Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа № 11-58/10 Головуючий по 1 інстанції:
ОСОБА_1
Категорія: ч.4 ст.152, ч.І
ст.122 КК України Доповідач в апеляційній
інстанції: ОСОБА_2
"26" січня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Єльцова В.О.
суддів Ільченка А.І., Неділька М.І.
за участю прокурора Гришанової Н.Д.
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляціями захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2009 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, молдаванин, громадянин України, раніше судимий 17.06.2005 року Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ст.15, ч.З т.186 КК України до 4 років позбавлення волі, засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.152 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі та ч.І ст.122 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч.І ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання - 10 (десять) років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 З 000 грн. моральної шкоди.
Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст.81 КПК України. Вивчивши матеріали справи, -
встановила: Згідно вироку суду ОСОБА_4 засуджений за те, що він 08 червня 2009 року близько 15 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, погрожуючи фізичною розправою ОСОБА_5, всупереч її волі, привів до свого домоволодіння, шо розташоване в с. Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, де застосовуючи фізичне насильство, що виразилося у здавлюванні її обличчя руками та виказуючи погрози, силоміць руками відкрив рот потерпілій та з метою викликати безпорадний стан останньої, залив їй у горло 150 гр. горілки.
Після чого, скориставшись викликаним безпорадним станом, зґвалтував малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка відчуваючи пригніченість, страх перед погрозами, приниження, не могла чинити опір злочинним діям ОСОБА_4
Крім того, він засуджений за те, що 08 червня 2009 року, у власному домоволодіння в с. Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході вчинення зґвалтування малолітньої ОСОБА_5, умисно, заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді помірно виражених афективно - шокових реакцій з наступним розвитком невротичних розладів з тривожно - депресивними порушеннями та фобічними включеннями, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, та знаходяться в прямому причинно наслідковому зв'язку із вчиненим відносно неї сексуальним насиллям.
В поданих апеляційних скаргах:
- захисник засудженого ОСОБА_3 просила вирок суду відносно ОСОБА_4 змінити в частині кваліфікації його дій з ч.4 ст.152, ч.І ст.122 КК України на ч.І ст.155, ч.І ст.122 КК України та призначити покарання останньому в межах цих статей. При цьому вона покликається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки показанням засудженого, які вказують на те, що статеві зносини з потерпілою відбувались у добровільній формі;
- засуджений ОСОБА_4, вважаючи вирок незаконним і несправедливим внаслідок неповноти та однобічності проведеного досудового та судового слідства, просив його скасувати, а справу направити на додаткове розслідування або змінити кваліфікацію вчиненого ним злочину із ч.4 ст. 152 КК України на ч.І ст. 155 КК України.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4 про задоволення їх апеляції, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи і зроблено обгрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні зґвалтування малолітньої та умисного заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Так, суд правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_4 вчинив статеві зносини із малолітньою з застосуванням до неї фізичного насильства, погрози його застосування, з використанням безпорадного її стану і даний висновок ґрунтується на доказах, які всебічно та повно досліджені судом.
Зокрема, з показань потерпілої ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_4 застосовуючи до неї фізичне насилля, силоміць руками відкрив їй рота та залив 3 чарки горілки для того, щоб її зґвалтувати. Далі заштовхав в кімнату і почав знімати з неї одяг. На її прохання відпустити її додому він почав кричати на неї, ображати нецензурними словами. Після подолання опору він штовхнув її на ліжко та зґвалтував.
Дані показання потерпілої у суді першої інстанції підтвердила свідок, мати потерпілої, ОСОБА_6 про те, що їй донька ОСОБА_5, при поверненні до дому, будучи схвильованою та заплаканою, розповіла, що ОСОБА_4 її зґвалтував.
Наведені показання повністю узгоджуються з даними висновку судово - медичної експертизи № 712/234 від 14.08.2009 року, згідно якого ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливів з саднами лівого стегна, крововиливу зовнішніх статевих губ, крововиливу лівої сідниці. За своїм віком ОСОБА_5 статевої зрілості не досягла. Дані ушкодження у ОСОБА_5 зумовили розлад психічної діяльності у вигляді помірно виражених афективно - шокових реакції з наступним розвитком невротичних розладів з тривожно -депресивними порушеннями та фобічними включеннями, які відносяться до категорії ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Твердження захисника та засудженого про не встановлення судом першої інстанції об'єктивних даних в частині застосування засудженим до потерпілої погроз та фізичне насилля, спростовується наведеними вище доказами, які на думку колегії суддів, є послідовними і такими, що узгоджуються між собою.
Посилання захисника на те, що показання засудженого про добровільне вжиття спиртних напоїв відповідають матеріалам кримінальної справи, згідно яких на думку апелянта, потерпіла проживає у неблагополучній сім'ї, є невірними так як з характеристик останньої, наданих з місця навчання та проживання (а.с.183; 184), такі дані відсутні.
Так само, є невірними доводи апелянтів про те, що потерпіла вступила з засудженим у статеві зносини добровільно, оскільки спростовуються, як наведеними вище доказами, які суд першої інстанції вірно поклав в основу вироку, так і висновком комплексної психолого -психіатричної експертизи № 398 від 19.06.2009 року, згідно якого в період вчинення стосовно потерпілої протиправних дій засудженим, у ОСОБА_5 спостерігалися прояви помірно вираженої афективно - шокової реакції. У пост кримінальній ситуації у потерпілої розвилися помірно виражені невротичні розлади з тривожно - депресивними порушеннями та фобічними включеннями.
Сукупність викладених вище та інших доказів, які буди досліджені у судовому засіданні і наведені у вироку, переконливо свідчать про обґрунтоване визнання винним ОСОБА_4 у вчиненні зазначених вище злочинів і правильну кваліфікацію за ч.4 ст.152, ч.І ст.122 КК України, а посилання апелянтів на те, що як досудове так і судове слідство проведено неповно та однобічно є безпідставне.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання суд урахував характер, ступінь суспільної небезпечності й наслідки вчинених ним злочинів, один з яких є особливо тяжким, усі дані про особу засудженого та обставини справи, що впливали на вид і розмір покарання, а тому призначив покарання, яке в даному випадку є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що постановлений відносно ОСОБА_4 вирок є законним, обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
ухвалила:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05 листопада 2009 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишити без змін.