ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 жовтня 2015 року № 826/13125/15
Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу:
за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
доУправління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації
провизнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення витрат
Позивач Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, а також стягнення витрат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.07.2015 суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
11.08.2015 відповідач надав заперечення проти адміністративного позову я яких зазначає про безпідставність та невмотивованість позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судове засідання 06.10.2015 не прибув представник відповідача, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, а тому суд відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Станом на час розгляду справи по суті жодних інших документів від сторін по справі до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Як вбачається з наявних матеріалів справи, Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» в особі відокремленого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень, згідно діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом 2014 року надавалися послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні по кожному зупиночному пункту Ємільчинського району.
Так, пільги по безплатному користуванню приміським транспортом окремих категорій громадян передбачені наступними нормативними актами України:
- Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- Законом України від 22.10.1993. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- Законом України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
- Законом України від 16.12.1993 № 3721-XII «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»;
- Постановою Кабінету Міністрів від 17.05.1993 р. № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було передбачено виділення коштів на компенсацію підприємствам транспорту за надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян.
Зокрема, на виконання вказаної державної програми, згідно додатку 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» передбачено додаткова дотація з державного бюджету до обласного бюджету Житомирської області в сумі 51 783,1 тис. грн.
Пунктами 2, 3, 5-8 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі.
Згідно п.п. 3, 5-8 вказаного Порядку, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь та інших, самостійних структурних підрозділів місцевих адміністрацій, виконавчих рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісячно готують дані про нараховані суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами-постачальниками відповідних соціальних послуг і направляють їх до фінансових органів місцевих державних адміністрацій. Фінансові органи місцевих виконавчих рад на підставі отриманих актів звіряння щомісячно готують реєстри нарахованих сум щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян та направляють їх фінансовим органам обласних державних адміністрацій, які після отримання коштів субвенцій надають органам Державного казначейства платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки місцевих бюджетів. Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються на рахунки головних розпорядників коштів, які здійснюють розрахунки з постачальниками соціальних послуг.
Отже, належним відповідачем по даній адміністративній справі є саме Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації.
У даному випадку, обов'язок Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації відшкодувати залізниці витрати на перевезення пільгових категорій громадян, як його владної управлінської функції, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Законом України «Про залізничний транспорт» (ст. 7 Закону), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002. № 256.
Так, з метою виконання вимог зазначених вище законодавчих актів, 07.02.2014 сторонами (позивачем, Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації (платник) та Ємільчанською районною державною адміністрацією) укладено договір про розрахунки за надані послуги по перевезення пільгових категорій громадян.
Відповідно до п. 2.2., 2.3 та 3.4 зазначеного договору залізниця зобов'язується здійснювати пільгове перевезення громадян передбачених діючим законодавством України, а платник відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» та іншого діючого законодавства за рахунок субвенцій з Державного бюджету, які надходять до місцевих бюджетів на компенсацію коштів за пільговий проїзд окремих категорій громадян, що перевозяться залізничним транспортом, зобов'язується щомісячно сплачувати кошти Залізниці за надання послуг по перевезенню громадян, які мають право на пільговий проїзд, на підставі пред'явлених розрахунків у межах бюджетних асигнувань, передбачених на 2014 рік. У разі скорочення (збільшення) обсягу затверджених асигнувань вживати заходів щодо приведення договірних зобов'язань з підприємствами та обсягів бюджетних зобов'язань у відповідності до уточнених обсягів бюджетних асигнувань.
Так, залізниця здійснила всі дії щодо виконання договірних зобов'язань з надання послуг по перевезенню пільгових категорій громадян та обліку цих пасажирів.
Зокрема, з 01.01.2014 по 31.12.2014 залізницею було надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян по зупиночним пунктам Ємільчинського району на суму 212 630,30 грн.
На підтвердження розміру своїх витрат на перевезення пасажирів, що користуються пільгами, залізницею надсилались на адресу відповідача кожен місяць 2014 року акти звіряння розрахунків та облікові форми.
Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян за вказаний період не здійснювалось у повному обсязі.
Відповідач перерахував на рахунок позивача за період 2014 року кошти в розмірі 201 484,99 грн.
Тобто, заборгованість відповідача перед ДТГО «Південно-Західна залізниця» за перевезення пільгових категорій громадян по зупиночним пунктам Ємільчинського району за 2014 рік становить 11 145,31 грн.
Відповідач посилається на те, що кошторисні призначення на 2014 рік по відшкодуванню витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян склали 201 880,78 грн., профінансовано 201 880,78 грн., а тому станом на 01.01.2015 вважає, що заборгованість відсутня.
Проте, відповідно до п. 6 Порядку у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
В даному випадку, відповідач не надав суду підтвердження про надання до фінансового органу Ємільчинської районної державної адміністрації уточненої інформації про фактично нараховані у поточному місяці сум додаткових зобов'язань.
Так, на підставі отриманої інформації, фінансовий орган міг вирішувати питання про фінансування додаткових зобов'язань наступним чином:
- збільшення обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;
- перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок позицій, по яким не відбулось повного чи часткового освоєння коштів;
- реєстрація заборгованості за минулий період та включення її в кошторис наступного періоду.
Таким чином, відповідач в цій частині не виконав вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, чим порушив право ДТГО «Південно-Західної залізниці» на отримання компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізницею в повному розмірі.
З даного приводу суд вважає за необхідне зауважити, що мотивувальною частиною постанови Верховного Суду України від 13.10.2009 по справі № 21-348во09 визначено, що мета укладання договору про розрахунки за надані послуги по перевезенню позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правової угоди, тобто, перевізник не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору. Крім того, Верховний Суд України в даному випадку зазначає, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади.
У відповідності до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 № 781/11/13-10 зазначено, що суди, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів, дійшли помилкового висновку, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою в особі органу виконавчої влади, в даному випадку в особі відповідача.
В даному випадку, звертаючись до суду із вказаним позовом, Держане територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» допустимими доказами по справі підтвердило, що належним чином виконує вимоги законів України та постанов Кабінету Міністрів України, якими передбачено державну програму соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету для окремих категорій громадян, а саме: позивачем встановлено таку соціальну пільгу, як безкоштовний проїзд у залізничному транспорті приміського сполучення, відповідно до чого залізниця, надаючи послуги з безкоштовного перевезення таким категоріям громадян, несе матеріальні витрати (витрати на енергоносії, заробітну плату працівникам, знос рухомого складу, витрати на утримання колії та інші витрати), що мають бути відшкодовані останній з державного бюджету на підставі наведених норм чинного законодавства.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду допустимих доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог.
Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог, зважаючи на що, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа..
Згідно ст. 8 Закону України від 16.01.2014 № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік», розмір мінімальної заробітної плати на період з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року становить 1 218,00 грн.
Отже, мінімальна ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року становить - 1 827 грн., а максимальна - 4 872 грн.
В даному випадку, при сумі позову 11 145,31 грн., ставка судового збору становить 1 827 грн.
Так, позивачем при поданні вказаного позову за вимогу майнового характеру сплачено 487,20 грн. судового збору та 73,08 грн. за вимогу немайнового характеру.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, решта суми судового збору за розгляд позову майнового характеру у розмірі 1 339,80 грн. підлягає за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, судові витрати (судовий збір) у розмірі 560,28 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, а саме, щодо не реєстрації за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по кожному зупиночному пункту Ємільчинського району за цей же період та не надсилання інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Ємільчинської районної державної адміністрації.
3. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця» (м. Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 04713033) витрати, які понесла ДТГО «Південно-Західна залізниця» на перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у сумі 11 145,31 грн.
4. Судові витрати в сумі 560,28 грн. присудити на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (м. Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 04713033) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації.
5. Стягнути решту суми судового збору з Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України в розмірі 1 339,80 грн., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська