12.10.2015 Справа № 756/8631/15-ц
унікальний № 756/8631/15-ц
провадження № 2/756/4383/15
12 жовтня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маринченко М.М., при секретарі Приголовкіну В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 4928242 грн. 90 коп.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 13 листопада 2014 року відповідач взяв у нього в позику для особистих потреб 228178 доларів США з кінцевим строком повернення 13 травня 2015 року, проте по сьогоднішній день позику не повернув.
Ухвалою суду від 17 липня 2015 року відкрито провадження в зазначеній справі.
В судовому засіданні позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що відповідач, який ухиляється від повернення позики та не виходить на зв'язок, може відчужити належне йому майно та виїхати за межі України, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
У зв'язку з цим просить суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках відповідача в банківських та фінансових установах, накласти арешт на нерухоме майно відповідача, а саме дві земельні ділянки, заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок, а також тимчасово на період судового розгляду справи та виконання рішення суду заборонити відповідачу виїзд за межі України.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З інформаційних довідок з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відповідачу на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2, площею 3,384 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_2, та земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Суд вважає за необхідне накласти арешт на вказані земельні ділянки, оскільки невжиття вказаного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Підстав для вжиття інших заходів забезпечення позову, про які просить позивач, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 151,152, 153 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 3,384 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, які на праві приватної власності належать ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованому у АДРЕСА_3
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до ч. 9 та ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя М.М.Маринченко