ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
26 січня 2011 року < Час проголошення > № 2а-17444/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу
за позовомКиївського міського центру зайнятості
доОСОБА_1
простягнення коштів,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача отримані кошти у розмірі 2 338, 51 грн.
Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з нез'явленням відповідача чи його представників та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»з урахуванням вимог ч. 8 ст. 35 КАС України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Зважаючи на викладене, враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання та подання представником позивача клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, на підставі ч. 6 ст. 128 адміністративна справа розглядається у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний у ОСОБА_2 районному центрі зайнятості м. Києва з 22.01.2010 по 18.03.2010, що підтверджується персональною карткою №026603115011063744.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю.
За таких умов, відповідачу ОСОБА_2 районним центром зайнятості м. Києва було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю за період з 22.01.2010 по 18.03.2010 у розмірі 2 338, 51 грн., що підтверджується відповідними довідками ОСОБА_2 районного центру зайнятості м. Києва.
Водночас, відповідно до змісту п. «б»ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Як видно з результату виїзної перевірки, яка здійснювалась спеціалістом ОСОБА_2 районному центрі зайнятості м. Києва за 1 кв. 2010 року виявлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку як безробітний у ОСОБА_2 РЦЗ, перебував у трудових відносинах у СП ТОВ «Лобер ГМБХ», а тому не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Наказом ОСОБА_2 районного центру зайнятості м. Києва №5382 від 13.05.2010 відповідач був знятий з обліку у зв'язку з самостійним працевлаштуванням.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
26.10.2010 на підставі Акту №146 від 06.10.2010, яким встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування на обліку як безробітний у ОСОБА_2 РЦЗ, перебував у трудових відносинах у СП ТОВ «Лобер ГМБХ», відповідачу надіслано лист №4185-03/27, яким запропоновано в доровільному порядку повернути неправомірно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 2 338, 51 грн. та який був отриманий відповідачем 26.10.2010.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, з урахуванням чого суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (02100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 2 338, 51 грн. (дві тисячі триста тридцять вісім гривень 51 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя ОСОБА_3