Справа № 523/4881/15-ц
"23" вересня 2015 р.
Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Малиновського О.М.
при секретарі - Шевчук М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 (далі за текстом державний виконавець) в якій просить визнати дії державного виконавця неправомірними в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.09.2014р. Просить скасувати вказану постанову. Заява мотивована тим, що на думку ОСОБА_1 у державного виконавця були відсутні законні підстави для закінчення виконання виконавчого провадження про його вселення в будинок №8 по 3-ому Західному провулку в м. Одесі, оскільки 19.09.2014р. державний виконавець намагаючись його вселити у житлове приміщення фактично його вселила у комору, проти чого заперечував ОСОБА_1 Не дивлячись на заперечення державний виконавець склала акт від 19.09.2014р., а згодом винесла постанову про закінчення виконавчого провадження. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 16.04.2015р. був поновлений ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даною скаргою.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Від його представника надійшла до суду заява про розгляд справи у їх відсутність.
Державний виконавець в судове засідання не з'явилася без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Раніше направила до суду заперечення в яких вважала, що скарга є безпідставною, просила відмовити в її задоволені.
Залучені до участі у справі заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися без поважаних на те причин. Про час та місце розгляду справи даним особам судом неодноразово направлялося повідомлення про слухання справи. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у державного виконавця Коренюк О.В. перебував виконавчий лист №1527/2-5326/11, виданий 06.12.2013р. Суворовським районним судом м. Одеси на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.04.2013р., за яким ОСОБА_1 вселили у домоволодіння №8 по провулку Західному, 3 у м. Одесі (виконавче провадження №ВП41191462).
Постановою від 12.12.2013р. державним виконавцем Румейко В.П., на підставі заяви ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження, а боржнику ОСОБА_3 було надано строк для добровільного виконання рішення суду.
Постановою від 03.04.2014р. зазначене вище виконавче провадження було закінчено в зв'язку з його виконанням, а саме вселенням ОСОБА_1 у спірне домоволодіння.
На підставі заяви ОСОБА_1 щодо його повторного вселення у спірне домоволодіння, постановою державного виконавця Коренюк О.В. від 10.07.2014р. була скасована постанова від 03.04.2014р. про закінчення виконавчого провадження та відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1527/2-5326/11.
19.09.2014р. державним виконавцем, був складений акт в якому було зазначено, що ОСОБА_1 вселили у домоволодіння, а боржник надав стягувачу доступ до приміщення.
На підставі складеного акту, державний виконавець 25.09.2014р. ухвалила постанову якою закінчила виконавче провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», тобто в зв'язку з його фактичним виконанням.
Разом з тим, суд вважає, що така постанова ухвалена державним виконавцем передчасною з наступних підстав.
Так, згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІУ виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішенням, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 11 Закону України №606-ХІУ визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст.6 Закону України №606-ХІУ державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Стаття 79 Закону України №606-ХІУ регламентує умови та порядок виконання рішення суду про вселення сятгувача, зокрема у разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його у примусовому порядку, який полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт на підставі якого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч.2,5 статті).
Як було зазначено вище 19.09.2014р. державним виконавцем було складено акт про фактичне виконання рішення суду. З оглянутого акту вбачається, що його було складено в присутності ОСОБА_1, який в наступному відмовився від його підписання, вважаючи, що рішення суду не виконано, оскільки його фактично вселили в комору, а не в житлове приміщення, як це зазначено в рішенні суду. На зазначені обставини державний виконавець не звернув уваги та безпідставно зазначив в акті про фактичне виконання рішення суду. Крім того, в порушення вимог ч.2 ст. 79 Закону України державний виконавець не переконався, та не зазначив цього в акті від 19.09.2014р., проте, що ОСОБА_1 після вселення мав можливість проживати у вселеному приміщенні.
На даний час ОСОБА_1 фактично не вселився у житлове приміщення, а рішення суду в цій частині фактично невиконане.
Отже, державний виконавець ухвалюючи постанову від 25.09.2014р. не звернув увагу на вимоги визначені Законом України № 2343-XII, не дав їм належної правової оцінки та передчасно закінчив виконавче провадження, що безумовно є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1, як стягувача у виконавчому провадженні, пов'язаного з своєчасним та повним виконання рішення суду.
При обставинах зазначених вище, суд дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 387 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 в частині ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.09.2014р. по виконавчому провадженню, реєстраційний номер №ВП41191462.
Зобов'язати державного виконавця Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.09.2014р. по виконавчому провадженню, реєстраційний номер №ВП41191462, продовживши виконання виконавчого листа №1527/2-5326/11, виданого 24.05.2013р. Суворовським районним судом м. Одеси про вселення ОСОБА_1 в будинок №8 по 3-ому Західному провулку в м. Одесі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя -