06 жовтня 2015 р. Справа № 876/5800/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Збиранка" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства "Збиранка" до Державної екологічної інспекції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області про визнання незаконним та скасування припису від 15.07.2012 року,-
Львівське комунальне підприємство "Збиранка" 19 вересня 2012 року звернулося до суду із позовом до Державної екологічної інспекції у Львівській області, в якому просило визнати незаконним та скасувати припис від 15.07.2012 року, виданий Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища , проведеної 19.06.2012 р. - 10.07.2012 р.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те , що пункт припису «... 1. На підставі приписів належить розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків. Копія наказу та плану організаційно-технічних заходів надати до Держекоінспекціїу Львівській області» позивач звертає увагу, що відповідачем в тому числі і у самому приписі жодним чином не деталізовано на підставі яких саме «приписів» належить розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків.
Вважає, що оспорюваний пункт не відповідає вимогам ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства) та п. 4.23. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища), адже Державною екологічною інспекцією у Львівській області не зафіксовано такого правопорушення, котре виявилося б у не розробленні плану організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків.
Стосовно пункту припису «... 1. Одержати дозвіл та ліміт на розміщення відходів» вважає, що згідно ст. 31 Закону України «Про відходи», з метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та стимулювання впровадження маловідходних технологій КМ України, міністерства та інші центральні і місцеві органи виконавчої влади в межах своєї компетенції здійснюють: а) розроблення та впровадження науково обгрунтованих нормативів утворення відходів на одиницю продукції (сировини та енергії), виконання робіт і надання послуг, що регламентують їх кількісний та якісний склад, відповідно до передових технологічних досягнень; б) періодичний перегляд встановлених нормативів утворення відходів, спрямований на зменшення їх обсягів, з урахуванням передового вітчизняного і зарубіжного досвіду та економічних можливостей; в) встановлення на основі затверджених нормативів (питомих показників обсягів утворення відходів) лімітів на утворення відходів; г) розроблення та впровадження системи поводження з пакувальними матеріалами і тарою; системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив); системи збирання, заготівлі та утилізації зношених шин, резинотехнічних виробів та відходів резинотехнічного виробництва; системи заготівлі та утилізації непридатних до використання транспортних засобів; системи збирання та утилізації електричного та електронного обладнання; системи збирання, видалення, знешкодження, утилізації відходів, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, пов'язаних з ними дослідних робіт; д) розроблення загальних вимог щодо поводження з побутовими відходами; е) розроблення системи інформаційного, науково-методичного забезпечення виробників відходів відомостями про технологічні та інші можливості зменшення обсягів утворення та утилізації відходів; є) запровадження відповідно до закону санкцій за перевищення лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів встановлює КМ України.
Покладаючи за результатами перевірки, проведеної у період з 19 червня по 10 липня 2012 року, на позивача обов'язок одержати дозвіл та ліміт на розміщення відходів до 13 грудня 2012 року Державна екологічна інспекція у Львівській області вищезазначених приписів чинного законодавства України в частині порядку отримання дозволу та ліміту не врахувала. Означене мало наслідком те, що встановлений відповідачем термін виконання пункту Припису «... 1. Одержати дозвіл та ліміт на розміщення відходів» не відповідає вимогам законодавства України.
Щодо пункту Припису «... 2. Внести зміни до паспорта місця видалення відходів» зазначає, що в матеріалах справи наявна копія паспорта місця видалення відходів /МВВ/ від 20.07.2000 року (дата реєстрації: 28.08.2001 року; реєстраційний № 2) (а.с. 75 - 82), затвердженого головою державної обласної адміністрації Львівської області та погодженого головним державним санітарним лікарем Львівської області, начальником Державного управління екології та природних ресурсів Львівської області, начальником Виробничого управління водного господарства Львівської області, начальником Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр», головним геологом Державного геологічного підприємства «ЗахідУкрГеологія» (в подальшому - Паспорт).
Згідно з ст. 28 Закону України «Про відходи», з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини ведеться реєстр місць видалення відходів. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню. Порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Приписами п. 19 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1216 визначено, що щорічно паспорти МВВ підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо і погоджуються органами Мінекоресурсів на місцях. У разі необхідності за рішенням місцевих державних адміністрацій може здійснюватися позачергове уточнення даних паспортів МВВ.
З Акту (а.с. 220), поміж іншого, вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області у 2010 році було проведено планову перевірку скаржника у період з 8 червня по 10 червня; у 2011 році - позапланову перевірку Львівського комунального підприємства «Збиранка» протягом 20 січня та планову перевірку з 26 травня по 16 червня; у 2012 році - позапланову перевірку позивача у період з 6 лютого по 17 лютого. Також, в Акті (а.с. 220 - 221) відповідачем зафіксовано, що у період з 6 лютого по 17 лютого 2012 року відповідачем проведено позапланову перевірку стану виконання припису від 17.06.2011 року № 107/150 за результатами чого виявлено невиконання його пунктів 6-9, 11, 12 та 20.
У матеріалах справи наявна копія припису від 17.06.2011 року № 107/150 (а.с. 126 - 127), пунктом 2 якого Львівське комунальне підприємство «Збиранка» було зобов'язано до 01.08.2011 року (а в подальшому - щорічно) внести зміни до паспорту МВВ.
Виходячи з наведеного, питання внесення змін до паспорту МВВ у 2011 році було перевірено відповідачем в рамках позапланової перевірки, проведеної ще у лютому 2012 року, коли досліджувалось у тому числі і питання належного та повного виконання пункту 2 припису від 17.06.2011 року № 107/150 «Внести зміни до паспорта місця видалення відходів» і порушення згаданого пункту, як це безпосередньо підтверджено Актом, встановлено не було.
Що стосується наданої третьою особою копії листа від 07.11.2011 року № 10-8496 (а.с. 176), в якому, на думку Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, мотивується відмова у погодженні паспорта МВВ на 2011 рік, то із згаданого листа жодним чином не слідує те, на чому наполягає третя особа. Також, у матеріалах справи міститься і наданий третьою особою лист від 20.12.2011 року № 193 (а.с. 177).
Щодо пункту Припису «... 4. Проводити контроль за станом підземних вод» вважає, що відповідності з п. 5.10. Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року № 435, контроль за станом підземних вод має проводитись щокварталу через спостережні свердловини, кількість, розташування і глибина яких встановлюються згідно з проектом полігона.
Як вбачається з Акту (а.с. 221, 224), на ЛП ТПВ організовано систему спостереження за станом поверхневих та підземних вод. Створена моніторингова мережа в кількості 36 свердловин для виявлення можливого забруднення довкілля. Львівським комунальним підприємством «Збиранка» у відповідності з «Програмою робіт проведення спостережень і натурних замірів на території Львівського полігону та прилеглих територій», що затверджена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області 07.10.2009 року, Департаментом житлового комунального господарства та інфраструктури м. Львів і погоджена Державною екологічною інспекцією у Львівській області у 2009 році, а також згідно з угодою від 17.01.2012 року № 17/1-А/10-16, укладеною із Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроекоскоп», проводяться моніторингові спостереження за станом прилеглих до сміттєзвалища поверхневих та підземних вод. У відповідності з вищезгаданою програмою робіт із спостереження та укладеного договору, акредитованою в даній галузі лабораторією проводився моніторинг за станом підземних вод.
За таких обставин, виходячи у тому числі з положень ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 4.23. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, пункт Припису «... 4. Проводити контроль за станом підземних вод» є незаконним, а отже й таким, що підтягає скасуванню.
З приводу пунктів Припису «... 12. Не допускати прояви виливу інфільтрату на прилеглу територію» та «... 16. Розробити заходи по усуненню та недопущенню забруднення інфільтратом поверхневих вод». Як безпосередньо вбачається з Акту (а.с. 225), відділом інструментально- лабораторного та радіаційного контролю відповідача було проведено відбір та аналіз поверхневих вод в контрольних точках: 1) потік б/н, 1 км від підніжжя сміттєзвалища, біля автодороги Львів - Жовква (14 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") (з подальшим впадінням у меліоративний канал) (даний водний об'єкт знаходиться найближче до розташування полігону ТПВ); 2) р. Мапехівка, 50 м вище впадіння меліоративного каналу, с. Малехів; 3) р. Малехівка, 100 м нижче впадіння меліоративного каналу; 4) інфільтрат з нижнього збірника. За результатами проведених досліджень Державною екологічною інспекцією у Львівській області було встановлено, що у відповідності до представлених протоколів досліджень (№ 10 від 16.02.2012 року; № 24 від 21.02.2012 року; № 43 від 20.03.2012 року; № 161 від 30.05.2012 року; № 176 від 11.06.2012 року; № 195 від 07.07.2012 року), якість поверхневих вод у контрольній точці (потік б/н, 1 км від підніжжя сміттєзвалища біля автодороги Львів - Жовква (И 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7")) не відповідає нормативам рибогосподарського водокористування.
Більше того, відповідач стверджує (а.с. 226), що забруднення поверхневих вод здійснюється за межами населеного пункту - с. Малехів - у водний об'єкт II рибогосподарської категорії (безіменний потік, притока р. Малехівка).
В матеріалах справи наявна копія листа Жовківського управління водного господарства від 09.11.2012 року № 368 (а.с. 149), з котрого слідує, що безіменний потік б/н, який знаходиться біля автодороги Львів - Жовква (у тому числі і в координатах: N 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") за своєю суттю до числа приток р. Малехівка не належить. Зазначений безіменний потік б/н (у тому числі і в координатах: N 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") було влаштовано в процесі будівництва автодороги Львів - Жовква з метою забезпечення водовідведення (водостоку) із дорожного полотна. Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги», споруди дорожнього водовідводу - споруди, призначені для відводу поверхневих та ґрунтових вод від земляного полотна та проїзної частини (бокові канави, водовідвідні канави, нагірні канави, водопропускні труби, відкриті та закриті дренажні системи, зливова каналізація тощо). Таким чином, виходячи з правових приписів ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги», безіменний потік б/н, який знаходиться біля автодороги Львів - Жовква (у тому числі і в координатах: N 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") є водовідвідною канавою. Відтак, до числа об'єктів рибогосподарського водокористування він не належить в силу положень ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», де зазначено, що рибогосподарський водний об'єкт (його частина) - водний об'єкт (його частина), що використовується або може використовуватись для цілей рибного господарства.
Відомості, надані Жовківським управлінням водного господарства додатково деталізовані та підтверджені листом Львівського обласного управління водних ресурсів «Львівське облводресурсів» від 28.01.2013 року № 09/156 (а.с. 228): згідно з інформацією Жовківського управління водного господарства від 07.11.2012 року № 363, безіменний потік (у тому числі і в координатах: N 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") знаходиться у безпосередній близькості від автодороги Львів - Рава-Руська (М-09), а саме з лівого боку від неї у випадку слідування в напрямку до міста Рава-Руська Жовківського району Львівської області, знаходиться поза межами сміттєзвалища і не є природним водотоком, а є придорожньою спорудою (кюветом), який було влаштовано в процесі будівництва автодороги Львів - Рава- Руська та під'їзного шляху до Львівського полігону твердих побутових відходів з метою забезпечення водовідведення із дорожнього полотна. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» - це є споруда дорожнього водовідводу. В час перезволоження надлишки води із зазначеної споруди дорожнього призначення скидаються в канал К-30-3 Яричівської о/с. Притокою річки Малехівка дана споруда не являється. Стосовно віднесення споруди до об'єктів рибогосподарського користування в межах своєї компетенції Львівське обласне управління водних ресурсів «Львівське облводресурсів» повідомило, що згідно з ст. 1 Водного кодексу України зазначена споруда дорожнього водовідводу не являється рибогосподарським водним об'єктом.
Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року частково задоволено позовну заяву. Визнано незаконними та скасовано наступні пункти припису Державної екологічної інспекції в Львівській області від 15.07.2012 року, виданого Львівському комунальному підприємству "Збиранка" на підставі акта планової перевірки №949/03/1035 від 19.06.2012 р. - 10.07.2012 р.: 3.Не рідше ніж двічі на місяць відповідальним особам проводити огляд нагірних канав і за потреби очищати. 7.Вжити заходів, спрямованих на обмеження захоронення відходів, які вивозяться спеціалізованими підприємствами із інших адміністративних районів Львівської області. 8.Не допускати спалювання та самозаймання відходів, сухої рослинності та її залишків на Львівському полігоні ТПВ. 9.Провести перешарування інертними матеріалами укосів робочих карт сміттєзвалища. 10.Здійснювати відкачку розчину із дизбар'єру з подальшою утилізацією. 11.Не допускати засмічення прилеглої території до Львівського полігону ТПВ. 12.Не допускати прояви виливу інфільтрату на прилеглу територію. 17.Експлуатацію очисних споруд станції фізико-хімічної очистки здійснювати у відповідності до вимог та нормативів чинного законодавства та правил експлуатації. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що оспорюваний пункт не відповідає вимогам ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства) та п. 4.23. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища), адже Державною екологічною інспекцією у Львівській області не зафіксовано такого правопорушення, котре виявилося б у не розробленні плану організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків.
Стосовно пункту припису «... 1. Одержати дозвіл та ліміт на розміщення відходів» вважає, що згідно ст. 31 Закону України «Про відходи», з метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та стимулювання впровадження маловідходних технологій Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні і місцеві органи виконавчої влади в межах своєї компетенції здійснюють: а) розроблення та впровадження науково обгрунтованих нормативів утворення відходів на одиницю продукції (сировини та енергії), виконання робіт і надання послуг, що регламентують їх кількісний та якісний склад, відповідно до передових технологічних досягнень; б) періодичний перегляд встановлених нормативів утворення відходів, спрямований на зменшення їх обсягів, з урахуванням передового вітчизняного і зарубіжного досвіду та економічних можливостей; в) встановлення на основі затверджених нормативів (питомих показників обсягів утворення відходів) лімітів на утворення відходів; г) розроблення та впровадження системи поводження з пакувальними матеріалами і тарою; системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив); системи збирання, заготівлі та утилізації зношених шин, резинотехнічних виробів та відходів резинотехнічного виробництва; системи заготівлі та утилізації непридатних до використання транспортних засобів; системи збирання та утилізації електричного та електронного обладнання; системи збирання, видалення, знешкодження, утилізації відходів, що утворюються у процесі медичного обслуговування, ветеринарної практики, пов'язаних з ними дослідних робіт; д) розроблення загальних вимог щодо поводження з побутовими відходами; е) розроблення системи інформаційного, науково-методичного забезпечення виробників відходів відомостями про технологічні та інші можливості зменшення обсягів утворення та утилізації відходів; є) запровадження відповідно до закону санкцій за перевищення лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів встановлює Кабінет Міністрів України.
Покладаючи за результатами перевірки, проведеної у період з 19 червня по 10 липня 2012 року, на позивача обов'язок одержати дозвіл та ліміт на розміщення відходів до 13 грудня 2012 року Державна екологічна інспекція у Львівській області вищезазначених приписів чинного законодавства України в частині порядку отримання дозволу та ліміту не врахувала. Означене мало наслідком те, що встановлений відповідачем термін виконання пункту Припису «... 1. Одержати дозвіл та ліміт на розміщення відходів» не відповідає вимогам законодавства України.
Щодо пункту Припису «... 2. Внести зміни до паспорта місця видалення відходів» зазначає, що в матеріалах справи наявна копія паспорта місця видалення відходів /МВВ/ від 20.07.2000 року (дата реєстрації: 28.08.2001 року; реєстраційний № 2) (а.с. 75 - 82), затвердженого головою державної обласної адміністрації Львівської області та погодженого головним державним санітарним лікарем Львівської області, начальником Державного управління екології та природних ресурсів Львівської області, начальником Виробничого управління водного господарства Львівської області, начальником Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр», головним геологом Державного геологічного підприємства «ЗахідУкрГеологія» (в подальшому - Паспорт).
Згідно з ст. 28 Закону України «Про відходи», з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини ведеться реєстр місць видалення відходів. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню. Порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Приписами п. 19 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1216 визначено, що щорічно паспорти МВВ підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо і погоджуються органами Мінекоресурсів на місцях. У разі необхідності за рішенням місцевих державних адміністрацій може здійснюватися позачергове уточнення даних паспортів МВВ.
З Акту (а.с. 220), поміж іншого, вбачається, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області у 2010 році було проведено планову перевірку скаржника у період з 8 червня по 10 червня; у 2011 році - позапланову перевірку Львівського комунального підприємства «Збиранка» протягом 20 січня та планову перевірку з 26 травня по 16 червня; у 2012 році - позапланову перевірку позивача у період з 6 лютого по 17 лютого. Також, в Акті (а.с. 220 - 221) відповідачем зафіксовано, що у період з 6 лютого по 17 лютого 2012 року відповідачем проведено позапланову перевірку стану виконання припису від 17.06.2011 року № 107/150 за результатами чого виявлено невиконання його пунктів 6-9, 11, 12 та 20.
У матеріалах справи наявна копія припису від 17.06.2011 року № 107/150 (а.с. 126 - 127), пунктом 2 якого Львівське комунальне підприємство «Збиранка» було зобов'язано до 01.08.2011 року (а в подальшому - щорічно) внести зміни до паспорту МВВ.
Виходячи з наведеного, питання внесення змін до паспорту МВВ у 2011 році було перевірено відповідачем в рамках позапланової перевірки, проведеної ще у лютому 2012 року, коли досліджувалось у тому числі і питання належного та повного виконання пункту 2 припису від 17.06.2011 року № 107/150 «Внести зміни до паспорта місця видалення відходів» і порушення згаданого пункту, як це безпосередньо підтверджено Актом, встановлено не було.
Що стосується наданої третьою особою копії листа від 07.11.2011 року № 10-8496 (а.с. 176), в якому, на думку Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області, мотивується відмова у погодженні паспорта МВВ на 2011 рік, то із згаданого листа жодним чином не слідує те, на чому наполягає третя особа. Також, у матеріалах справи міститься і наданий третьою особою лист від 20.12.2011 року № 193 (а.с. 177).
Щодо пункту Припису «... 4. Проводити контроль за станом підземних вод» вважає, що відповідності з п. 5.10. Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року № 435, контроль за станом підземних вод має проводитись щокварталу через спостережні свердловини, кількість, розташування і глибина яких встановлюються згідно з проектом полігона.
Як вбачається з Акту (а.с. 221, 224), на ЛП ТПВ організовано систему спостереження за станом поверхневих та підземних вод. Створена моніторингова мережа в кількості 36 свердловин для виявлення можливого забруднення довкілля. Львівським комунальним підприємством «Збиранка» у відповідності з «Програмою робіт проведення спостережень і натурних замірів на території Львівського полігону та прилеглих територій», що затверджена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області 07.10.2009 року, Департаментом житлового комунального господарства та інфраструктури м. Львів і погоджена Державною екологічною інспекцією у Львівській області у 2009 році, а також згідно з угодою від 17.01.2012 року № 17/1-А/10-16, укладеною із Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроекоскоп», проводяться моніторингові спостереження за станом прилеглих до сміттєзвалища поверхневих та підземних вод. У відповідності з вищезгаданою програмою робіт із спостереження та укладеного договору, акредитованою в даній галузі лабораторією проводився моніторинг за станом підземних вод.
За таких обставин, виходячи у тому числі з положень ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 4.23. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464, пункт Припису «... 4. Проводити контроль за станом підземних вод» є незаконним, а отже й таким, що підтягає скасуванню.
З приводу пунктів Припису «... 12. Не допускати прояви виливу інфільтрату на прилеглу територію» та «... 16. Розробити заходи по усуненню та недопущенню забруднення інфільтратом поверхневих вод». Як безпосередньо вбачається з Акту (а.с. 225), відділом інструментально- лабораторного та радіаційного контролю відповідача було проведено відбір та аналіз поверхневих вод в контрольних точках: 1) потік б/н, 1 км від підніжжя сміттєзвалища, біля автодороги Львів - Жовква (14 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") (з подальшим впадінням у меліоративний канал) (даний водний об'єкт знаходиться найближче до розташування полігону ТПВ); 2) р. Мапехівка, 50 м вище впадіння меліоративного каналу, с. Малехів; 3) р. Малехівка, 100 м нижче впадіння меліоративного каналу; 4) інфільтрат з нижнього збірника. За результатами проведених досліджень Державною екологічною інспекцією у Львівській області було встановлено, що у відповідності до представлених протоколів досліджень (№ 10 від 16.02.2012 року; № 24 від 21.02.2012 року; № 43 від 20.03.2012 року; № 161 від 30.05.2012 року; № 176 від 11.06.2012 року; № 195 від 07.07.2012 року), якість поверхневих вод у контрольній точці (потік б/н, 1 км від підніжжя сміттєзвалища біля автодороги Львів - Жовква (И 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7")) не відповідає нормативам рибогосподарського водокористування.
Більше того, відповідач стверджує (а.с. 226), що забруднення поверхневих вод здійснюється за межами населеного пункту - с. Малехів - у водний об'єкт II рибогосподарської категорії (безіменний потік, притока р. Малехівка).
В матеріалах справи наявна копія листа Жовківського управління водного господарства від 09.11.2012 року № 368 (а.с. 149), з котрого слідує, що безіменний потік б/н, який знаходиться біля автодороги Львів - Жовква (у тому числі і в координатах: N 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") за своєю суттю до числа приток р. Малехівка не належить. Зазначений безіменний потік б/н (у тому числі і в координатах: N 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") було влаштовано в процесі будівництва автодороги Львів - Жовква з метою забезпечення водовідведення (водостоку) із дорожного полотна. Згідно з ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги», споруди дорожнього водовідводу - споруди, призначені для відводу поверхневих та ґрунтових вод від земляного полотна та проїзної частини (бокові канави, водовідвідні канави, нагірні канави, водопропускні труби, відкриті та закриті дренажні системи, зливова каналізація тощо). Таким чином, виходячи з правових приписів ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги», безіменний потік б/н, який знаходиться біля автодороги Львів - Жовква (у тому числі і в координатах: N 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") є водовідвідною канавою. Відтак, до числа об'єктів рибогосподарського водокористування він не належить в силу положень ст. 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», де зазначено, що рибогосподарський водний об'єкт (його частина) - водний об'єкт (його частина), що використовується або може використовуватись для цілей рибного господарства.
Відомості, надані Жовківським управлінням водного господарства додатково деталізовані та підтверджені листом Львівського обласного управління водних ресурсів «Львівське облводресурсів» від 28.01.2013 року № 09/156 (а.с. 228): згідно з інформацією Жовківського управління водного господарства від 07.11.2012 року № 363, безіменний потік (у тому числі і в координатах: N 49°53'47,3"; Е 024°03'25,7") знаходиться у безпосередній близькості від автодороги Львів - Рава-Руська (М-09), а саме з лівого боку від неї у випадку слідування в напрямку до міста Рава-Руська Жовківського району Львівської області, знаходиться поза межами сміттєзвалища і не є природним водотоком, а є придорожньою спорудою (кюветом), який було влаштовано в процесі будівництва автодороги Львів - Рава- Руська та під'їзного шляху до Львівського полігону твердих побутових відходів з метою забезпечення водовідведення із дорожнього полотна. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» - це є споруда дорожнього водовідводу. В час перезволоження надлишки води із зазначеної споруди дорожнього призначення скидаються в канал К-30-3 Яричівської о/с. Притокою річки Малехівка дана споруда не являється. Стосовно віднесення споруди до об'єктів рибогосподарського користування в межах своєї компетенції Львівське обласне управління водних ресурсів «Львівське облводресурсів» повідомило, що згідно з ст. 1 Водного кодексу України зазначена споруда дорожнього водовідводу не являється рибогосподарським водним об'єктом.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V.
Згідно з вимогами п.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадовою особою органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт, в якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Пунктами 7, 8 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Приймаючи до уваги відповідні норми законодавства, суд вважає, що відповідач вправі був видавати обов'язковий до виконання припис лише щодо усунення порушень вимог законодавства, якщо такі були виявлені під час здійснення контрольного заходу і за умови, що відповідні порушення відображені в акті перевірки №949/03/1035 від 19.06.2012 р. - 10.07.2012 р. з детальним описом виявлених порушень та з посиланням на відповідні вимоги законодавства.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Судом встановлено, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Львівській області від 19.06.2012 року №494 і/п та від 04.07.2012 року №539 і/п, направлень №949, 1041 старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Ігнатович О.І., Бондарчук Т.В., Карпином М.С., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з 19.06.2012 року по 10.07.2012 року було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ЛКП "Збиранка" щодо експлуатації Львівського полігону твердих побутових відходів.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №949/03/1035від 19.06.2012 р. - 10.07.2012 р.
На підставі акта перевірки №949/03/1035 від 19.06.2012 р. - 10.07.2012 р. Державною екологічною інспекцією в Львівській області ЛКП "Збиранка" видано припис від 15.07.2012 року.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V.
Згідно з вимогами п.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадовою особою органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт, в якому зазначається стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Пунктами 7, 8 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Приписом є обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Приймаючи до уваги відповідні норми законодавства, суд вважає, що відповідач вправі був видавати обов'язковий до виконання припис лише щодо усунення порушень вимог законодавства, якщо такі були виявлені під час здійснення контрольного заходу і за умови, що відповідні порушення відображені в акті перевірки №949/03/1035 від 19.06.2012 р. - 10.07.2012 р. з детальним описом виявлених порушень та з посиланням на відповідні вимоги законодавства.
Як вбачається з акта перевірки №949/03/1035 від 19.06.2012 р. - 10.07.2012 р., як у висновку так і в описовій частині акта відповідачем зафіксовані наступні порушення законодавства: - всупереч вимогам ст.ст.20, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища " від 25 червня 1991 року №1264-XII не виконано вимоги припису попередньої перевірки; -в порушення ст.32 Закону України "Про відходи " від 5 березня 1998 року №187/98-ВР ЛКП проводить бездозвільне та безлімітне …… (відсутній дозвіл і ліміт на 2012 р.); - відсутня документація про заповнення та утилізацію дезрозчину, що є порушенням ст.17 Закону України "Про відходи"; - при обстеженні полігону виявлені сторонні особи, які здійснюють заготівлю вторинної сировини всупереч вимогам п.1.6 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року №435; - не здійснюється щоквартальний контроль за станом підземних вод, чим порушуються вимоги п.5.10 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року №435; -в порушення п.5.13 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року №435 в паспорт місця видалення відходів (МВВ) не вносяться дані про обсяги накопичених відходів і дані моніторингових досліджень; - не вирішено питання складування залишкового мулу від очищення води, первинний облік накопичення та складування мулу відсутній, чим порушено вимоги ст.17 Закону України "Про відходи "; - забруднення поверхневих вод в порушення вимог ст.ст.74, 95 Водного кодексу України, ст.ст.40, 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Постанови КМ України від 25.03.1999 року №465 "Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами "; -в порушення ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища " здійснюється додаткове навантаження на полігон за рахунок вивозу відходів інших районів; -в порушення ст.35 Закону України "Про охорону земель " відбувається забруднення земельних ресурсів важкими металами.
Порівняльний аналіз зазначених в акті порушень норм законодавства з вимогами внесеного припису дає підстави вважати, що не всі вимоги припису ґрунтуються на виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства, які були б відображені в акті перевірки №949/03/ від 19.06.2012 р.
Зокрема, не ґрунтуються на матеріалах акту перевірки та встановлених ним порушеннях вимог законодавства наступні вимоги припису: не рідше ніж двічі на місяць відповідальним особам проводити огляд нагірних канав і за потреби очищати; не допускати спалювання та самозаймання відходів, сухої рослинності та її залишків на Львівському полігоні ТПВ; провести перешарування інертними матеріалами укосів робочих карт сміттєзвалища; здійснювати відкачку розчину із дизбар'єру з подальшою утилізацією; не допускати прояви виливу інфільтрату на прилеглу територію; не допускати засмічення прилеглої території до Львівського полігону ТПВ; експлуатацію очисних споруд станції фізико-хімічної очистки здійснювати у відповідності до вимог та нормативів чинного законодавства та правил експлуатації.
Оскільки, згідно з п.п.7, 8 ст.7 Закону №877-V, за своїм змістом та призначенням припис є обов'язковою для виконання суб'єктом господарювання письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, зазначених в акті, складеному за результатами здійснення відповідного планового заходу, а зазначені в попередньому абзаці вимоги на виявлених порушеннях не ґрунтуються, суд вважає, що відповідні вимоги припису суперечать вимогам ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " від 5 квітня 2007 року №877-V.
Суд критично оцінює і вимогу припису, якою позивача зобов'язано вжити заходів, спрямованих на обмеження захоронення відходів, які вивозяться спеціалізованими підприємствами із інших адміністративних районів Львівської області.
В обґрунтування відповідної вимоги відповідач в приписі посилається на норми статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища " від 25 червня 1991 року №1264-XII.
Стаття 20 Закону від 25 червня 1991 року №1264-XII визначає компетенцію спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Зважаючи на сутність правовідносин щодо вивозу відходів на полігон спеціалізованими підприємствами із інших адміністративних районів Львівської області та предмет регулювання ст.20 Закону від 25 червня 1991 року №1264-XII, суд вважає, що відповідні правовідносини не суперечать та не можуть суперечити вимогам відповідної статті Закону №1264-XII.
За даних обставин, суд вважає вимогу припису щодо вжиття заходів, спрямованих на обмеження захоронення відходів, які вивозяться спеціалізованими підприємствами із інших адміністративних районів Львівської області необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " від 5 квітня 2007 року №877-V.
Суд критично оцінює вимоги припису в частині зобов'язання ЛКП "Збиранка" проводити контроль за станом підземних вод.
В акті перевірки відповідна вимога обґрунтована тим, що ЛКП "Збиранка" не здійснюється щоквартальний контроль за станом підземних вод, чим порушуються вимоги п.5.10 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року №435.
Згідно з п.5.10 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року №435, контроль за станом підземних вод має проводитись щокварталу через спостережні свердловини, кількість, розташування і глибина яких встановлюються згідно з проектом полігона.
Вказуючи в акті перевірки про те, що позивачем не здійснюється щоквартальний контроль за станом підземних вод відповідач в тому ж акті зазначає, що на полігоні організовано систему спостереження за станом поверхневих та підземних вод. Створена моніторингова мережа в кількості 36 свердловин для виявлення забруднення довкілля. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Львівським комунальним підприємством "Збиранка" у відповідності з "Програмою робіт проведення спостережень і натурних замірів на території Львівського полігону та прилеглих територій ", затвердженою Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області 07.10.2009 року, Департаментом житлового комунального господарства та інфраструктури м. Львова і погодженою Державною екологічною інспекцією у Львівській області у 2009 році, а також згідно з угодою від 17.01.2012 року №17/1-А/10-16, укладеною із Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроекоскоп", проводяться моніторингові спостереження за станом прилеглих до сміттєзвалища поверхневих та підземних вод. У відповідності з вищезгаданою програмою робіт із спостереження та укладеного договору, акредитованою в даній галузі лабораторією проводився моніторинг за станом підземних вод.
Частиною третьою ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Крім того, у відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши в сукупності наявні в справі докази, суд вважає, що висновки акта перевірки про те, що позивачем не здійснюється щоквартальний контроль за станом підземних вод не підтверджені відповідачем належними та допустимими доказами та суперечать іншим обставинам, які встановлені тією ж перевіркою.
Необґрунтованість відповідних висновків про порушення законодавства з боку позивача, на думку суду, свідчать і про неправомірність вимог припису в частині зобов'язання ЛКП "Збиранка" проводити контроль за станом підземних вод, оскільки така вимога не пов'язана з фактом вчинення порушення законодавства.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо скасування припису в частині зобов'язання ЛКП "Збиранка" одержати дозвіл та ліміт на розміщення відходів.
Зокрема, статтею 32 Закону України "Про відходи " від 5 березня 1998 року №187/98-ВР передбачено, що з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється, зокрема, вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Згідно з п.13 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року №1218, повноваження на видачу дозволів на розміщення відходів належать органам Мінекоресурсів на місцях.
З наявного в матеріалах справи листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області від 13.11.2012 року №10-11450 та наданих в ході розгляду справи письмових пояснень вбачається, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області дозвіл на розміщення відходів у 2012 р. ЛКП "Збиранка" не видавало.
За даних обставин суд вважає, що вимоги припису в частині зобов'язання ЛКП "Збиранка" одержати дозвіл та ліміт на розміщення відходів є обґрунтованими та законними.
Крім того, судом встановлено, що згідно з п.5, 6 припису від 15.07.2012 року позивача зобов'язано не допускати сортування відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів, під час їх розміщення (захоронення) та вжити заходів щодо незаконного перебування сторонніх осіб та автотранспортної техніки на полігоні ТПВ.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідна вимога ґрунтується на даних акта перевірки №949/03/1035 від 19.06.2012 р. - 10.07.2012 р., в якому зазначено, що при обстеженні полігону виявлені сторонні особи, які здійснюють заготівлю вторинної сировини всупереч вимогам п.1.6 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року №435.
Суд приймає до уваги, що позивач факт виявлення відповідних осіб на території полігону під час перевірки не спростував, належними доказами цього не обґрунтував.
Згідно з ст.35 Закону України "Про відходи" від 5 березня 1998 року №187/98-ВР, діяльність, пов'язана із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини та забезпеченням ними переробних підприємств, здійснюється на підставі ліцензії, виданої відповідно до закону. Підставою для видачі ліцензії на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини є наявність у спеціалізованих підприємств виробничих і складських приміщень, пресового, вантажопідйомного та аналітичного обладнання, кваліфікованого персоналу.
Загальні вимоги до матеріально-технічної бази для збирання і заготівлі відходів як вторинної сировини, забезпечення протипожежної та екологічної безпеки встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з п.1.6 Правил експлуатації полігонів побутових відходів сортування відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів, допускається на підприємствах сортування та перероблення побутових відходів, які можуть входити до складу споруд полігона побутових відходів.
Суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт здійснення особами, виявленими на полігоні під час перевірки, сортування відходів як вторинної сировини у відповідності до ст. 28 Закону України "Про відходи" та п.1.6 Правил експлуатації полігонів побутових відходів.
В той же час, факт порушення на полігоні порядку сортування відходів як вторинної сировини всупереч вимогам ст.28 Закону України "Про відходи" та п.1.6 Правил експлуатації полігонів побутових відходів підтверджується зібраними по справі доказами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги припису в частині зобов'язання позивача не допускати сортування відходів як вторинної сировини, що є у складі побутових відходів, під час їх розміщення (захоронення) та вжити заходів щодо незаконного перебування сторонніх осіб та автотранспортної техніки на полігоні ТПВ є обґрунтованими, а позов в частині їх скасування безпідставним.
Суд вважає обґрунтованою і вимогу припису, якою позивача зобов'язано внести зміни до паспорта місця видалення відходів.
Зокрема, статтею 28 Закону України "Про відходи" від 5 березня 1998 року №187/98-ВР передбачено, що з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини ведеться реєстр місць видалення відходів.
Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню. Порядок ведення реєстру місць видалення відходів визначається КМ України.
Згідно з п.5.13 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року №435, екологічні і санітарно-технічні заходи, які здійснюються протягом року, заносяться у паспорт місць видалення відходів відповідно до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою КМ України від 03.08.1998 року №1216.
Згідно з п.19 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою КМ України від 03.08.1998 року №1216, паспорти МВВ щорічно підлягають перегляду за результатами спостережень, контрольних замірів, додаткових робіт тощо і погоджуються органами Мінекоресурсів на місцях. У разі необхідності за рішенням місцевих державних адміністрацій може здійснюватися позачергове уточнення даних паспортів МВВ.
В поданому позові позивач зазначив про те, що зміни до паспорта МВВ в 2011 р. були внесені 7 листопада 2011 р. на підставі листа від 21.06.2011 р. №7. З наданої копії паспорта МВВ №2, зареєстрованого 22.08.2001 р. (розділ 12. Проведення ревізій (перегляду й оновлення) даних паспорта) дійсно вбачається, що під №3 від 07.11.2011 р. внесено запис про зміни згідно листа від 21.06.2011 р. №107.
Разом з тим, з наявного в матеріалах справи листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області від 13.11.2012 р. №10-11450 та наданих в ході розгляду справи письмових пояснень вбачається, що Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області змін до паспорту місця видалення відходів №2 від 28.08.2001 р. в 2011 р. не погоджувало, а заявки ЛКП "Збиранка" на внесення згаданих змін були аргументовано відхилені.
Оскільки згідно з п.19 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою КМ України від 03.08.1998 року №1216, щорічні перегляди паспортів МВВ підлягають погодженню органами Мінекоресурсів на місцях, а такого погодження в 2011 р. ЛКП "Збиранка" не отримувало, суд вважає, що внесений в паспорт МВВ запис від 07.11.2011 р. про зміни не може вважатись проведеним відповідно до вимог законодавства переглядом паспорта МВВ.
За таких обставин суд вважає, що висновки відповідача в ході перевірки про порушення ЛКП "Збиранка" вимог п.5.13 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 р. N435, а тому вимоги оскаржуваного припису в частині зобов'язання позивача внести зміни до паспорта місця видалення відходів є обґрунтованими та законними.
Крім того, суд вважає обґрунтованими вимоги припису в частині зобов'язання позивача ліквідувати виявлене забруднення землі та здійснювати постійний лабораторний контроль за станом ґрунтів в зоні впливу сміттєзвалища та шфільтратних збірників
Згідно з ст.35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року №1264-XII, державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Згідно з статтею 202 Закону №1264-XII, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 року №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Згідно з п.2 Методики, під забрудненням земель розуміється накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
У відповідності із п.3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Згідно з п.3.3 Методики, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2012 року представниками Державної екологічної інспекції у Львівській області було проведено відбір проб ґрунтів на території біля сміттєзвалища ЛКП "Збиранка" в місцях відбору на пробних площадках, зазначених в розділі 4 "Паспорт проби" акта відбору проб ґрунтів від 22.06.2012 року №36.
Відповідно до акту відбору проб ґрунтів від 22.06.2012 року №36, Державною екологічною інспекцією у Львівській області складено протокол №(86-90)/12 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 22.06.2012 року, яким зафіксовано наявність в відібраних пробах ґрунтів цинку, хрому та свинцю у кількості, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію.
Суд звертає увагу на те, що відбір проб ґрунтів здійснювався у присутності інженера-еколога та заступника директора ЛКП "Збиранка". В подальшому ні дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Львівській області в частині проведення дій щодо відбору проб ґрунтів на території біля сміттєзвалища ЛКП "Збиранка", ні дії в частині визначення вмісту забруднюючих речовин у відібраних пробах ґрунту позивачем не оскаржувались.
Доказів, які б свідчили про протиправність дій посадових осіб Державної екологічної інспекції у Львівській області під час здійснення відповідних заходів сторонами суду не надано.
За таких обставин суд вважає встановленим факт забруднення земель згідно даних відбору проб ґрунтів на території біля сміттєзвалища ЛКП "Збиранка" відповідно до акта відбору проб ґрунтів від 22.06.2012 року №36 та протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №(86-90)/12 від 22.06.2012 року.
Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 року №962-IV визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності, зокрема, зобов'язані своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Згідно з п.п.5.1, 5.8 Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 року №435, на полігонах має бути створена система моніторингу та заходи екологічної безпеки мають бути спрямовані на захист нормального стану повітря, ґрунту та підземних вод. Дослідження ґрунту на території полігона побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м) повинні проводитись не рідше ніж двічі на рік.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає, що вимоги припису в частині зобов'язання позивача ліквідувати виявлене забруднення землі та здійснювати постійний лабораторний контроль за станом ґрунтів в зоні впливу сміттєзвалища та шфільтратних збірників є обґрунтованими, а тому позов в частині, що стосується зазначених вимог не підлягає до задоволення.
Суд вважає обґрунтованими і вимоги припису в частині зобов'язання позивача у разі витоку інфільтрату на прилеглу територію, поверхневі водні об'єкти інформувати Державну екологічну інспекцію в Львівській області; розробити заходи по усуненню та недопущенню забруднення інфільтратом поверхневих вод; не допускати скиду зворотних очищених вод з очисних споруд у поверхневі водні об'єкти без наявних та чинних нормативів ГДС.
Відповідний висновок суду ґрунтується на наступному.
Як зазначено в акті перевірки, Державною екологічною інспекцією у Львівській області у період проведення позапланових перевірок (Акт №152/03/251 від 07-17.02.2012 р.) та поточної планової перевірки проводився державний екологічний моніторинг за станом та якістю поверхневих вод, що знаходяться в районі розташування полігону ТПВ. За результатами вимірювань показників складу та властивостей проб вод (протоколи №10 від 16.02.2012 року, №24 від 21.02.2012 року, №43 від 15.03.2012 року, №161 від 24.05.2012 року, №176 від 06.06.2012 року) та даними моніторингових спостережень виявлено факт забруднення поверхневих вод (потік б/н, 1 км. від підніжжя сміттєзвалища біля автодороги Львів - Жовква (N49053' 47,3''; Е024003' 25,7'').
Окрім того, в акті зазначено, що ЛКП "Збиранка" недостатньо вживаються заходи по попередженню та недопущенню забруднення інфільтративними водами поверхневих вод та має місце забруднення поверхневих вод.
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Виходячи з відповідних норм КАС України, суд звертає увагу, що позивачем не оскаржуються в даному провадженні дії посадових осіб Державною екологічною інспекцією у Львівській області в частині проведення державного екологічного моніторингу за станом та якістю поверхневих вод, що знаходяться в районі розташування полігону.
За таких обставин, суд не досліджує правомірність дій відповідача в цій частині і приймає доводи позивача щодо наявності у відповідних діях порушень діючих нормативних актів.
Суд приймає до уваги і те, що моніторинг здійснювався як під час перевірки, так і протягом п'яти місяців, які їй передували. Беручи до уваги відповідну обставину, позивач, вважаючи протиправними дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Львівській області в частині проведення моніторингу за станом поверхневих вод в районі полігону, міг оскаржити відповідні дії, проте не оскаржував.
Враховуючи наведене, суд вважає встановленим факт забруднення внаслідок діяльності ЛКП "Збиранка" поверхневих вод в районі розташування полігону ТПВ, що є порушенням з його боку вимог ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в частині вимог щодо обов'язку запобігати псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища та здійснювати господарську та іншу діяльність без порушення екологічних прав інших осіб.
Дані обставини свідчать і про порушення ЛКП "Збиранка" вимог ст.51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка вимагає, щоб при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечувалась екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
Наявність відповідних обставин, на думку суду, згідно із вимогами п.п.7, 8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V, є підставою для внесення припису, про усунення відповідних порушень.
Відповідно до п.2 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року №465, зворотними водами є води, що повертаються за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.
Згідно з п.10 Правил, водокористувачі повинні забезпечувати дотримання відповідного санітарного стану на території, де розташовані їх об'єкти, і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття, продуктів ерозії грунтів, сировини та відходів виробництва.
Відповідно до п.п.14-17 Правил, для об'єктів і споруд, які є аварійно небезпечними (нафто- та продуктопроводи, нафто- та продуктосховища, накопичувачі стічних вод, каналізаційні колектори та очисні споруди, судна та інші плавучі засоби, нафтові свердловини, бурові платформи), повинні бути розроблені і впроваджені протиаварійні заходи, у тому числі плани ліквідації наслідків можливих аварій, перелік споруд і територій, які підлягають особливому захисту від забруднення (водозбори, пляжі тощо), порядок дій у разі виникнення аварійних ситуацій, перелік необхідних технічних засобів, способів збирання та видаляння забруднюючих речовин, а також режим водокористування у разі аварійного забруднення водного об'єкта.
Плани ліквідації наслідків можливих аварій погоджуються із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування.
Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин.
Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.
Крім того, згідно з п.25 Правил, на водокористувачів покладено обов'язок щодо контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи суд вважає, що вимоги припису в частині зобов'язання позивача у разі витоку інфільтрату на прилеглу територію, поверхневі водні об'єкти інформувати Державну екологічну інспекцію в Львівській області; розробити заходи по усуненню та недопущенню забруднення інфільтратом поверхневих вод; не допускати скиду зворотних очйщених вод з очисних споруд у поверхневі водні об'єкти без наявних та чинних нормативів ГДС є правомірними та обґрунтованими, а тому в задоволенні позову в частині, що стосується даних вимог припису слід відмовити.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Збиранка" - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року у справі № 2а-8140/12/1370 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар