23 вересня 2015 р.Справа № 816/2736/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2015р. по справі № 816/2736/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світлана"
до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області
про скасування індивідуальної податкової консультації,
15.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Світлана" (далі по тексту - ТОВ "Фірма "Світлана", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, в якому просило скасувати індивідуальну податкову консультацію від 23 червня 2015 року №2348/10/16-01-11-03-58.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не було надано відповідь на усі поставлені йому запитання, а тому податкова консультація не виконує свої функції щодо допомоги платнику податків у практичному застосуванні конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 23 червня 2015 року №2348/10/16-01-11-03-58.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ТОВ " Фірма Світлана", посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись своєчасно та належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області.
Згідно з ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Світлана" (код ЄДРПОУ 23811936) у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа 22 січня 1995 року /а.с. 8/ та перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві.
05.06.2015 р. позивач в порядку ст.52 Податкового кодексу України звернувся до ДПІ у м. Полтаві з письмовим запитом, в якому просив надати індивідуальну податкову консультацію на наступні питання:
- чи зобов'язано товариство згідно Закону сплачувати податок на майно (в частині орендної плати) за земельну ділянку за адресою Фрунзе, 33 з урахуванням роз'яснень наданих Комітетом Верховної ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства?;
- чи понесе товариство якусь відповідальність за Податковим кодексом України якщо не буде сплачувати податок на майно (орендну плату) за цю ділянку?;
- чи може підприємство, враховуючи положення статей 50 та 102 Податкового кодексу України уточнити податкові зобов'язання (шляхом їх зняття) за 2012 - 2015 роки і повернути надміру сплачені кошти у вигляді орендної плати, які здійснювались без законних підстав? (а.с. 10).
ДПІ у м. Полтаві своїм листом від 23 червня 2015 року № 2348/10/16-01-11-03-58 за результатами розгляду письмового запиту надало позивачу податкову консультацію. (а.с. 11).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в тексті податкової консультації має бути чітко зазначена рекомендація стосовно конкретної ситуації, що виникла у платника податків у певному податковому періоді, а не лише посилання на норми чинного законодавства або раніше видані листи органу вищого рівня, які мають узагальнюючий характер. Вдповідач не довів правомірності наданої ним податкової консультації. Зважаючи на те, що податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який згідно з частиною другою статті 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд першої інстанції вважав за необхідне згідно частини другої статті 11 КАС України вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати податкову консультацію Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 23 червня 2015 року №2348/10/16-01-11-03-58.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові засади надання індивідуальних податкових консультацій регулюються статтями 52-53 Податкового кодексу України.
Пунктами 52.1 та 52.2 статті 52 Податкового кодексу України встановлено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Наслідком застосування податкової консультації згідно з п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України є те, що платника податку не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Зі змісту вказаної норми Податкового кодексу України слідує, що податкова консультація не може складатись лише з послідовного цитування нормативних актів і не містити остаточних та чітких висновків. Тобто, податкова консультація не повинна сама по собі давати привід для подвійного тлумачення зазначеного в тексті консультації.
Отже, в тексті податкової консультації має бути чітко зазначена рекомендація стосовно конкретної ситуації, що виникла у платника податків у певному податковому періоді, а не лише посилання на норми чинного законодавства або раніше видані листи органу вищого рівня, які мають узагальнюючий характер.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, в наданій відповідачем податковій консультації відсутні відповіді на поставлені платником податків запитання, фактично зміст цієї консультації зводиться до цитування норм чинного законодавства, що регулюють порядок нарахування та сплати орендної плати за землю, без конкретних рекомендацій щодо застосування позивачем цих норм в контексті порушених запитань. Вказана консультація взагалі не містить будь-якої відповіді на третє запитання, стосовно того, чи може підприємство, враховуючи положення статей 50 та 102 Податкового кодексу України, уточнити податкові зобов'язання (шляхом їх зняття) за 2012 - 2015 роки і повернути надміру сплачені кошти у вигляді орендної плати, які здійснювались без законних підстав.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувана консультація не має індивідуального характеру для товариства, оскільки не містить чітких відповідей на поставленні запитання та роз'яснень викладених у ній норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності наданої ним податкової консультації.
Враховуючи, що податкова консультація є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до положень ч. 2 ст. 162 КАС України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, тому суд першої інстанції, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, обгрунтовано вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправною і скасував податкову консультацію Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 23 червня 2015 року №2348/10/16-01-11-03-58.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.08.2015р. по справі № 816/2736/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3
Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2015 р.