Номер провадження: 22-ц/785/5867/15
Головуючий у першій інстанції Петренко В.С. Доповідач Варикаша О. Д.
05.10.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Станкевича В.А.
- Ступакова О.А.
при секретарі - Желєзнову В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2015 року по справі за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_3, Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, скасування державних актів на земельну ділянку та їх державної реєстрації, приведення земельної ділянки до попереднього стану та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, в інтересах якої виступає заступник прокурора Київського району м. Одеси, ОСОБА_5, Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області про визнання добросовісним набувачем та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,-
встановила:
Заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 1-5 т. 1), який уточнив в ході розгляду справи (а. с. 51-56 т. 1, 84-90 т. 1) і просив: визнати недійсним та скасувати державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належну ОСОБА_5; скасувати державну реєстрацію вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку шляхом виключення з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. від 27 лютого 2008 року за № 1161; визнати недійсним та скасувати державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку шляхом виключення з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; витребувати земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 територіальній громаді м. Одеси; привести земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у придатний для використання стан.
Позовні вимоги прокурор, як зазначено в рішенні суду, обгрунтовував тим, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі № 2-8590/07 задоволено позов ОСОБА_5 до Одеської міської ради в особі Одеського міського управління земельних ресурсів та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії; визнано за ОСОБА_8 право власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд; зобов'язано Одеську регіональну філію Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» зареєструвати та видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд.
Прокуратурою Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради на вказане рішення Приморського районного суду м. Одеси була подана апеляційна скарга та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 жовтня 2009 року цо справі № 22-ц-3 840/09 апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Одеси на рішення Приморського районного сулу м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі 2-8590/07 задоволено, скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі 2-8590/07, справу направлено на новий розгляд до Київського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.04.2011 року позовну заяву ОСОБА_5 до Одеської міської ради в особі Одеською міського управління земельних ресурсів та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії залишено без розгляду.
Прокурор вказував, що на теперішній час скасовано рішення Приморського районною суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі 2-8590/07, яке стало підставою для видачі ОСОБА_5 державного акту па право власності на земельну ділянку.
Прокурор також зазначав, що 27.02.2008 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Куценко В.Д. за реєстровим номером 1161, ОСОБА_3 купив у ОСОБА_5 спірну земель ну ділянку, розташовану в м. Одесі по провулку Приморський, 1-а та на підставі даного договору купівлі-продажу отримав державний акт серія НОМЕР_1 на спірну земельну ділянку.
З посиланням на положення ст. ст. 203, 215, 216, 655, 658 Цивільного кодексу України прокурор стверджував, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено з порушенням вимог законодавства, оскільки ОСОБА_5 не була належним власником земельної ділянки та не мала права відчужувати спірну земельну ділянку, а тому договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. від 27.02.2008 року за № 1161 має бути визнаний судом недійсним як і усі державні акти, що видавалися щодо цієї земельної ділянки.
Вказуючи на положення ст. ст. 387, 388 ЦК України, ст. 212 ЗК України прокурор вважав, що є підстави для витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_3, передання її Одеській міській раді та приведення у придатний для використання стан.
ОСОБА_3 звернувся із вказаним зустрічним позовом до суду (а. с. 219-222 т. 1), в якому просив визнати його добросовісним набувачем земельної ділянки площею 1 000 кв. м., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов'язати Одеську міську раду не чинити ОСОБА_3 перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою.
Свої позовні вимоги ОСОБА_3, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що на момент купівлі ним спірної земельної ділянки у ОСОБА_5, вона була її власником, а також наполягав на неможливості витребувати у нього дану земельну ділянку, оскільки він є її добросовісним набувачем та власником житлового будинку, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, прокурор наполягав на задоволенні первісного позову, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 просив відмовити. Представник позивача Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій позов прокурора підтримав, а справу просив розглянути за його відсутності (т. 2. а. с. 124). ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, неодноразово належним чином сповіщалася судом про дату, час та місце судового засідання (т. 2. а. с. 98, 122, 132, 180). Представник Управління Держземагентства у м. Одесі Одеської області, яке є правонаступником відповідача Управління Державного комітету України з земельних ресурсів у м. Одесі, у судове засідання з'явився, справу просив розглянути на розсуд суду. Представник ОСОБА_9 у судовому засіданні позов прокурора не визнав та наполягав на задоволенні зустрічного позову.
