25 серпня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1735/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого -судді Маренича І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Першотравневого району м. Чернівці в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці до Госпрозрахункового державного підприємства «Буковинатунельбуд», -
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Госпрозрахункового державного підприємства «Буковинатунельбуд»про стягнення заборгованості в сумі 13988,37 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив наступне, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. На підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підлягають сплаті за період з 01.02.2011 року по 25.03.2011 року за Госпрозрахунковим державним підприємством «Буковинатунельбуд»рахується заборгованість в сумі 13988,37 грн., яку необхідно стягнути. На день пред'явлення позову відповідач вказану заборгованість не сплатив.
Від представника позивача поступило клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, при цьому представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, позов визнає в повному обсязі.
Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, причину неявки не повідомив. Проте конверти з поштовою відміткою повертались на адресу суду. Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ” відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У зв'язку з наведеним, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Письмові заперечення відповідач на позов не подав.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ст.121 Конституції України до основних функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом. Однією із форм представництва є, у відповідності до ч.3 ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру ”, звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Судом встановлено, що Госпрозрахункове державне підприємство «Буковинатунельбуд»зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, як юридична особа 18.06.2007 року згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взяте на облік, як платник страхових внесків до УПФУ в Першотравневому районі м. Чернівці.
На підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за період з 01.02.2011 року по 25.03.2011 року, що підлягають сплаті, за Госпрозрахунковим державним підприємством «Буковинатунельбуд»рахується заборгованість по списку № 1 в сумі 13988,37 грн.
Заборгованість на суму 13988,37 грн. також підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” в частині пенсій, призначених відповідно до п. “а”ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ”. Дані розрахунки, а також Акти звірок були надіслані на адресу відповідача, про що свідчать відповідні супровідні листи та копії конвертів.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача працювали наймані працівники, які мали всі необхідні підстави для призначення їм пільгових пенсій відповідно до п. “а”ч.1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ” по Списку №1. За відповідачем за період з 01.02.2011 року по 25.03.2011 року рахується заборгованість на загальну суму 13988,37 грн., з яких окремо по кожному пенсіонеру становить:
1. ОСОБА_1 -1544,81 грн.;
2. ОСОБА_2 -1322,05 грн.;
3. ОСОБА_3 -591,75 грн.;
4. ОСОБА_4 -1842,42 грн.;
5. ОСОБА_5 -1544,77 грн.;
6. ОСОБА_6 3079,97 грн.;
7. ОСОБА_7 -1584,55 грн.;
8. ОСОБА_8 -270,03 грн.;
9. ОСОБА_9 -2208,02 грн.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон №1058-ІV).
Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ”, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу XV “Прикінцеві положення ” Закону № 1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.1. Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV “Прикінцеві положення ” Закону N1058. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV “Прикінцеві положення ” Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Проте, на день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена та складає 13988,37 грн. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми або ж спростовували доводи позивача, суду не подано.
Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст. 11, 72 Кодекс адміністративного судочинства України, позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Госпрозрахункового державного підприємства “Буковинатунельбуд” (ідентифікаційний код 21453343) на користь Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці заборгованість в сумі 13988,37 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Маренич І.В.