Справа № 22-ц/793/1558/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 27 Степаненко О. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бородійчук В. Г.
07 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБородійчука В. Г.
суддівДемченка В. А. , Василенко Л. І.
при секретаріВолвенко А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 жовтня 2013 року по справі за позовом кредитної спілки «Чураївна» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми боргу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника КС «Чураївна», колегія суддів, -
08 квітня 2013 року КС «Чураївна» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми боргу.
В обгрунтування позовних вимог КС «Чураївна» вказала, що відповідач ОСОБА_6., 14 березня 2008 року вступила в КС «Чураївна» та сплатила вступний внесок в розмірі 25 грн., а також обов'язковий пайовий внесок в розмірі 05 грн..
07 квітня 2010 року між КС «Чураївна» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № С03-15, відповідно до якого КС надала йому кредит в розмірі 12 000 грн. терміном до 07 квітня 2011 року на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, забезпеченості та сплати відсотків в розмірах та строки, визначені умовами цього договору. Також, з ОСОБА_6 було укладено договір поруки № С03-15 від 07 квітня 2010 року, за яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника.
27 травня 2010 року між КС «Чураївна» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № Б05-07, відповідно до якого кредитна спілка надала йому кредит в розмірі 10 000 грн. на термін до 27 травня 2011 року на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, забезпеченості та сплати відсотків в розмірах та строки, визначені умовами цього договору. Також, з ОСОБА_6 було укладено договір поруки № Б05-07 від 27 травня 2010 року, за яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника.
За умовами пункту 4.1 кредитного договору № С03-15, сторони домовилися про графік погашення основної суми та процентів за користування кредитом. Згідно до цього графіку позичальник повинен був робити зазначені сплати 7 числа кожного місяця. ОСОБА_7 з 07 грудня 2010 року перестав погашати основну суму та проценти за користування кредитом.
За умовами пункту 4.1 кредитного договору № Б05-07, сторони домовилися про графік погашення основної суми та процентів за користування кредитом. Згідно цього графіку позичальник повинен був робити зазначені сплати до 27 числа кожного місяця. ОСОБА_7 з 27 грудня 2010 року перестав погашати основну суму та проценти за користування кредитом.
Згідно пункту 8.1 договорів № С03-15 та № Б05-07, при порушенні строку сплати кредиту, позичальник зобов'язувався сплатити подвійні проценти за весь термін фактичного користування кредитом та пеню в розмірі 1 % за добу від суми непогашеної заборгованості згідно графіка платежів, а також відшкодувати кредитодавцю шкоду, спричинену таким невиконанням або неналежним виконанням, включаючи упущену вигоду.
Згідно п. 8.2 договорів № С03-15 та № Б05-07, при порушенні п.7.3.1 (створенні простроченої заборгованості більш ніж 1 календарний місяць; створенні незабезпеченої заборгованості з будь-яких обставин; використання кредиту не за призначенням; створення реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором, позичальник додатково, крім пені, сплачує штраф в розмірі 50 % від загальної суми неповернутого кредиту.
Заборгованість відповідачів перед позивачем становить:
- сума основного боргу по договору № Б05-07 від 27 травня 2010 року в розмірі 5 406,32 грн., відсотки по кредиту становлять 17 951,35 грн., всього боргу по договору № Б05-07 від 27 травня 2010 року - 23 357,67 грн.;
- сума основного боргу по договору № С03-15 від 07 квітня 2010 року в розмірі 5 850,17 грн., відсотки по кредиту становлять 19 819,42 грн., всього боргу по договору № С03-15 від 07 квітня 2010 року - 25 669,59 грн..
Загальна сума боргу по договорам кредиту № Б05-07 від 27 травня 2010 року та № С03-15 від 07 квітня 2010 року складає 49 027,26 грн. і дану суму позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 жовтня 2013 року позов КС «Чураївна» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь КС «Чураївна» суму боргу в розмірі 49 027,26 грн..
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь КС «Чураївна» судові витрати в сумі 490,27 грн..
В апеляційній скарзі ОСОБА_6. просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 жовтня 2013 року як незаконне і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Судові витрати стягнути з позивача.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з слідуючих підстав.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, дане рішення суду вказаним вимогам не відповідає.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_6. 14 березня 2008 року вступила в КС «Чураївна» та сплатила вступний внесок в розмірі 25 грн., а також обов'язковий внесок в розмірі 05 грн. ОСОБА_7 27 травня 2010 року вступив в КС «Чураївна» та сплатив вступний внесок в розмірі 25 грн., а також обов'язковий внесок в розмірі 05 грн..
Як вбачається з матеріалів справи, між КС «Чураївна» та ОСОБА_7 07 квітня 2010 року було укладено кредитний договір № С03-15 (а.с. 11-12), відповідно до якого кредитна спілка надала ОСОБА_8 кредит в розмірі 12 000 грн. терміном до 07 квітня 2011 року на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, забезпеченості та сплати відсотків в розмірах та строки, визначені умовами договору. 27 травня 2010 року між КС «Чураївна» та ОСОБА_7 було укладено ще один кредитний договір № Б05-07 (а.с. 10), відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 10 000 грн. на термін до 27 травня 2011 року на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, забезпеченості та сплати відсотків в розмірах та строки, визначені умовами договору.
Поручителем ОСОБА_7 по вищевказаних кредитних договорах виступила ОСОБА_6.. В підтвердження цього, між нею та КС «Чураївна» були укладені договори поруки № С03-15 від 07 квітня 2010 року (а.с. 12) та № Б05-07 від 27 травня 2010 року (а.с. 10).
За умовами пункту 4.1 кредитного договору № С03-15 сторони домовилися про графік погашення основної суми та процентів за користування кредитом. ОСОБА_7 з 07 грудня 2010 року перестав погашати основну суму та проценти за користування кредитом.
Також, за умовами пункту 4.1 кредитного договору № Б05-07 сторони домовилися про графік погашення основної суми та процентів за користування кредитом. ОСОБА_7 з 27 грудня 2010 року перестав погашати основну суму та проценти за користування кредитом.
Згідно пункту 8.1 договорів № С03-15 та № Б05-07, при порушенні строку сплати кредиту, позичальник зобов'язувався сплатити подвійні проценти за весь термін фактичного користування та пеню в розмірі 1 % за добу від суми непогашеної заборгованості згідно графіка платежів, а також відшкодувати кредитодавцю шкоду, спричинену таким невиконанням або неналежним виконанням, включаючи упущену вигоду.
Відповідно до п. 8.2 договорів № С03-15 та № Б05-07 при порушенні п. 7.3.1 (створенні простроченої заборгованості більше ніж 1 календарний місяць; створенні незабезпеченої заборгованості з будь-яких обставин; використання кредиту не за призначенням; створення реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором, позичальник додатково, крім пені, сплачує штраф в розмірі 50 % від загальної суми неповернутого кредиту.
Ст. 533 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання - це здійснення боржником на користь кредитора обумовленої дії, яка складає предмет зобов'язання.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено і дану обставину сторони не заперечили, що КС «Чураївна» свої зобов'язання за кредитними договорами виконала та надала ОСОБА_7 кредитні кошти в розмірі 12 000 грн. за умовами кредитного договору № С03-15 від 07 квітня 2010 року та в розмірі 10 000 грн. за умовами кредитного договору № Б05-07 від 27 травня 2010 року. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими касовими ордерами підписані одержувачем ОСОБА_7 та головним бухгалтером КС «Чураївна» (а.с. 16-17).
Як вже було зазначено вище, відповідач ОСОБА_7 не виконав свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, переставши погашати тіло кредиту та відсотки з 07 грудня 2010 року за кредитним договором № С03-15 та з 27 грудня 2010 року за кредитним договором № Б05-07.
Згідно розрахунків заборгованості, що були надані позивачем та приєднані до матеріалів справи, борг ОСОБА_7 за кредитними договорами № С03-15 від 07 квітня 2010 року та № Б05-07 від 27 травня 2010 року складає 49 027,26 грн.. Вказані розрахунки були предметом дослідження суду першої інстанції та колегії суддів в суді апеляційної інстанції, вони визнані правильними і підстав для визнання їх незаконними в суду немає.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи заборгованість з відповідачів, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що договірні зобов'язання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виконані не в повному обсязі, існує заборгованість позичальника перед кредитною спілкою, доводів, що спростовували б такі встановлені обставини сторонами суду не надано, тому й стягнув солідарно вказану заборгованість з відповідачів, тому що вважав, що в даному випадку ОСОБА_6. несе солідарну заборгованість як поручитель за виконання божником ОСОБА_7 взятих на себе зобов'язань.
Колегія суддів перевіряючи законність рішення районного суду та доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 вважає, що висновок районного суду про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу за кредитними договорами є неправильним та підлягає скасуванню з вищевикладеним підстав.
Дійсно, судом правильно було встановлено, що відповідач ОСОБА_7 порушив свої зобов'язання за кредитними договорами № С03-15 від 07 квітня 2010 року та № Б05-07 від 27 травня 2010 року. Вірним є також висновок щодо застосування до даних правовідносин вимог ст. 1054 ЦК України, відповідно до якого на позичальника покладено обов'язок повернути кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Однак, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, солідарно стягуючи кошти також із поручителя припустився помилки та не вірно застосував в даному випадку норми матеріального права щодо визначення строку дії поруки, що призвело до ухвалення неправильного рішення.
Переглядаючи справу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить із слідуючого.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Як вже було зазначено вище, відповідач ОСОБА_7 не виконав свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів, переставши погашати тіло кредиту та відсотки з 07 грудня 2010 року за кредитним договором № С03-15 та з 27 грудня 2010 року за кредитним договором № Б05-07.
Після вказаних дат, погашення кредитів позичальником не здійснювалося.
З матеріалів справи вбачається, що з вимогами про невиконання грошових зобов'язань за кредитними договорами № С03-15 та № Б05-07 до поручителя ОСОБА_6 КС «Чураївна» звернулася 14 лютого 2012 року (а.с.13 зв. сторона, а.с.14 зв. сторона), тобто з пропуском 6-тимісячного строку від дня припинення сплати кредитором кредитних коштів та настання строку виконання основного зобов'язання. Представник КС «Чураївна» в суді апеляційної інстанції не спростував даний факт та визнав, що дійсно з такими вимогами кредитна спілка звернулася до ОСОБА_6 саме 14 лютого 2012 року, про те в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ОСОБА_6 вказаних претензій.
Дана обставина дає підстави вважати, що позивачем було пропущено шестимісячний строк для звернення з вимогою до поручителя щодо виконання нею взятих за договорами поруки зобов'язань.
А тому, рішення суду про солідарне стягнення боргу з відповідачів не може залишатися в силі і підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 боргу з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову відносно неї. Рішення в частині стягнення боргу з ОСОБА_8 є законним і підстав для його скасування немає.
Колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для часткового її задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 жовтня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_6 на користь кредитної спілки «Чураївна» суми боргу скасувати.
В задоволенні позовних вимог кредитної спілки «Чураївна» до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу в розмірі 49 027 грн. 26 коп. відмовити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 жовтня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь кредитної спілки «Чураївна» боргу в сумі 49 027 грн. 26 коп. та судових витрат в сумі 490 грн. 27 коп. залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :