05 жовтня 2015 року Справа № 876/8136/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Пліша М.А., Ільчишин Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Громадської організації З'єднання борців «За справедливість» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі №803/1480/15 за позовом Громадської організації З'єднання борців «За справедливість» в інтересах відокремленого підрозділу громадської організації З'єднання борців «За справедливість» у Волинській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
06.07.2015р. Громадська організація З'єднання борців «За справедливість» в інтересах відокремленого підрозділу громадської організації З'єднання борців «За справедливість» у Волинській області звернулась в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 , просила визнати протиправною бездіяльність Володимир-Волинського ОРВК щодо не надіслання інформаційного запиту ВП ГО ЗБЗС за №1ск-107/15 вих. від 04 червня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслати інформаційний запит ВП ГО ЗБЗС за №1ск-107/15 вих. від 04 червня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомити про це ВП ГО ЗБЗС протягом п'яти робочих днів з дня набрання законної сили рішенням суду; визнати протиправні дії Володимир-Волинського ОРВК щодо недотримання відповідно до вимог чинного законодавства України строків надання відповіді на інформаційний запит ВП ГО ЗБЗС за №1 ск-107/15 вих. від 14 червня 2015 року.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р., прийнятою в порядку скороченого провадження, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Громадська організація З'єднання борців «За справедливість» подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2015р. та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ВП ГО ЗБЗС є структурним підрозділом ГО ЗБЗС і діє на підставі Статуту ГО ЗБЗС, а тому є самостійним суб'єктом відносин у сфері доступу до інформації. Відповідно до вимог чинного законодавства, відповідач мав самостійно протягом п'яти робочих днів направити запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 з одночасним повідомленням про це ВП ГО ЗБЗС у Волинській області. Також відповідач порушив строки надання відповіді на інформаційний запит, надіславши таку на сьомий робочий день після отримання. У повній відповідності до вимог ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію Відповідачу надано на бланку відокремленого підрозділу ГО ЗБЗС у Волинській області, із зазначенням його поштової адреси, адреси сайту, електронної адреси та ідентифікаційного коду. Запит підписано головою Ради ВП ГО ЗБЗС у Волинській області, зареєстровано за вихідним номером 1ск-107/15вих від 04 червня 2015 року та скріплено мокрою печаткою даного підрозділу. Надання в якості додатків до запиту довіреності, право установчих чи інших документів запитувачем інформації Законом України «Про доступ до публічної інформації» не передбачено.
Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції прийнята в порядку скороченого провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд даної справи судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 4 червня 2015 року відокремлений підрозділ громадської організації З'єднання борців «За справедливість» у Волинській області звернувся з інформаційним запитом за №1ск-107/15 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , просив надати інформацію про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат із державного бюджету, що отримані працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період із 01.01.2014р. по 31.05.2015р., дану інформацію надати в розрізі кожного місяця вищеназваного періоду (а.с.5), який отримано відповідачем 05 червня 2015 року (а.с.6).
За результатами розгляду запиту відповідачем листом від 16.06.2015р. повідомлено, що Володимир-Волинський ОВК являється відокремленим підрозділом Волинського ОВК, тому власного фінансового відділу не має. Відділ фінансового забезпечення, який займається нарахуванням заробітної плати працівникам військових комісаріатів, знаходиться в обласному військовому комісаріаті (а.с.7).
20.06.2015р. ВП ГО ЗБЗС надіслано лист відповідачу із проханням повідомити, яким чином можливо отримати інформацію про розмір заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат із державного бюджету, що отримані працівниками Володимир-Волинського ОВК, за період із 01.01.2014р. по 31.05.2015р. (а.с.10).
30.06.2015р. Володимир-Волинським ОРВК повідомлено, що для того щоб отримати інформацію відносно заробітної плати, премії, матеріальної допомоги та інших виплат із державного бюджету працівникам Володимир-Волинського ОРВК потрібно звернутись до Волинського ОВК з відповідним запитом (а.с.11).
Вважаючи дії відповідача протиправними щодо невчасного розгляду запиту від 04.06.2015р. та не вчинення дій, передбачених чинним законодавством, ГО ЗБЗС звернулась із позовом до суду
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктами 3, 6 ч.1 ст.21 Закону України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012р. № 4572-VI встановлено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, здійснювати інші права, не заборонені законом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 2 ч.1 ст.5 Закону № 2939-VI встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з ч.5 ст.6 Закону №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо).
Таким чином, публічна інформація про осіб, котрі одержали державне та комунальне майно у власність чи користування, про розмір оплати праці та інших виплат з бюджетів усіх рівнів, не є інформацією з обмеженим доступом.
Відповідно до положень ст.12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону.
Статтею 19 Закону №2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що запитувачем інформації виступає відокремлений підрозділ громадської організації З'єднання борців «За справедливість» у Волинській області, який відповідно до положень ст.13 Закону України «Про громадські об'єднання» від 22.03.2012р. №4572-VI не є юридичною особою, утворений та здійснює свою діяльність на основі статуту громадського об'єднання, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ (а.с.12).
Як вбачається з апеляційної скарги, згідно Розділу 6 Статуту громадської організації, осередок (відокремлений підрозділ) керується Статутом. Керівник осередку узгоджує свою діяльність з Радою З'єднання борців і має повноваження голови Ради осередку З'єднання з обмеженнями, що встановлюються Радою З'єднання. Проте, жодних обмежень Статутом не встановлено. Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ ГО, підрозділ має право надсилати запити на інформацію та отримувати інформацію від держаних органів та закладів сфери освіти і науки, їх посадових та службових осіб. Керівник підрозділу має право підписувати запити на інформацію, тощо.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо того, що реалізовуючи своє право на отримання публічної інформації, позивач повинен був подати відповідний запит, в якому було б зазначено, що запитувачем є громадська організація З'єднання борців «За справедливість» та який би містив підпис особи, уповноваженої діяти від імені організації, проте такий запит надісланий та підписаний керівником відокремленого підрозділу Згоранець В.В., а відокремлений підрозділ не є самостійним суб'єктом відносин у сфері доступу до публічної інформації та не представлено доказів того, що керівник відокремленого підрозділу має право діяти від імені громадської організації З'єднання борців «За справедливість» без довіреності є передчасні.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Колегія суддів зауважує, що для дотримання п'ятиденного строку розпорядник зобов'язаний відправити (надіслати) відповідь не пізніше п'ятого робочого дня. При цьому, першим днем п'ятиденного строку слід вважати перший робочий день після дати отримання запиту.
З наявних в матеріалах справи копій конверту (а.с.9), рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.6) та результату пошуку відстеження пересилання поштових відправлень (а.с.8) вбачається, що інформаційний запит №1ск-107/15 вих. від 04.06.2015р. отримано відповідачем 05.06.2015р., тоді як відповідь надано 16.06.2015р. (а.с.7), тобто на сьомий робочий день після отримання вказаного запиту.
Частина перша статті 22 Закону №2939-VI встановлює виключний перелік підстав для відмови в наданні інформації на запит, так п.1 встановлено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Відповідно до ч.3 вказаної статті розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Законодавцем визначено алгоритм дій розпорядника, якому запит надійшов не за належністю внаслідок помилки чи недостатньої обізнаності запитувача щодо адресата запиту. Цей алгоритм застосовується, якщо розпоряднику фактично відомо або повинно бути відомо, який суб'єкт насправді володіє запитуваною інформацією, тобто є належним розпорядником. Вказана норма розвиває гарантії права на доступ до інформації - максимальне спрощення процедури її отримання.
Запит на інформацію пересилається належному розпоряднику в тій формі, в якій він був отриманий, із додаванням супровідного листа з викладом причин пересилання. Одночасно запитувачу надсилається повідомлення про перенаправлення його запиту з вказівкою коли, кому та з яких підстав запит було перенаправлено.
На підставі аналізу законодавчих положень, колегія суддів приходить до переконання, що направлення запиту належному розпоряднику має бути здійснено в строк до п'яти робочих днів з моменту надходження запиту до розпорядника, оскільки саме в цей строк розпорядник, що отримав запит, повинен його опрацювати та надати відповідь згідно з частиною першою статті 20 Закону №2939-VI.
Долученими відповідачем до матеріалів справи копіями супровідних листів підтверджено, що в подальшому Володимир-Волинським ОРВК запит ВП ГО ЗБЗС за №1ск-107/15 від 04.06.2015р. надіслано у Волинський ОВК 13.07.2015р., про що повідомлено ВП ГО ЗБЗС листом від 13.07.2015р. № 2051 (а.с.31-32).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем в порушення вимог положень статей 20 та 22 Закону №2939-VI порушено строк надання відповіді на запит від 04.06.2015р. та направлено цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача більш ніж через місяць після отримання такого.
Статтею 23 Закону №2939-VI встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію, несвоєчасне надання інформації, інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 Закону №2939-VI відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні несвоєчасному наданні інформації.
На підставі вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не дотримано відповідно до вимог чинного законодавства строків надання відповіді на інформаційний запит ВП ГО ЗБЗС за №1ск-107/15 вих. від 04.06.2015р., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки інформаційний запит відокремленого підрозділу громадської організації З'єднання борців «За справедливість» у Волинській області Володимир-Волинським об'єднаним військовим комісаріатом в подальшому направлено належному розпоряднику - Волинському обласному військовому комісаріату з одночасним повідомленням про це запитувача, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Володимир-Волинського ОРВК щодо не надіслання інформаційного запиту ВП ГО ЗБЗС за №1ск-107/15 вих. від 04 червня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов'язання надіслати інформаційний запит до Волинського обласного військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та є підставою постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати з сторін спору.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Громадської організації З'єднання борців «За справедливість» задовольнити частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у справі №803/1480/15 в частині відмови в позові щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Володимир-Волинського ОРВК щодо недотримання відповідно до вимог чинного законодавства України строків надання відповіді на інформаційний запит ВП ГО ЗБЗС за №1 ск-107/15 вих. від 14 червня 2015 року - скасувати та в цій частині позов задовольнити.
Визнати протиправні дії Володимир-Волинського ОРВК щодо недотримання відповідно до вимог чинного законодавства України строків надання відповіді на інформаційний запит ВП ГО ЗБЗС за №1 ск-107/15 вих. від 14 червня 2015 року.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення.
Постанова є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді М.А. Пліш
Н.В. Ільчишин