Справа № 515/1536/15-ц
Провадження № 2/515/2031/15
Татарбунарський районний суд Одеської області
09 жовтня 2015 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
при секретарі Коренчук О.Е.
адвоката (ів) ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4
про визначення частки померлого у спільній сумісній власності,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою про визначення частки померлого у спіль- ній сумісній власності, посилаючись на наступні обставини.
23.03.2013 р. помер її батько ОСОБА_5, після смерті якого залишилась частина квартири АДРЕСА_1. На останні частини зазначеної квар- тири мають право вона, її матір ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_4 Вона своєчасно звернулася до нотаріуса з приводу прийняття у спадщину частини квартири, що залишилась після смерті батька, але отримала відмову у зв'язку з тим, що не визначена частка квартири, що нале- жала покійному батькові. Відповідачі відмовились від прийняття у спадщину батькової частини квартири. Оскільки, згідно документів, вона, відповідачі та покійний батько являлися співвлас- никами згаданої квартири, то їх частки є рівними. Отже, батькові належала 1/4 частка зазначеної квартири. Зважаючи на дані обставини, просила суд визначити за ОСОБА_5, який помер, 1/4 частку у спільній сумісній власності - у квартирі АДРЕСА_1.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 - у судове засідання не з'явився, надав заяву, в який просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідачі у судове засідання не з'явився, надали до суду заяви, в яких позовні вимоги визна- ли, просили справу розглянути без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Як вбачається з копії паспорту КМ 746723 та копії свідоцтва про народження серії І-ЖД № 006 844 (а.с.3,5), позивач народилася 03.11.1995 р. у м.Кілія Одеської області, її батьками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Згідно копії свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області № 264 від 19.098.2002 р., та копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно серії ССВ № 838352 і додатків до нього (а.с.6,7), власниками кв.№ 6 по вул.Котовського,12-а у м.Татарбунари Одеської області, що належить їм на праві спіль- ної сумісної приватної власності, зазначені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_2
Копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 335144 (а.с.10) підтверджується, що ОСОБА_5 помер 23.03.2013 р. у м.Одеса.
Відмова нотаріуса свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спад- щину на частку квартири АДРЕСА_2 з причини невизначеності частки померлого у спільній сумісній власності у згаданій квартирі (а.с.11).
Згідно ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток ко- жного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісний власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Як передбачено ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 7 від 30.05.2008 р. «Про су- дову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними.
У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 перебувала у спільній сумісній власності позивача, відповідачів та ОСОБА_5, який помер 23.03.2013 р. Однак позивач не має можливості вирішити питання про прийняття спадщини, що залишилась після смерті її батька ОСОБА_5, у зв'язку з неможливістю визна- чення частки померлого у спільному нерухомому майні.
Таким чином, померлому ОСОБА_5 належала 1/4 частина згаданої квартири і ця його частка є рівною з частками позивача і відповідачів у спільній сумісній власності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.58-60,208,209,213-215 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30. 05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 368,370,1216,1217,1226 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки померлого у спільній сумісній власності задово- льнити.
Визначити, що ОСОБА_5, який помер 23 березня 2013 р. у м.Одеса, нале- жала 1/4 частка у спільній сумісній власності - у квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засі- данні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Тимошенко