ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
05 грудня 2011 року № 2а-11252/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Каракашьяна С.К., при секретарі Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі
за позовомЗаступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів та Державної служби з питань національної культурної спадщини
до за участю третіх осібКиївської міської ради ОСОБА_1 ОСОБА_2 Спасо -Преображенської Парафії у Голосіївському районі м. Києва Української Православної Церкви.
провизнання протиправним та скасування п.п.31-33 рішення №122/1099 від 21.12.2000,
В січні 2011 року заступник прокурора звернувся з позовом визнання протиправним та скасування п.п.31-33 рішення №122/1099 від 21.12.2000 Київської міської ради «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків та господарських будівель і для ведення будівництва»на підставі яких земельні ділянки за адресами м.Київ, вул. Академіка Кащенка, 49-в, вул. Академіка Кащенка, 49-б, вул. Академіка Кащенка, 49-а були виділені у приватну власність громадянці ОСОБА_3, громадянам ОСОБА_4М та ОСОБА_5
При цьому прокурор стверджує, що про прийняття оскаржуваного рішення він дізнався 10.12.2010р. під час проведення перевірки за зверненням третьої особи. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2011 року позовну заяву було залишено без розгляду з огляду на пропуск строку звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року вищезазначену ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.02.2011р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду. При цьому вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що про оскаржуване рішення прокурору стало відомо 10.12.2010р.
Представником ОСОБА_2 заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим., що відповідно до Наказу Генерального Прокурора України від 02.10.1998 року №2 прокурор був зобов'язаний не рідше одного разу у квартал перевіряти законність актів органів місцевого самоврядування. Також представник третьої особи посилається на те, що прокуратурою Голосіївського району міста Києва у 2006 році проводилася перевірка звернень третьої особи за дорученнями Генеральної Прокуратури України та Прокуратури міста Києва.
Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом вбачається, що посилання статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України про обчислення строку з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, вказує на визначення законодавчо встановленої дати, з якої слід вважати особу, повідомленою про певну обставину. Норми чинного законодавства встановлюють такі випадки, з якими пов'язується повідомлення осіб про певні обставини (напр. опублікування нормативного акту, надсилання податкових повідомлень - рішень, повісток), проте, суд доходить висновку, що Наказ Генерального Прокурора України від 02.10.1998 року №2 таких норм не містить.
Щодо посилання позивача на те, що прокуратурою Голосіївського району міста Києва у 2006 році проводилася перевірка звернень третьої особи за дорученнями Генеральної Прокуратури України та Прокуратури міста Києва, то в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які свідчать про отримання Прокуратурою міста Києва оспорюваних рішень, та спростовують твердження прокурора про те, що про існування цих рішень він дізнався у грудні 2010 року.
Крім того, суд відмічає, що подання позову мотивоване також скасуванням попередніх погоджень Київською міською санепідемстанцією у грудні 2010 року.
Розглянувши зазначене клопотання суд доходить висновку, що воно задоволенню не підлягає, виходячи з вищезазначеного.
1.Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду.
Суддя С.К. Каракашьян