01 жовтня 2015 р.Справа № 644/7516/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.08.2015р. по справі № 644/7516/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова
про скасування рішення і зобов'язання провести перерахунок пенсії,
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, оформлене протоколом № 19 від 23.04.2014 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, в частині відмови в перерахунку пенсії по заробітній платі позивачу по пенсійній справі № 198902/115.
зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова з 07.02.2014 року провести перерахунок пенсії по заробітній платі позивачу з урахуванням архівних довідок від 28.01.2014 року № Б 190 про заробітну плату, виданих КП "Міський архів" про наявність відомостей Малого підприємства "Оріон" за 1991-1995 роки.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.08.2015 року задоволено адміністративний позов. Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, оформлене протоколом № 19 від 23.04.2014 року засідання комісії з розгляду питань, повязаних з призначенням та виплатою пенсій, в частині відмови в перерахунку пенсії по заробітній платі позивачки по пенсійній справі № 198902/115. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова провести з 14.02.2014 року перерахунок пенсії по заробітній платі позивачки з урахуванням архівних довідок від 28.01.2014 року № Б190 про заробітну плату, виданих КП «Міський архів» про наявність відомостей Малого підприємства «Оріон» за 1991-1995 роки. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивачки судові витрати в розмірі 73 грн. 08 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.08.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 14.02.2014 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням роботи за сумісництвом в МП «Оріон» в період 1991 - 1995 років і надала відповідачу архівні довідки про заробітну плату від 28.01.2014 року № Б 190.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, оформленим протоколом № 19 від 23.04.2014 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, було відмовлено в перерахунку пенсії по зарплаті позивачу по пенсійній справі № 198902/115 з посиланням на те, що в первинних документах встановлено порушення, а саме те, що відомості нарахування заробітної плати знаходяться на зберіганні в архіві не пронумерованими. Також зазначено, що за період з 1991 року по 31.03.1993 року суми фонду оплати праці та страхових внесків за даними звітів підприємства менші, ніж в відомостях нарахування зарплати, що знаходяться на зберіганні в міському архіві. Вказано, що за період з 01.04.1993 року по 1999 роки не має звітів до Пенсійного фонду щодо підтвердження сплати внесків.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов виходив з того, що надані позивачкою під час звернення до відповідача документи підтверджують наявність правових підстав для проведення перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, визначено ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 року (далі-Закон України N 1058-IV).
Відповідно до абзацу 2 ч. 4 ст. 42 Закону України N 1058-IV, за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Згідно до ч. 1 ст. 40 Закону України N 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно п. 2 ст. 41 Закону України N 1058-IV, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
З урахуванням вищевикладених положень Закону та беручі до уваги, що для перерахунку пенсії позивачка надала відповідачу довідку про свій заробіток за сумісництвом за період 1991 - 1995 років, колегія суддів приходить до висновку про те, що для вирішення питання щодо можливості врахування довідки при перерахунку пенсії позивачки відповідач повинен був керуватися положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року N 1788-XII (далі - Закон України N 1788-XII) встановлено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі. Заробіток за роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку.
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України N 1788-XII, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
З 01 січня 2004 року питання щодо оформлення документів для призначення (перерахунку) врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. N 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846.
Відповідно до пп. в) п. 7 пп. 17 вищенаведеного Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком подається довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2 і додатком 3.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Оскільки положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набули чинності з 01 січня 2004 року, то встановлені ним визначення страхового стажу, внесків та залежність розрахунку пенсії, страхового стажу та заробітку від сплачених страхових внесків, введені в дію з набуттям чинності цього Закону, а саме, з 01 січня 2004 року.
Відповідно до статті 106 вищенаведеного Закону, відповідальність за неподання звітів, несплату страхових внесків, порушення порядку нарахування, обчислення страхових внесків несе страхувальник, тобто підприємство, в якому працює особа.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, в МП «Оріон» позивачка працювала на посаді економіста за сумісництвом, а тому жодного відношення до оформлення справ, заведених у діловодстві підприємства, передання їх на зберігання до КП «Міський архів» або сплати підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України не мала. Крім того, відповідно до положень діючого законодавства, саме на МП «Оріон» було покладено обов'язок з приводу звітування та сплати відповідних внесків до Пенсійного фонду України.
Щодо доводів в апеляційній скарзі стосовно того, що в трудовій книжці позивача за період з 1991 року по 1995 року відсутні записи про роботу за сумісництвом, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до діючого законодавства, при прийомі на роботу за сумісництвом пред'явлення трудової книжки не передбачено. За загальним правилом це й неможливо у зв'язку з тим, що трудова книжка перебуває на підприємстві, в установі або організації за місцем основної роботи працівника і видача її працівникові в період роботи не передбачена.
Згідно з пунктом 9 Положення запис до трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом здійснюється за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.
Якщо за основним місцем роботи до трудової книжки працівника не внесено запис про роботу за сумісництвом, то не вноситься запис до неї і про звільнення працівника з цієї роботи.
Отже, запис в трудовій книжці про роботу за сумісництвом не є обов'язковим.
В матеріалах справи містяться відомості нарахування заробітної плати працівникам підприємства "Оріон", з яких вбачається, що позивачка отримувала заробітну плату працюючи на підприємстві за період з січня 1991 року по грудень 1995 року включно та з заробітної плати позивачки щомісяця утримувалися обов'язкові платежі, в т.ч. внески на державне соціальне страхування, відповідно до діючих на той час норм законодавства. (а.с. 69-98)
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивачки права на проведення перерахунку пенсії з заробітної плати з урахуванням довідок КП «Міський архів» від 28.01.2014 року № Б 190.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову, законність та обґрунтованість відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.08.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 19-5, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу, ністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.08.2015р. по справі № 644/7516/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді П'янова Я.В. Зеленський В.В.