06 жовтня 2015 р. Справа № 876/6241/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій за № 157924 від 08.01.2013 р.,-
ОСОБА_1 07.02.2013року звернувся з позовом до Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій за № 157924 від 08.01.2013 р.
Позивач посилається на ту обставину, що всупереч п. 26 Порядку позивач був повідомлений , що розгляд справи про порушення відбудеться 15.01.2013 р., хоча справу було розглянуто і винесено постанову про застосування фінансових санкцій 08.01.2013р. без його присутності. Факт вчинення порушення та встановлені інспектором обставини не заперечував.
Оскаржуваною постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року в задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що всупереч п. 26 Порядку позивач був повідомлений, що розгляд справи про порушення відбудеться 15.01.2013 р., хоча справу було розглянуто і винесено постанову про застосування фінансових санкцій 08.01.2013р. без його присутності. Факт вчинення порушення та встановлені інспектором обставини не заперечував.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів справи вбачається, що не зважаючи на незгоду позивача із датою розгляду справи про допущене ним порушення, ні станом на дату її винесення, ні на дату розгляду справи судом жодних додаткових пояснень чи доказів щодо вчиненого порушення, які могли б враховуватись при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності, ним надано не було. Це свідчить про відсутність факту порушення прав позивача на захист. Відтак, заперечення щодо постанови, у т.ч. ті, які стосуються стверджуваних позивачем недоліків у її оформленні носять формальний характер.
Такі висновки суду першої інстанції , на думку колегії суддів , відповідають нормам матеріального права.
Відповідно до п.1 постанови КМ України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується , є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. З Постанови КМ України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344- III (далі -Закон № 2344-ІІІ).
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пп. З, 21, 27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 року, є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою для виконання.
Судом встановлено, що на підставі тимчасового реєстраційного талона на ТЗ серії НОМЕР_1 від 25.10.2011р. позивач розпоряджається автомобілем Мерседес-Бенз 313, д.н.з. НОМЕР_2. Крім того , відповідно до ліцензії серії НОМЕР_3 позивач є ліцензіатом по наданню послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, тобто внутрішні перевезення пасажирів автобусами.
Згідно із завданням № 065025 від 19.11.2012р., по проведенню рейдової перевірки за додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, 20.11.2012 р. державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Рівненській області проведена перевірка вказаного автомобіля.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій зобов'язаний мати і надати документи для перевірки особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху , вищеперерахованим державним інспекторам.
Ст. 39 Закону передбачає, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Для водія автобуса документами для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України. На момент перевірки водій не надав договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
За результатами перевірки був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.11.2012 р. за № 074668. Зазначені в акті обставини позивач не заперечував ні під час перевірки, ні під час розгляду справи судом. На підставі вказаного акту 08.01.2013 р. заступником голови ліквідаційної комісії ГДІАТ у Тернопільській області Зілінським М.М. винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 157924, згідно якої на позивача накладено фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Позивач посилається на ту обставину, що він був повідомлений, що розгляд справи про порушення відбудеться 15.01.2013 р., хоча фактично справу було розглянуто і винесено постанову про застосування фінансових санкцій 08.01.2013 р. без його присутності. Відповідач посилається на присутність позивача під час винесення оскаржуваної постанови, що підтверджується поясненнями юрисконсульта Рибачка П.А., який розглядав справу про порушення,викликаного в судове засідання в якості свідка. Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п. п. 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою КМ України від 08 листопада 2006 р. № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання, про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що не зважаючи на незгоду позивача із датою розгляду справи про допущене ним порушення, ні станом на дату її винесення, ні на дату розгляду справи судом жодних додаткових пояснень чи доказів щодо вчиненого порушення, які могли б враховуватись при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності, ним надано не було. Це свідчить про відсутність факту порушення прав позивача на захист. Відтак, заперечення щодо постанови, у т.ч. ті, які стосуються стверджуваних позивачем недоліків у її оформленні носять формальний характер.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року у справі № 819/284/13-а - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар