01 жовтня 2015 року Справа № 876/5812/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лановецькму районі Тернопільської області на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лановецькму районі Тернопільської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Лановецького районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом (з урахуванням зміни позовних вимог) до управління Пенсійного фонду України в Лановецькму районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Лановецькму районі) про визнання неправомірними дій про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах з 21 жовтня 2013 року.
Постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2014 року позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Лановецькму районі Тернопільської області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Лановецькму районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 21 жовтня 2013 року.
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржило управління Пенсійного фонду України в Лановецькму районі Тернопільської області, подавши апеляційну скаргу, в якій вказало, що рішення прийняте з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обгрунтовуючи свою незгоду з постановою суду, апелянт зазначив, що при зверненні за призначенням пенсії по віку на пільгових умовах ОСОБА_1 надав дублікат трудової книжки, що і було підставою для проведення перевірки спеціалістом з відділу призначення пенсій Управління, для підтвердження трудового стажу в колгоспі ім. «Матросова». За результатами перевірки було встановлено, що стаж роботи позивача на посаді тракториста-машиніста було підтверджено не в повній мірі, і за розрахунком становив 12 років 4 місяці 22 дні, що й слугувало підставою для відмови в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої встановлено, що ОСОБА_1 21 жовтня 2013 року звернувся до УПФУ в Лановецькму районі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (а.с. 8).
Згідно протоколу №6 від 13.12.2013 року УПФУ в Лановецькму районі відмовило у задоволенні заяви ОСОБА_1, мотивуючи тим, що за результатами перевірки частково підтверджено факт роботи на посаді тракториста в підприємстві сільського господарства ПП ім. Матросова (а.с. 3).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач досяг 55-річного віку, має загальний стаж роботи більше 25 років, відпрацював трактористом 24 роки 5 місяців і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на підприємствах сільського господарства та набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону №1788-XII, що підтверджується записами у трудовій книжці, довідкою № 131 від 07.11.2013 року та показами свідків.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону №1788-XII трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 вказаного Закону передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що основним документом про трудову діяльність працівника відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях є трудова книжка, а уточнюючі довідки про період та характер роботи, що дають право на пільгову пенсію, вимагаються у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Пунктом 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше 2 свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до пункту 1 роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам - машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства" до трактористів - машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами - машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам - машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).
Згідно записів у дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 останній 01 березня 1976 року був прийнятий на роботу трактористом в колгосп ім. Матросова. 01 листопада 1976 року звільнений з роботи у зв'язку з призовом в ряди радянської армії. 01 серпня 1980 року прийнятий на роботу колгосп ім. Матросова трактористом. 01 травня 2004 року позивач був звільнений з роботи за згодою сторін (а.с. 5 і зворот).
Згідно довдки № 131 від 07 листопада 2013 року, ОСОБА_1 працював з 01 березня 1976 року по 01 листопада 1976 року та з 01 серпня 1980 року по 01 травня 2004 року працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві (а.с. 6).
Крім того, в ході розгляду даної справи в суді першої інстанції були надані показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили суду, що вони працювали в колгоспі ім. Матросова, з ними працював ОСОБА_1 на тракторі, інших посад він не займав.
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Отже, дублікат трудової книжки, довідка № 131 від 07.11.2013 року та пояснення свідків є доказами у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки позивач досяг 55-річного віку, має загальний стаж роботи більше 25 років, відпрацював трактористом не менше 20 років та набув право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону №1788-XII.
Колегія судів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Лановецькму районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2014 року у справі № 2-а-602/9/2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст виготовлено 06 жовтня 2015 року.