18 вересня 2015 року справа № 823/2972/15
м. Черкаси
15 год. 15 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Орленко В.І.,
при секретарі - Дудці Г.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 внести відомості відносно ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) від 20.02.2015 за № 00009010372453.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх тим, що 20.02.2015 між позивачем та публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” укладено договір №00009010372453 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая on-line», згідно з яким Вкладник вносить, а Банк приймає на депозитний рахунок №26309113024533 грошові кошти в сумі 199020,00 грн. На виконання цього Договору, 20.02.2015 на відповідний депозитний рахунок позивачем перераховані кощти у розмірі 199020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк”.
Листом тимчасової адміністрації АТ «Дельта-Банк» від 08.07.2015 №05-3016874 позивача повідомлено, що будь-які операції по виплаті з рахунку тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації; наразі здійснюється перевірка операцій за рахунками, в т.ч. відкритими на ім'я ОСОБА_1 в банку.
Разом з тим, на адресу позивача до цього часу з боку відповідача не надходило жодних письмових рішень з приводу неповернення йому грошового вкладу в сумі 199020,00 грн. з підстав визнання нікчемним договору №00009010372453 та не роз'яснено правових підстав невнесення його до Переліку вкладників після запровадження в АТ «Дельта-Банк» тимчасової адміністрації Фонду.
Представник відповідача ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, письмові заперечення на позов не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.02.2015 між позивачем (Вкладник) та публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” (Банк) укладено договір №00009010372453 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая on-line», згідно з яким Вкладник вносить, а Банк приймає на депозитний рахунок №26309113024533 грошові кошти в сумі 199020,00 грн.
Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок та по 21 травня 2015 року включно.
Згідно платіжного доручення №7773268 від 20.02.2015 ОСОБА_1 внесено кошти на депозитний рахунок у розмірі 199020,00 грн.; призначення платежу: “залучення коштів на депозит, угода №00009010372453 від 20.02.2015”.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.
Тимчасову адміністрацію запроваджено спочатку строком на 3 місяці з 03 березня 2015р. до 02 червня 2015 р. включно, потім продовжено ще на 3 місяці до 02 вересня 2015 р. та згодом ще на місяць до 02 жовтня 2015 р.
На цей час рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк» не приймалось.
З офіційного сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слідує, що 11.06.2015 Фонд розпочав виплати коштів вкладникам АТ «Дельта Банк» за договорами банківських вкладів. Виплата коштів вкладникам АТ «Дельта Банк» у Черкаській області здійснюється через установи банку-агента АБ «Укргазбанк».
З метою отримання грошового вкладу, 22.06.2015 позивач звертався із письмовою заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування ОСОБА_4 із заявою щодо надання інформації про причини зволікання (затримки) із проведення виплат за рахунок коштів Фонду.
Листом тимчасової адміністрації АТ «Дельта-Банк» від 08.07.2015 №05-3016874 позивача повідомлено, що будь-які операції по виплаті з рахунку тимчасово обмежені на час тимчасової адміністрації; наразі здійснюється перевірка операцій за рахунками, відкритими на ім'я ОСОБА_1 в банку.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон).
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 2 Закону вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною першою статті 26 Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої зазначеної статті Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Згідно з пунктом 1 частини шостої зазначеної статті обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Абзацами дев'ятим та десятим частини шостої статті 36 Закону зобов'язання банку, передбачені пунктами 1-4 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду. 3 метою забезпечення виконання зобов'язань банку, передбачених пунктом 1 частини шостої цієї статті, Фонд має право надати банку цільову позику. Виплати за такими зобов'язаннями за рахунок цільової позики Фонду мають розпочатися не пізніше першого місяця з дати запровадження у неплатоспроможному банку тимчасової адміністрації, а для системно важливих банків - не пізніше двох місяців.
Таким чином, під час тимчасової адміністрації здійснюються виплати лише за тими вкладами, строк яких закінчився, та за рахунок власних фінансових можливостей банку або цільової позики Фонду.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 27, ст. 48 Закону перелік вкладників, формується після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Рішення про відкликання банківської ліцензії АТ «Дельта Банк» та ліквідацію банку не прийнято.
Водночас положеннями статті 38 Закону визначено ряд заходів, які повинна вживати ОСОБА_3 особа Фонду, щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.
Так, як передбачено частиною 2 цієї статті, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону ОСОБА_3 особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
В свою чергу частиною 3 статті 38 Закону визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, а саме:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Частиною 4 статті 38 Закону №4452 встановлено, що ОСОБА_3 особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину (частина 5 статті 38 Закону).
Суд зазначає, що надане законодавством уповноваженій особі Фонду право обмежувати здійснення банком будь-яких операцій не є безумовним, оскільки для реалізації даного права відповідач повинен був мати обгрунтовані підстави для блокування виплат за вкладами позивача, які підтверджені належними доказами.
Відповідно до довідки тимчасової адміністрації Черкаського відділення ПАТ «Дельта Банк» від 10.07.2015 №05-3035959, договір №00009010372453 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая on-line» припинив свою дію 21.05.2015.
Водночас доказів та відповідних обґрунтувань на підтвердження наявності обставин, які б зумовлювали відсутність правових підстав для включення позивача до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідачем суду не надано.
Разом з тим, із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи судом не встановлено наявність підстав для віднесення позивача до вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону, або інших підстав, які б зумовлювали неможливість включення позивача до переліку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що невключення позивача до переліку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порушує гарантоване законом право позивача на отримання суми відшкодування за вкладами, а тому таку бездіяльність уповноваженої особи Фонду слід визнати протиправною.
Враховуючи вищевикладене та виходячи із наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача по невключенню позивача до переліку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду, та зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити ОСОБА_1 до зазначеного переліку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 внести відомості відносно ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договором банківського вкладу (депозиту) від 20.02.2015 за № 00009010372453.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко
Повний текст постанови виготовлений 23.09.2015.