Справа № 761/9777/15-ц
Провадження № 2/761/4798/2015
про усунення недоліків
08 квітня 2015 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРОКО» та ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним на майбутнє та виселення з нежитлового приміщення, перевіривши виконання вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 119 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви має бути доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
При цьому, до позовної заяви долучено квитанцію від 02.04.2015 року про сплату судового збору в сумі 243,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду, немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, 243 грн. 60 коп.
Разом із тим, згідно роз'яснень, які містяться в п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
При цьому, як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить суд як визнати недійсним на майбутнє договір оренди нежитлового приміщення, так і виселити відповідача з нежитлового приміщення. Таким чином, позовна заява містить декілька вимог немайнового характеру.
Враховуючи викладене, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір окремо з кожної своєї позовної вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119-121, 209, 210 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРОКО» та ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним на майбутнє та виселення з нежитлового приміщення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ М.А. РИБАК