Рішенням Київського району м. Одеси від 17.04.2015 року позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено частково. Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_5. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 27.02.2008 року за реєстровим № 1161. Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3. В решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2015 року, в якій просить рішення суду від 17.04.2015 року, у частині задоволених позовних вимог, скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та задовольнити повністю зустрічний позов, посилаючись на те, що вважає оскаржуване рішення суду незаконним і необґрунтованим через порушення норм матеріального та процесуального права.
Іншими учасниками процесу рішення суду не оскаржується.
В судовому засіданні, представник ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, прокурор та представник Одеської міської ради заперечували проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 27.02.2008 року за реєстровим № 1161 та, в частині визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_3, з ухваленням нового рішення, в цій частині, з наступних підстав. При цьому, судова колегія зазначає, що не робить висновків стосовно неоскарженої частини рішення суду щодо позовних вимог первісного позову в задоволенні яких відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи частково позов заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі № 2-8590/07 задоволено позов ОСОБА_10 до Одеської міської ради в особі Одеського міського управління земельних ресурсів та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державномч комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії, визнано за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд; зобов'язано Одеську регіональну філію Державного підприємства «Центр державною земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» зареєструвати та видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд (т. 1, а. с. 10-1 3).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01 жовтня 2009 року по справі № 22-ц-3840/09 апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м. Одеси на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі 2-8590/07 задоволено, скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі 2-8590/07, справу направлено на новий розгляд до Київського районного суду м. Одеси (т. 1, а. с. 8-9).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.04.2011 року позовну заяву ОСОБА_5 до Одеської міської ради в особі Одеського міського управління земельних ресурсів та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії залишено без розгляду (т. 1, а. с. 7).
Отже, станом на момент розгляду судом даної справи рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі 2-8590/07, яке стало підставою для видачі ОСОБА_5 державного акту на право власності на земельну ділянку, скасовано та не є чинним.
Судом також встановлено, що на підставі вищезазначеного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року по справі 2-8590/07 ОСОБА_5 11 січня 2008 року було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 6).
27.02.2008 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Куцснко В.Д. за реєстровим номером 1161, ОСОБА_3 купив у ОСОБА_5 спірну земельну ділянку розташовану в АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 39-40).
На підставі даного договору купівлі-продажу ОСОБА_3 10.09.2008 року отримав державний акт серія НОМЕР_1 на спірну земельну ділянку (т. 1, а. с. 59-60).
Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
З урахуванням висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в ухвалах від 21.11.2012 року (т. 1, а. с. 189- 192) та від 26.03.2014 року (т. 2, а. с. 66-69), ухвалами суду було витребувано з КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради інвентаризаційну справу на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та з Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради копію розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.06.2007 року за № 1236 щодо реконструкції нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 у житлове приміщення, а також належним чином завірені копії документів, що стали підставою для його прийняття.
Зі змісту одержаних судом документів вбачається, що за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 10 лютого 2007 року ОСОБА_5 придбала у ПП «Лагуна - К» нежитлову будівлю площею 138 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, розташовану на земельній ділянці площею 545 кв. м (т. 2, а. с. 139).
Розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.06.2007 року за № 1236 було прийнято в експлуатацію вищевказане реконструйоване двоповерхове нежитлове приміщення як житловий будинок загальною площею 142,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2. а. с. 135).
На підставі даного розпорядження виконавчий комітет Одеської міської ради 03.07.2007 року видав ОСОБА_5 свідоцтво про право власності на житловий будинок площею 142,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 38).
Згідно договору купівлі-продажу від 27.02.2008 року ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_3 придбав даний житловий будинок (т. 1, а. с. 83).
