Справа № 755/14896/15-ц
"28" вересня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Марцинкевича В.А.
при секретарі Бовкун О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення майна з - під арештів ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення майна з - під арештів, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.09.1999 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомості на біржових торгах ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1. Договір було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу НОМЕР_1-159 за № 606/29966.
04.11.2011 року ОСОБА_2 було складено заповіт за яким вона заповіла квартиру НОМЕР_1 ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.08.1996 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу НОМЕР_1-159 за № 606/29966 та належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою київською державною нотаріальною конторою за № 17Н-461 від 23.02.1994 року.
Постановою прокуратури Дніпропетровської області від 03.07.1997 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_3.
Вироком Дніпропетровського обласного суду від 08.05.1998 року ОСОБА_3 було засуджено до 4 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна в дохід держави та з позбавлення права займати керівні посади , які пов'язані з розпорядженням фінансовими та матеріальними ресурсами строком на 5 років.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.09.1999 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомості на біржових торгах ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1. Договір було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу № 25-159 за № 606/29966.
04.11.2011 року ОСОБА_2 було складено заповіт за яким вона заповіла квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.08.1996 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу НОМЕР_1-159 за № 606/29966 та належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою київською державною нотаріальною конторою за № 17Н-461 від 23.02.1994 року.
Постановою прокуратури Дніпропетровської області від 03.07.1997 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_3.
Вироком Дніпропетровського обласного суду від 08.05.1998 року ОСОБА_3 було засуджено до 4 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна в дохід держави та з позбавлення права займати керівні посади , які пов'язані з розпорядженням фінансовими та матеріальними ресурсами строком на 5 років.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до листа Дарницького районного суду м. Києва від 21.09.2015 року у період постановлення ухвали 13.08.1996 року процесуальні документи за результатами розгляду подання державного виконавця формувалися до виконавчого провадження, яке перебувало на зберіганні виконавчої служби , а тому в провадженні Дарницького суду відсутні матеріали справи щодо накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4
Таким чином, на теперішній час питання щодо зняття арешту не вирішено.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 88, 224, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16,328,319,391 ЦК , суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення майна з - під арештів - задовольнити частково.
Скасувати арешт накладений ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.08.1996 року на квартиру АДРЕСА_1, зареєстрований 22.08.1996 року НОМЕР_5, внутр.. № НОМЕР_2.
Скасувати арешт квартиру АДРЕСА_1 накладений постановою прокуратури Дніпропетровської області № 156 від 03.07.1997 року, зареєстрований 18.07.1997 року НОМЕР_4, внутр.. № НОМЕР_3.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.