїзної частини за межами пішохідного переходу.
У наслідок дорожньо-транспортної події потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: «поєднана травма таза, верхньої та нижньої кінцівок справа; відкритий (ПВ тип) внутрішньосуглобний скалковий чрезмищелковий перелом правої плечової кістки зі зміщенням і вивихом передпліччя; закритий подвійний перелом правої ліктьової кістки без значного зміщення; закритий подвійний скалковий перелом верхньої та середньої третини кісток правої гомілки зі зміщенням;закритий перелом лобкової кістки справа без зміщення; забій, садна середньої третини правого стегна; забій правого плечового суглобу та правого крестцово- сідалищного з'єднання, які, згідно висновку слово-медичної експертизи кваліфікуються ят середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Керуючи автомобілем марки автомобілем «DAEWOO Lanos TF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, передбачені пунктом 18.1, де зазначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Допущені ОСОБА_5 порушення Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому, при викладених вище обставинах визнав повністю, давши суду свідчення, аналогічні вищевикладеним фактам. У вчиненому щиро кається.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненому встановлена досить повно та його дії слід кваліфікувати по ст.286 ч.1 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху при керуванні автомобілем, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
ОСОБА_5 раніше не судимий, вину визнав, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дочку, часткового відшкодував шкоду потерпілому, у вчиненому щиро кається. Визнання вини, наявність на утриманні неповнолітньої дочки, щире каяття, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не знаходить.
При таких обставинах, суд вважає призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді штрафу, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Потерпілим ОСОБА_7 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 та до ПрАТ Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення з відповідачів на його користь 16374 грн. 20 коп. матеріальної шкоди, витрачених на лікування та 80 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 позов підтримала, просить його задовольнити, стягнувши на користь потерпілого вказані кошти, зазначивши, що під час досудового слідства обвинуваченим відшкодовано 8250 грн.
Обвинувачений ОСОБА_5 цивільний позов потерпілого визнав частково, в сумі 10 000 грн., також зазначив, що ним під час досудового слідства добровільно відшкодовано 8250 грн.
Представник ПрАТ Страхова компанія «Український страховий стандарт» в судове засідання не з'явився, направив суду письмові заперечення, згідно яких вимоги потерпілого ОСОБА_7 визнав частково, згоден відшкодувати кошти, витрачені потерпілим на лікування, за виключенням 8250 грн., які добровільно відшкодовані обвинуваченим на досудовому слідстві та моральну шкоду у розмірі 5 % від суми витраченої потерпілим на лікування.
Судом встановлено, що 26.12.2014 року між ПрАТ Страхова компанія «Український страховий стандарт» та ОСОБА_5 був укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується страховим полісом №АІ/0901323. Забезпеченим транспортним засобом був автомобіль «DAEWOO Lanos TF69Y», реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Відповідно до п.4 договору, страховик у разі настання страхового випадку брав на себе відповідальність відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю (на одного потерпілого) в ліміті 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) в ліміті 50000 грн. Також, договором передбачена франшиза у розмірі 510 грн., на яку повинно бути зменшено страхове відшкодування. Проте, згідно ст.22 ч.1 п.22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик відшкодовує моральну шкоду не більше ніж 5 % від обов'язкового ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого, який відповідно до ст.9 п.9.3 Закону становить 51000 грн.
Суд вважає, що потерпілому ОСОБА_7 в наслідок ДТП завдана матеріальна шкода у розмірі 16374 грн. 20 коп., витрачена ним на лікування, що підтверджується доказами, наданими ним суду, а саме копіями чеків на придбання ліків.
Відповідно до ст.1167,1187 ЦК України, ст. 22-24,28,35,37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає стягнути з ПрАТ Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь потерпілого ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 15864 грн. 20 коп. (16374 грн. 20 коп. - 510 грн. франшиза = 15864 грн. 20 коп.) З обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого підлягає стягненню 510 грн. франшизи, суми матеріальної шкоди, що не відшкодовується за договором страхування.
Суд також вважає, що потерпілому ОСОБА_7 в наслідок ДТП була завдана моральна шкода, розмір якої оцінює в 25 000 грн. При визначенні розміру моральної шкоди, суд приймає до уваги характер дій обвинуваченого, моральні страждання потерпілого ОСОБА_7 , а також інші негативні наслідки, що виразились у тому, що були порушені звичайні життєві зв'язки потерпілого, тривалий час лікування від завданих тілесних ушкоджень, що вимусило його
докладати додаткових зусиль для організації свого життя, вимушений був звертатись в правоохоронні органи та суд за захистом порушеного права.
Відповідно до ст.23,1167 ЦК України, ст.22-24,28,35,37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 16 750 грн. на відшкодування моральної шкоди, враховуючи, що в рахунок відшкодування моральної шкоди ним добровільно було сплачено 8250 грн.
Витрати КУ «Сумська міська клінічна лікарня №1» на лікування потерпілого ОСОБА_7 в сумі 3095 грн. 36 коп. сплачені обвинуваченим добровільно, тому позов прокурора м. Суми про стягнення вказаної суми, слід залишити без розгляду.
Згідно ст.118,124,126 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у розмірі 885 грн. 60 коп., пов'язані із залученням у кримінальне провадження експерта.
Керуючись ст.323,324 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ст.286 ч.1 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 5 100 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 885 грн. 60 коп., пов'язані із залученням у кримінальне провадження експерта.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 510 грн. та 16 750 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ПрАТ Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь потерпілого ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 15864 грн. 20 коп.
Позовну заяву прокурора м. Суми, в інтересах Фінансового управління Сумської міської ради до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину залишити без розгляду.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський райсуд м. Суми на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1