Судовим розглядом встановлено, що право власності на земельну ділянку ОСОБА_12 набуто незаконно, оскільки у Державному акті на право власності на земельну ділянку підставою його видання вказано скасоване рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі № 2-8590/07.
Таким чином, суд першої інстанції вважав, що власником земельної ділянки до моменту її незаконного відчуження була Одеська міська рада як орган, що уповноважений по закону розпоряджатися землями комунальної власності, чиї ініереси в даному випадку порушені.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що передачею земельної ділянки рішенням суд у власність ОСОБА_13, та подальшим її відчуженням порушено права та інтереси держави в особі Одеської міської ради, яка встановлює єдиний порядок для громадян та юридичних осіб по реєстрації, перереєстрації земельних ділянок зміну їх цільового призначення, нерухомого майна, а також отримання у власність земельних ділянок і отримання державних актів на них.
Таким чином, видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч. 1 ст. 116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушенням вимог ст. ст. 116, 118 ЗК України, - недійсним (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 24 квітня 2013 року у справі № 6-14цс13).
Наведені вище обставини та законодавчі положення на думку суду першої інстанції свідчать про необхідність задоволення позовних вимог прокурора та визнання недійсними державного акту серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_5; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. від 27.02.2008 року за № 1161, а також державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_3.
Разом із тим, суд першої інстанції вважав, що спірна земельна ділянка не може бути витребувана від ОСОБА_3, шляхом подання віндикаційного позову, тобто від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК, з урахуванням наступного.
Під час розгляду судом було встановлено, що на спірній ділянці площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться житловий будинок, який належить відповідачу ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 27.02.2008 року (т. 1, а. с. 83). Даний договір є чинним, не змінений та не розірваний його сторонами, рішенням суду не визнаний недійсним та в межах даної справи не оспорюється.
На переконання суду першої інстанції витребування земельної ділянки та повернення її територіальній громаді м. Одеси, на якій розташований належний ОСОБА_9 на праві приватної власності садовий будинок, призведе до порушення положень ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, на що звертав увагу і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах від 21.11.2012 року (т. 1, а. с. 189-192) та від 26.03.2014 року (т. 2, а. с. 66-69), а тому в цій частині позов прокурора судом не можу бути задоволено.
Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання його добросовісним набувачем земельної ділянки, то суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог, виходив з того, що захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Як передбачено у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року під час розгляду позову про витребування майна відповідач згідно зі статтею 388 ЦК має право заперечити проти позову про витребування майна з його володіння шляхом подання доказів відплатного придбання ним цього майна в особи, яка не мала права його відчужувати, про що він не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому разі пред'явлення зустрічного позову про визнання добросовісним набувачем не вимагається і, крім того, не є належним способом судового захисту (стаття 16 ЦК), оскільки добросовісність набуття - це не предмет позову, а одна з обставин, що має значення для справи та підлягає доказуванню за позовом про витребування майна.
В порушення вимог ст. 60 ЦПК України, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надав суду належних доказів на підтвердження того, що Одеська міська рада чинить йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою, а тому зустрічний позов і в цій частині суд першої інстанції вважав задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 пояснив суду, що вважає створенням перешкод звернення Одеської міської ради з даним позовом до суду, однак суд вважав, що право на звернення до суду є конституційним невід'ємним правом та обмежити Одеську міську раду у його реалізації суд не може.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до ст. ст. 83, 116, 118, 120, 125, 126, 153 ЗК України, п. 12 Перехідних положень ЗК України, ст. ст. 15, 16, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. ст. 317 321, 328, 330, 373, ч. 1 ст. 377, ст. 387, ч. 1 ст. 388 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 11, 60 ЦПК України, частково задовольнив позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Одеської міської ради та відмовив в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3
Судова колегія, не роблячи висновків стосовно не оскаржуваної частини рішення суду, вважає, що суд першої інстанції на підставі досліджених доказів та встановлених обставин по справі, правомірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в частині визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_5 та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, в цій частині.
Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були надані їм у користування; г) прийняття спадщини; г) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, не заперечується сторонами та вбачається з апеляційної скарги, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2007 року, на підставі якого перейшла у власність ОСОБА_5 спірна земельна ділянка площею 1 000 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель та споруд, яку ОСОБА_5 в подальшому за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_3, скасовано судом апеляційної інстанції (а. с. 18-13, 39-40 т. 1).
Інші правові підстави для набуття права власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_5, відповідно до вищезазначених вимог чинного законодавства, в матеріалах справи відсутні і в судове засідання не представлені.
Дана земельна ділянка, як встановлено судом першої інстанції, належала територіальній громаді м. Одеси, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Тому, в зв'язку із скасуванням правової підстави, на підставі якої вищезазначена земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_5, з подальшою її продажою ОСОБА_3, державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на вказану земельну ділянку, виданий ОСОБА_5 (а. с. 6), підлягає визнанню недійсним відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (з наступними змінами). Отже, враховуючи викладене, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, в цій частині.
Також судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, враховуючи обрання невірного способу захисту останнім, в частині визнання його добросовісним набувачем, та не доведення ним позовних вимог щодо чинення йому Одеською міською радою перешкод у здійсненні права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, з чого виходив і суд першої інстанції, правомірно вважаючи, що право на звернення до суду є правом особи та обмежити у реалізації цього права суд не може. Тому судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги і в цій частині.
Однак, судова колегія, не може погодитись з висновками суду першої інстанції, в частині визнання недійсним: договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 27.02.2008 року за реєстровим № 1161.
Оскільки, як роз'яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано.
Як встановлено вище, рішення суду, на підставі якого перейшла у власність ОСОБА_5 спірна земельна ділянка, яку ОСОБА_5 в подальшому за договором купівлі-продажу продала ОСОБА_3, скасовано судом апеляційної інстанції.
Тому вказаний договір купівлі-продажу після скасування рішення суду (правової підстави), після якого він укладався, не підлягає визнанню недійсним, а відчужена на підставі нього земельна ділянка, може бути витребувана власником без визнання його недійсним. Тобто, необхідно застосовувати інший спосіб захисту - витребування спірного майна. В зв'язку з цим судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, в цій частині.
За таких обставин, рішення суду, в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Також судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на спірну земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_3 (а. с. 59-60 т. 1).
Оскільки, як вказано вище договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_3 отримав вказаний державний акт не підлягає визнанню недійсним, а відчужена на підставі нього земельна ділянка, може бути витребувана власником без визнання його недійсним.
Проте, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора щодо витребування спірної земельної ділянки і рішення суду ні прокурором ні Одеською міською радою, в цій частині не оскаржується.
Тому, враховуючи, що підстава набуття ОСОБА_3 спірної земельної ділянки (договір купівлі-продажу) не підлягає визнанню недійсним з підстав, з яких просить прокурор, враховуючи вище викладене, а в задоволенні позовних вимог прокурора щодо витребування спірної земельної ділянки судом першої інстанції відмовлено і рішення суду в цій частині прокурором не оскаржується, то відсутні підстави для визнання недійсним вище вказаного державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, який ОСОБА_3 отримав на правовій підставі відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, яка залишається чинною. Отже, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, в цій частині.
За таких обставин, рішення суду, в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія, не роблячи висновків стосовно не оскаржуваної частини рішення суду, частково погоджується з доводами апеляційної скарги, і вважає, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2015 року необхідно скасувати, в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 27.02.2008 року за реєстровим № 1161 та, в частині визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_3, з ухваленням нового рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.04.2015 року по справі за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_3, Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, скасування державних актів на земельну ділянку та їх державної реєстрації, приведення земельної ділянки до попереднього стану та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, в інтересах якої виступає заступник прокурора Київського району м. Одеси, ОСОБА_5, Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області про визнання добросовісним набувачем та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою скасувати, в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. 27.02.2008 року за реєстровим № 1161 та, в частині визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3.
Ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич