07 жовтня 2015 р. Справа № 821/1194/15-а
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Стас Л.В.,
- Турецької І.О.
при секретарі - Аврамовій О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області до державного реєстратора Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Лихенка Олександра Олександровича, третя особа - Агрофірма Радгоспу "Білозерський" про визнання протиправними та скасування рішення та реєстраційної дії, визнання нечинним свідоцтва про право власності,-
Широкобалківська сільська рада Білозерського району Херсонської області звернулась до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Лихенка О.О., третя особа - Агрофірма Радгоспу "Білозерський" про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 05 березня 2015 року про державну реєстрацію за Агрофірмою Радгоспом "Білозерський" права власності на гідротехнічну споруду Водонакопичувач, розташовану в с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області; скасування реєстраційної дії №10484860 від 05 березня 2015 року; визнання нечинним свідоцтво про право власності Агрофірми Радгоспу "Білозерський" на вказаний об'єкт.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року відмовлено Широкобалківській сільській раді Білозерського району Херсонської області в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що 05 березня 2015 року державним реєстратором Лихненко О.О. прийнято рішення №19805395 про державну реєстрацію за Агрофірмою Радгоспу "Білозерський" права власності на об'єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду Водонакопичувач, розташовану в с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області та Агрофірмі Радгоспу "Білозерський" видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - гідротехнічну споруду Водонакопичувач, індексний номер 34532657.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачем здійснено запис №8950045 про право власності Агрофірми Радгоспу "Білозерський" на нерухоме майно - гідротехнічну споруду Водонакопичувач, що розташоване в с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачем належними та допустимим доказами не доведено, які саме права позивача порушені, та які права у відповідності до статей 2 та 6 КАС України підлягають судовому захисту, оскільки позивач не навів обставин, які б свідчили про порушення оскаржуваним рішенням його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень, встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає витяги з Державного реєстру прав або відмовляє у їх наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Частиною 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заявлене право вже зареєстровано.
Пунктом 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №868 від 17 жовтня 2013 року визначено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Згідно п.36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень - Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.
Пунктом 37 передбачено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Наведене свідчить про обов'язок державного реєстратора, зокрема в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація права власності Агрофірми Радгоспу "Білозерський" на гідротехнічну споруду Водонакопичувач, що розташований в с. Широка Балка Білозерського району Херсонської області була здійснена з власної ініціативи Агрофірми та на підставі технічного паспорту №41624 від 13 лютого 2015 року, розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області №549 від 16 вересня 2002 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6501155392015 від 03 березня 2015 року, акту про прийом та ввід в експлуатацію водонакопичувач "гідроспоруда" S-4 га та трубопроводу, витягу з ЄДРПОУ, що підтверджується карткою прийому заяви №19805164 від 05 березня 2015 року (а.с.29).
Аналізуючи надані документи, зокрема, розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області №549 від 10 вересня 2002 року "Про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", колегія суддів вважає, що це розпорядження не є належним документом, що підтверджує виникнення права власності на гідротехнічну споруду Водонакопичувач в розумінні п.37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17 жовтня 2013 року, оскільки ним передбачено лише надання в оренду Агрофірмі "Білозерський" для використання за призначенням земельну ділянку площею 4,0 га, що знаходиться на землях Широкобалківської сільської ради терміном на 49 років.
Окрім цього, розпорядженням першого заступника голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області №1101 від 15 листопада 2003 року визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області №549 від 10 вересня 2002 року "Про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" та вказаним розпорядження, зокрема надано в оренду для використання за призначенням земельну ділянку площею 4,0 га ставка системи місцевого зрошення, що знаходиться на землях Широкобалківської сільської ради СТОВ "Енограй" терміном на 49 років.
Таким чином, враховуючи те, що інші документи, які б підтвердили виникнення права власності на гідротехнічну споруду Водонакопичувач Агрофірмою Радгоспу "Білозерський" не були надані ані під час державної реєстрації, ані під час судового розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення №19805395 про державну реєстрацію підлягає скасуванню, оскільки державний реєстратор діяв не у спосіб, який відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме не перевірив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а відтак ним не були встановлені передбачені ч.1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставним посилання державного реєстратора при винесенні оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року, оскільки на момент здійснення реєстрації цей Порядок втратив чинність відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №868 від 17 жовтня 2013 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав наявності в діях відповідача при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності Агрофірми Радгоспу "Білозерський" на об'єкт нерухомого майна - гідротехнічну споруду Водонакопичувач, розташовану в с. Широка Балка Білозерського району порушень норм законодавства.
Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не доведено, які саме його права порушені та які права підлягають судовому захисту, оскільки спірне майно розташоване на земельній ділянці на території Широкобалківської сільської ради, а незаконна реєстрація права власності на Водонакопичувач порушує права та законні інтереси територіальної громади Широкобалківської сільської ради, тобто унеможливить доступ до об'єкту, що використовується для зрошення, для приймання поверхневих вод при запобіганні підтоплення та для задоволення господарських потреб населення.
На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області задовольнити.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області до державного реєстратора Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Лихенка Олександра Олександровича, третя особа - Агрофірма радгоспу "Білозерський" про визнання протиправними та скасування рішення та реєстраційної дії, визнання нечинним свідоцтва про право власності задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №19805395 від 05 березня 2015 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області, яким проведено державну реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду Водонакопичувач, що розташований в Херсонській області, Білозерський район, Широкобалківська сільська рада за Агрофірмою Радгоспом "Білозерський".
Визнати нечинним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05 березня 2015 року, індексний номер: 34532657, яке видано Реєстраційною службою Білозерського районного управління юстиції Херсонської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: О.В. Лук'янчук
Суддя: Л.В.Стас
Суддя: І.О.Турецька