06 жовтня 2015 р. Справа № 876/11018/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
з участю секретаря Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» 16.07.2013року звернулося в суд із позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 12 серпня 2013 року №000001 та №000002.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 31 липня 2013 року ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» просить визнати протиправними та скасувати рішення №000001 від 12 червня 2013 року, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 8 500 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку та №000002 від 12 червня 2013 року, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 8 500 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробними марками акцизного податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій винесені на підставі акту перевірки від 13 лютого 2013 року №22/01/35184264, яким встановлено порушення абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.
ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» вказує на те, що вилучені під час перевірки алкогольні напої відносяться до імпортованої алкогольної продукції, що була попередньо ввезена на територію України іншими суб'єктами господарської діяльності та була закуплена позивачем у офіційних імпортерів, що підтверджується відповідними первинними документами. Однак, відповідачем не було враховано норми пункту 216.4 статті 216, пунктів 222.2.1, 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України, з урахуванням яких положення абзацу 4 пункту 226.9 статті 226 цього Кодексу повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.
Вважає, що алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на той час ставкам акцизного податку, оскільки при перевезенні товару через митний кордон України митні органи здійснили митний контроль, за результатами якого товар потрапив на митну територію України, акцизний податок був сплачений імпортерами відповідно до вимог чинного законодавства
Крім того, зазначає, що в протоколі вилучення від 13 лютого 2013 року відсутня відмітка про пакування алкогольних напоїв та додання бірки і скріплення печаткою, у відповідності до вимог пункту 9 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховного суду України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року №51/401/649/471/23/125.
Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року позовну заяву - задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що в ході проведеної перевірки місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, яке розташовано за адресою: місто Рівне , вулиця Млинівська , 20 , в якому здійснює господарську діяльність суб'єкт господарювання ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» встановлено наступні порушення: факт зберігання алкогольних напоїв імпортного виробництва в кількості 16 пляшок на загальну суму 2 880 грн. 46 коп., маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки; факт зберігання алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, які на момент розливу алкогольної продукції не були виготовлені. Посилається на правомірність висновків, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що наявність марок акцизного податку та правильність застосування ставок акцизного податку спірних алкогольних напоїв , які закуплені ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» , були вже перевірені органами державної митної служби під час їх ввезення на митну територію України.
Крім того, суд критично оцінює акт експертизи №66-02-13 марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва, оскільки з останнього не вбачається, що при проведені експертизи були дотримані вимоги чинного законодавства щодо порядку проведення експертизи.
Також, як вбачається із протоколу вилучення речей (документів) при вчиненні адміністративного правопорушення від 13 лютого 2013 року, вилучались 16 пляшок алкогольних напоїв імпортного виробництва. Однак , відповідачем не надано , на вимогу суду , документів в підтвердження визначеної законодавством процедури вилучення речей, а саме: пакування алкогольних напоїв, додавання бірки , скріплення печатко тощо.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки №22/01/35184264 від 15 лютого 2013 року висновки не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак застосування відповідачем фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку та зберігання алкогольних напоїв з підробними марками акцизного податку є необґрунтованим та безпідставним.
Такі висновки суду першої інстанції , на думку колегії суддів , відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, що ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» зареєстроване як юридична особа Ківерцівською районною державною адміністрацією Волинської області 14 червня 2007 року, що підтверджується довідкою АА №847779 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 4 липня 2007 року.
Відповідно до ліцензії №005358 від 6 липня 2012 року, виданої Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), вітчизняного та імпортного виробництва.
В період з 13 лютого 2013 року по 14 лютого 2013 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Рівненській області було проведено перевірку місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, яке розташовано за адресою: місто Рівне, вулиця Млинівська 20 , в якому здійснює господарську діяльність суб'єкт господарювання ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», за результатами якої складено акт за №22/01/35184264 від 15 лютого 2013 року про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
Перевіркою встановлено порушення абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: факт зберігання алкогольних напоїв імпортного виробництва в кількості 16 пляшок на загальну суму 2 880 грн. 46 коп., маркованих марками акцизного податку з ознаками підробки; факт зберігання алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, які на момент розливу алкогольної продукції не були виготовлені.
Для з'ясування питання щодо автентичності марок акцизного податку, вилучених під час проведення перевірки, марки акцизного податку в кількості 4 штуки з реквізитами: АІ ААБФ №109437, 09/08, 16,848 грн. (коньяк «Hennessy VSOP», 0,7 л); АІ ААБФ №191956, 09/08, 16,848 грн. (коньяк «Hennessy VS», 1 л); АІ ААБФ №191659, 09/08, 16,848 грн. (віскі «Black Label», 1 л); АІ АААЛ №285652, 04/12, 18,348 грн. (лікер «Baileys», 1 л), були направлені на адресу Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України для проведення експертизи.
За результатами проведеного дослідження марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва складено акт експертизи №66-02-13 від 12 березня 2013 року, яким встановлено, що надані на експертизу марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» не виготовлялись та є підробними.
За наслідками перевірки Міністерством доходів і зборів України прийняті рішення про застосування фінансових санкцій №000001 від 12 червня 2013 року, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 8 500 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку та №000002 від 12 червня 2013 року, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 8 500 грн. за зберігання алкогольних напоїв з підробними марками акцизного податку.
Спеціальним Законом, який визначає основні державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) .
Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно із підпунктами 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному КМ України щодо виробництва , зберігання та продажу марок акцизного податку.
Підпунктом 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.
Пунктом 218.1 статті 218 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.
Водночас, підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.
Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.
Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.
Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів є ідентичним правилу для всієї імпортованої продукції, визначеним у пункті 216.4 статті 216 Податкового кодексу України, яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.
Абзацом 4 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку, а також алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Разом з тим, до імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку.
Так, згідно із підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. А тому, положення абзацу 4 пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.
Як встановлено в судовому засіданні, вилучені під час перевірки для проведення експертизи алкогольні напої, є імпортованими товарами, що були попередньо ввезені на територію України іншими суб'єктами господарської діяльності та були закуплені ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси» у офіційних імпортерів, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами.
Абзацом 8 пункту 17 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі - Положення) встановлено, що у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.
Відповідно до пункту 19 Положення наявність в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.
У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що наявність марок акцизного податку та правильність застосування ставок акцизного податку спірних алкогольних напоїв, які закуплені ТзОВ «ТД Міжрегіональні ресурси», були вже перевірені органами державної митної служби під час їх ввезення на митну територію України.
Крім того, суд критично оцінює акт експертизи №66-02-13 марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв імпортного виробництва, оскільки з останнього не вбачається, що при проведені експертизи були дотримані вимоги чинного законодавства щодо порядку проведення експертизи.
Також, як вбачається із протоколу вилучення речей (документів) при вчиненні адміністративного правопорушення від 13 лютого 2013 року, вилучались 16 пляшок алкогольних напоїв імпортного виробництва. Однак, відповідачем не надано, на вимогу суду, документів в підтвердження визначеної законодавством процедури вилучення речей, а саме: пакування алкогольних напоїв, додавання бірки, скріплення печатко тощо.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки №22/01/35184264 від 15 лютого 2013 року висновки не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак застосування відповідачем фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку та зберігання алкогольних напоїв з підробними марками акцизного податку є необґрунтованим та безпідставним.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі № 803/1580/13-а - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар