14:06год. 23 серпня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1345/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Маренича І.В.
секретаря судового засідання Столяра О.О.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 до Начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернівецької області ОСОБА_4 про протиправну бездіяльність посадової особи -начальника відділу ДВС ГУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_4 -
Представник відповідача за дорученням ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 (позивач), звернувся з адміністративним позовом до Начальника відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернівецької області ОСОБА_4 (відповідач) про визнання бездіяльності щодо неповідомлення про дату, час та місце розгляду скарги від 11 травня 2011 року протиправною та про зобов'язання розглянути скаргу від 11 травня 2011 року по суті та у присутності представника позивача.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначив.
11 травня 2011 року представник позивача звернувся до відповідача зі скаргою, в якій зазначив, що відповідь від 28 квітня 2011 року №Ч-91 не відповідає вимогам Закону України «Пpo виконавче провадження», а також просив повідомити його про дату, час та місце розгляду даної скарги у відповідності до вимог ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон № 393/96).
22 травня 2011 року представник позивача отримав відповідь від 20 травня 2011 року №07-13-176 на скаргу від 11.05.11р., яка в супереч вимог ст.18-19 Закону №393/96 та заявленому проханню представника позивача не містила повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги від 11.05.11р.
Таким чином, відповідач, як посадова особа, своєю протиправною бездіяльністю порушив право позивача на інформацію про дату, час та місце розгляду скарги та право бути присутності при розгляді його скарги, тобто діяв в супереч вимог Конституції України та Закону №393/96.
А тому, представник позивача простить суд задовольнити позов в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю з мотивів наведених у запереченні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі скарги від 11.05.11р. №0105 на дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, представником позивача заявлено вимогу про необхідність повідомити його про дату, час та місце розгляду даної скарги, у зв'язку із тим, що він бажає бути присутнім при розгляді даної скарги(а.с. 8).
На дану скаргу відповідачем було надано відповідь 20 травня 2011 року № 07-13-176(а.с. 9), однак даних про дату, час та місце розгляду скарги вона не містить.
Згідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону №393/96, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону №393/96, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.
Відповідач - посадова особа яка уповноважена розглядати скаргу, зобов'язаний був письмово повідомити представника позивача про дату, час та місце розгляду скарги або ж запросити представника позивача на засідання органу при розгляді даної скарги.
Таким чином, своєю протиправною бездіяльністю, відповідач порушив конституційне право позивача бути повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги або ж бути присутнім при розгляді даної скарги.
Отже відповідач - начальник відділу ДВС ГУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_5 грубо порушив вимоги Наказу Міністерства юстиції України від 18 березня 2004 року № 26/5 «Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління» і безпідставного позбавив права на ознайомлення з матеріалами перевірки та своєчасного отримання відповіді за результатами розгляду даної скарги .
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Органів місцевого самоврядування" їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам и України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,71,94,157,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернівецької області ОСОБА_4 щодо неповідомлення про дату, час та місце розгляду скарги від 11 травня 2011 року.
3. Зобов'язати начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернівецької області ОСОБА_4 розглянути по суті скаргу від 11 травня 2011 року та в присутності ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3.
4. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 29 серпня 2011 р.
Суддя Маренич І.В.